Домашнє насильство — це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»
Справи керівника у жовтні: що проконтролювати
4 види домашнього насильства
Домашнє насильство — найбільш розповсюджена форма порушення прав людини, без подолання якого складно створити умови, сприятливі для самореалізації здобувачів освіти, реалізації принципів рівних прав, свобод і можливостей.
⇒ Запобігання та протидія насильству: Методрекомендації
Розрізняють 4 види домашнього насильства:
вид | форма прояву | |
|
| |
|
| якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи |
|
| |
|
|
- Посилення відповідальності батьків за неповнолітніх дітей
- Сімейна дискримінація: чому виникає та чим загрожує
- Налагоджуємо педагогічне спілкування
Діагностика задля виявлення й протидії домашньому насильству
Захист дітей від жорстокості, насильства та попередження злочинів проти них буде ефективним, якщо звертатися до:
- міждисциплінарної взаємодії
- комплексного та системного впливу на всіх учасників освітнього процесу.
Працівники психологічної служби системи освіти — практичний психолог і соціальний педагог — мають застосовувати комплекс психодіагностичних методик задля виявлення домашнього насильства та протидії цьому явищу.
⇒ Завдання психологічної служби на 2018/2019 навчальний рік
Діагностика — це виявлення причин труднощів у навчанні, інтелектуальному розвитку, соціально-психологічній адаптації; вивчення та визначення індивідуальних особливостей динаміки розвитку особистості, потенційних можливостей в освітньому процесі, професійному самовизначенні.
⇒ Зразок соціального паспорта класу
Серед функцій психологічної служби системи освіти — робота:
|
|
|
|
Діагностичний блок формують так, аби якнайшвидше визначити:
- суть проблеми
- вплив перенесеного насильства на емоційний стан та особистість
- особистісні особливості та потреби.
Психодіагностика в діяльності практичного психолога та соціального педагога спрямована на інформаційне та прикладне забезпечення процесу супроводу навчання, розвитку й виховання здобувачів освіти.
Психодіагностичні дані необхідні для:
- складання соціально-психологічного портрету дитини — опису її:
- особливостей розвитку та взаємодії з сім’єю, оточенням, довкіллям
- потенційних можливостей і труднощів
- визначення цілей та завдань, стратегій надання підтримки дітям, що мають труднощі в:
- навчанні
- спілкуванні
- психічному самопочутті
- вибору засобів і форм психологічного супроводу здобувачів освіти відповідно до властивих їм особливостей навчання й спілкування.
⇒ Психолого-педагогічна характеристика на учня
Організація психодіагностичної діяльності заснована на чотирьох принципах.
Принципи організації психодіагностичної діяльності
| ⇒ застосовані методики мають виявляти саме ті психологічні особливості дитини, знання яких необхідні для:
⇒ діагностичний інструментарій спрямовано на вивчення психолого-педагогічного статусу дитини, що відображає:
|
| ⇒ результати діагностування мають давати змогу:
|
| ⇒ можливість отримання розвиткового ефекту в процесі вивчення й побудови на його основі програм розвитку |
| ⇒ для діагностування добирають методику:
|
Практичний психолог, проводячи дослідження:
- залишається неупередженим, щоб його особисте ставлення не вплинуло на інтерпретацію результатів
- зберігає конфіденційність отриманих результатів
- формулює результати вивчення особливостей розвитку дитини мовою, зрозумілою і педагогам, і батькам.
Індикатори домашнього насильства
Діагностувати наявність неадекватних взаємин, пов’язаних із домашнім насильством у сім’ї, можна за загальними індикаторами — вони проявляються у переживаннях та поведінці дитини.
10 загальних індикаторів домашнього насильства
Страхи | ⇒ дитина переживає почуття страху, що може виявлятися по-різному — від замкненості у собі й пасивності до насильницької поведінки |
Зовнішні прояви поведінки | ⇒ вразливість і відсутність контролю над ситуацією у родині призводять до прояву в дитини впертості та мовчазливості у поведінці або ж до агресивної поведінки |
Нездатність виразити почуття вербально | ⇒ дитина не може виразити свої почуття та емоції вербально, тому наслідує дорослих, сприймаючи насильство як спосіб, яким доцільно вирішувати конфлікти й проблеми |
Залучення у конфлікт між батьками | ⇒ дитина настільки заглиблена в боротьбу між батьками, прагне зупинити потік насильства і конфліктів, що не може відокремити свою індивідуальність від особистостей батьків |
«Захисник матері» | ⇒ дитина, залучена у сімейний конфлікт, намагається захистити матір, проти якої спрямований потік агресії |
Розчарування | ⇒ через високий рівень напруги у родині дитина переживає постійний стрес, тому вона часто засмучена, розчарована, легко втрачає самообладання навіть за найменших труднощів |
Почуття виправданої жорстокої поведінки | ⇒ аби уникнути усталення негативної налаштованості дитини щодо батька, мати намагається пояснити, виправдати насильницькі дії в сім’ї |
Почуття непотрібності | ⇒ дитина набула почуття непотрібності, занедбаності, оскільки батьки забагато сил та енергії віддають конфлікту, а натомість мало часу й сил — дитині таке мислення може призводити до спроб суїциду |
Ізоляція | ⇒ у сім’ях, де насильство застосовують як засіб виховання, відкрито про це говорять, тому деякі діти вважають, що у них не все гаразд лише тому, що їхня родина відрізняється від інших |
Суперечливі почуття щодо батьків | ⇒ дитина, яка уникає сім’ї, втікає з дому, при цьому нерідко відчуває сильні теплі почуття до батьків, захищає їх, намагається виправдати, незважаючи ні на які аргументи |
Щоб виявити рівень насильства у сім’ї, також варто провести бесіду і змоделювати ігрові ситуації з дитиною. Помітивши тривожні ознаки у поведінці, доречно провести опитування за спеціально розробленою анкетою виявлення випадків жорстокого поводження з дітьми.
Діагностичні методики з виявлення домашнього насильства мають застосовувати лише працівники психологічної служби.
Спланувати і провести діагностичну роботу допоможе працівникам психологічної служби Перелік діагностичного інструментарію з виявлення та протидії домашньому насильству відносно дітей, затв. вченою радою Українського НМЦ практичної психології і соціальної роботи НАПН України (протокол № 9 від 13.09.2018).
За Методичними рекомендаціями про застосування діагностичних методик щодо виявлення та протидії домашньому насильству відносно дітей фахівцями психологічної служби у системі освіти, доданими у листі МОН «Про перелік діагностичних методик щодо виявлення та протидії домашньому насильству відносно дітей» від 30.10. 2018 № 1/9-656
Протидія домашньому насильству
Спецпроект «Знай свої права!»