Останнім часом в усьому світі невпинно зростає рівень дитячого травматизму. Діти дошкільного віку травмуються рідше, оскільки майже весь час знаходяться під наглядом батьків чи вихователів дошкільних навчальних закладів. У той же час школярі не лише частіше стають жертвами нещасних випадків та аварій, а й нерідко мимохіть самі створюють ситуації, небезпечні для здоров’я та життя.
Шкільна служба медіації: щотреба знати
Загалом дитячий травматизм спеціалісти поділяють на чотири види:
- шкільний
- спортивний
- вуличний
- побутовий.
⇒ Обов’язки директора школи з охорони праці й безпеки життєдіяльності
Хто зі школярів найчастіше травмується
Обставини виникнення травм у дітей значно різняться від таких у дорослих. Адже здебільшого діти травмуються під час ігор. Окрім того, існує два критичних вікових періоди, коли виникає чимала кількість травм серед дітей. А саме це вік:
- 3 роки
- 11-12 років.
У ці періоди діти й підлітки стають роздратованими та вередливими, часто конфліктують з людьми, які їх оточують. У них може сформуватися неприйняття вимог, яких вони раніше без проблем дотримували, що призводить не лише до порушень правил поведінки, а й, як наслідок, — до травм. З віком кількість травм зростає, досягаючи максимальних значень у 14-річних учнів.
У виникненні травм відіграються свою роль такі чинники, як:
- вікові, анатомо-фізіологічні та психологічні особливості школярів
- фізичний і розумовий розвиток учнів
- рівень життєвого досвіду
- підвищений інтерес до пізнання навколишнього світу.
Якість знань учня значною мірою залежить відтого, чи систематично він відвідує навчальні заняття вшколі. Пропонуємо зразок аналітичної довідки тарекомендації, щодопоможуть проконтролювати відвідуваність занять учнями.
Спеціалісти стверджують, що найчастіше отримують травми різного характеру:
- діти з гіперактивністю
- учні, яких батьки виховують в умовах гіпер- або гіпоопіки
- школярі з порушенням функцій програмування та контролю власної поведінки
- діти зі зниженим інтелектом.
Іноді саме індивідуально-психологічні особливості школярів стають передумовою отримання ними травм. Так, втома, нервозність, переважання збудження над гальмуванням, імпульсивність, з одного боку, і, навпаки, переважання гальмування над збудженням, інертність нервових процесів, з іншого, — усе це може призвести до травматизму у школі.
Діти з високим інтелектом вміють прогнозувати наслідки свої вчинків, усвідомлюють небезпеку, що може їм загрожувати, й уникають її.
Разом з тим діти, які часто отримують травми, навпаки, неадекватно поводять себе у стресових ситуаціях, як також:
- схильні до ризику
- збудливі
- емоційно неврівноважені
- нестабільні у настрої
- неврівноважені
- реактивні.
Останніми роками (особливо у великих містах) серйозною проблемою школярів, які навчаються в гімназіях і ліцеях в умовах підвищеного інтелектуального навантаження, стає гіпокінезія — особливий стан організму, зумовлений недостатньою руховою активністю.
Серед наслідків гіпокінезії, від якої страждає близько 70% учнів:
- порушення постави
- підвищення артеріального тиску
- порушення зору
- надлишкова вага тощо.
Такі діти також часто травмуються через погані координацію й орієнтацію у просторі.
⇒ Охорона праці в школі + безпека життєдіяльності
Причини травматизму в школі
Причини, які призводять до травмування школярів, можна умовно розділити на три групи:
Поведінка самих школярів, які отримали травму | Низький рівень координації рухів Невміння володіти своїм тілом Відсутність необхідних навичок під час виконання певних дій |
Недостатність або відсутність знань про небезпеку та про можливі наслідки вибраного варіанту дій | |
Зневажання відомою небезпекою через сильніший мотив, наприклад, щоб вразити інших | |
Втома, емоційне збудження, ігровий раж, спортивний азарт та інші психофізіологічні стани, які впливають на успішність певної діяльності учнів Здебільшого травми цієї підгрупи діти отримують під час рухливих ігор. При цьому часто сильну дезорганізуючу дію на поведінку школярів справляє бажання показати найкращий результат, а також:
| |
Поспіх — ще один емоційний стан, який може дезорганізувати діяльність. Здебільшого травми, пов’язані з поспіхом, виникають у школярів віком 11–14 років, коли даються взнаки:
Змагальний мотив посилюється не лише в іграх, а й у повсякденному житті учнів — першим добігти до роздягальні чи їдальні, першим вибігти на вулицю під час перерви тощо | |
Дії однолітків, які оточують дитину або підлітка | Результати досліджень показують, що найчастіше діти травмують одне одного під час гри (біг і наштовхнувся; підліз під гойдалку) Але будьте особливо уважні до випадків, пов’язаних з поведінкою дітей, яка містить елементи фізичного насилля стосовно інших учнів, а іноді й з цілеспрямованим бажанням завдати болю, похизуватися своєю фізичною перевагою. Адже зараз існує тенденція щодо збільшення кількості травм, які підлітки отримують саме під час бійок |
Дії дорослих, які оточують дітей | Іноді саме через дії дорослих, зокрема й батьків, виникають травмонебезпечні ситуації, які можуть призвести до травмування дітей. Найпоширеніші помилки дорослих (вихователів, учителів, батьків):
|
Профілактика травматизму у школі
Травмування дітей можна уникнути, вживши заходи з попередження дитячого травматизму у школі.
Індивідуальний навчальний план: чи обов'язково складати
Запобігання травмуванню учнів під час уроків
Для попередження дитячого травматизму під час освітнього процесу (на уроках, у лабораторіях, кабінетах, спортзалах, майстернях, на заняттях з трудового і професійного навчання, під час виробничої практики, під час виконання дослідних і конструкторських робіт) проводьте з учнями навчання й інструктажі з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності.
Такі інструктажі містять питання:
- охорони здоров’я
- пожежної безпеки
- радіаційної безпеки
- цивільного захисту
- безпеки дорожнього руху
- реагування на надзвичайні ситуації
- безпеки побуту тощо.
Форми та способи проведення інструктажів обирає педагог або інша відповідальна особа. Наприклад, інструктаж з попередження дитячого травматизму у школі проведіть у формі бесіди чи лекції. Пізніше, провівши ігровий тренінг, перевірте чи належно закріплені в учнів відповідні знання та навички.
Інструктажі з БЖД під час перебування учнів за межами школи
Питання, які входять до інструктажів з питань безпеки життєдіяльності під час перебування учнів за межами навчального закладу, орієнтовно розділяють на такі групи:
- безпека дорожнього руху
- безпека на воді та на льоду
- безпека під час туристичних походів та екскурсій
- безпека у побуті
- правила поведінки у разі виникнення аварійних ситуацій, стихійних лих та нещасних випадків
- правила надання першої (долікарської) медичної допомоги.
Наприклад, щодо безпеки дорожнього руху значну увагу приділяйте профілактиці дорожньо-транспортного травматизму, який нерідко призводить до інвалідності та смертності дітей. Тож аби запобігти таким травмам у школярів:
- організовуйте огляди-конкурси «Безпека дорожнього руху»
- створюйте служби безпеки дорожнього руху та загони юних інспекторів-регулювальників
- проводьте рейди, тижні, місячники з перевірки знань правил дорожнього руху, прав пішоходів і пасажирів, особливостей руху в підземних переходах, на залізничних переїздах тощо (це доцільно робити на початку навчального року).
Задля запобігання дитячого травматизму у школі:
- створюйте здорові та безпечні для школярів умови як під час освітнього процесу, так і в побуті
- розповідайте дітям про можливі небезпечні ситуації природного, техногенного, медичного та біологічного характеру
- виховуйте у дітей психологічну готовність адекватно діяти у разі наближення чи виникнення небезпеки
- формуйте у школярів уміння й навички свідомо приймати рішення
- сприяйте набуттю дітьми навичок і досвіду з рятування та самозахисту
- виховуйте в дітей гуманне ставлення до людини, яка потрапила у біду.
⇒ Вивчаємо правила безпеки під час канікул
Запобігання дитячому травматизму в побуті
Важливою є й профілактика травматизму дітей у побуті, для ефективності якої:
- залучайте до співпраці батьків
- надавайте їм методичну допомогу
- розробляйте для них спеціальні пам’ятки.
Також у співпраці з батьками та психологами проводьте роботу з попередження суїцидальної поведінки старшокласників.
Навчіть школярів розрізняти й оцінювати шкідливі та небезпечні фактори навколишнього середовища, використовувати здобуті знання для збереження своїх здоров’я та життя, для надання само- та взаємодопомоги у разі виникнення небезпеки.
Звітність про травмування учнів
З метою контролю рівня травматизму у школі та дієвості конкретних заходів профілактики дитячого травматизму навчальні заклади звітують про кількість травм учнів, здобутих під час занять та в позаурочний час.
У розділі IV Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, затв. наказом МОН від 26.12.2017 № 1669, зазначають, що керівник закладу освіти на засіданнях педагогічної ради, нарадах керівників структурних підрозділів, осіб, відповідальних за стан охорони праці, безпеку життєдіяльності:
- організовує звітування з питань профілактики дитячого травматизму та виконання заходів розділу з охорони праці, безпеки життєдіяльності колективного договору (угоди)
- видає накази про попередження дитячого травматизму в школі, розпорядження з цих питань.
Окрім того, у положенні Про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах, затв. наказом МОН від 31.08.2001 № 616 (у редакції наказу від 07.10.2013 № 1365) зауважують, що на підставі актів Н-Н навчальний заклад має подати органу управління освітою за місцезнаходженням звіт по травматизму у школі під час освітнього процесу за підсумками року за формою НВ (додаток 7 цього Положення).
Після цього органи управління освітою на місцях складають зведений звіт про травматизм під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах за формою НВ згідно з додатком 8 до цього Положення, який надсилають органам управління освітою вищого рівня.
Навчальний заклад, органи управління освітою за місцезнаходженням навчальних закладів, МОН України:
- заслуховують на засіданнях педагогічних рад, колегій, на нарадах стан травматизму серед учасників освітнього процесу (керівництво навчального закладу готує довідку про стан травматизму у школі)
- проводять аналіз причин нещасних випадків, що трапились
- розробляють заходи щодо запобігання дитячого травматизму у школі.
