Мовленнєвий розвиток дітей раннього віку
Третій рік життя — сензитивний період для мовленнєвого розвитку дітей. Малюки в цей час чутливі до норм мови і мовлення, вони супроводжують словами власні дії, активно спілкуються з однолітками та дорослими, збагачують свій словник, вдосконалюють звуковимову й оволодівають граматичною будовою мови.
Саме в цей період у дітей формуються навички комунікації — їхнє мовлення удосконалюється як засіб міжособистісного спілкування: вони діляться враженнями, запитують тощо.
Як розвивати у дітей обидві півкулі мозку
Діти бувають позбавлені в достатній мірі традиційного родинного спілкування, яке в усі часи визначало розвиток мовлення. Батьки зазвичай пояснюють це зашвидким темпом життя, зайнятістю на роботі, втомлюваністю, впливом комп’ютеризації тощо. Дітям необхідно чути звернені до них голоси тата й мами, сприймати через слово їхні почуття, занурюватися у «живе» мовленнєве середовище.
Заняття для дітей раннього віку з розвитку мовлення
Заняття з розвитку мовлення для літей раннього віку є ефективним стимулом мовленнєвого та пізнавального розвитку. Мовлення як основа розумового розвитку дитини залежить від активного включення дорослих у спілкування та цілеспрямовану мовленнєву взаємодію з дітьми раннього віку. Мозок дитини в цей період найбільш пластичний і сприйнятливий до мовних стимулів. Тож розвиток мовлення у дітей раннього віку залежить від організації педагогами освітньої діяльності та спілкування з дітьми.
Освітній проєкт «На гостину до казки»
Працюючи багато років над розв’язанням проблем розвитку мовлення дітей, ми переконалися, що в роботі варто керуватися ідеєю природовідповідного розвитку, що передбачає ненав’язливе введення дітей у мовленнєве середовище. Саме в такій площині ми розробили освітній проект «На гостину до казки» для дітей першої молодшої групи.
Проєкт насамперед передбачав створення розвивального середовища у групі, зокрема регулярне використання протягом дня:
- малих фольклорних жанрів, як-от:
— забавлянки
— потішки
— колискові
— примовки
— заклички
- пальчикових вправ
- рухливих ігор зі звуконаслідуванням за змістом згаданих жанрів.
Роботу з дитиною раннього віку педагогам слід не вибудовувати за принципом розвитку окремих психічних процесів, а скеровувати на загальне, максимально різнобічне ознайомлення малюка зі світом предметів, людей і взаємин.
Це давало змогу емоційно-позитивно налаштувати дітей, зацікавити їх, викликати бажання повторити окремі склади, слова, закріпити розуміння слів-дій, активізувати й збагатити словник.
Також ми розробили систему роботи, спрямовану на формування активного мовлення дитини та збагачення її словника.
Ця система містить такі елементи:
- мовленнєві ігри-заняття
- інтегровані заняття
- міні-бесіди
- дидактичні ігри та вправи, зокрема пальчикові
- театралізована діяльність
- робота з дитячою книжкою
- активна рухова діяльність
- спостереження
- робота дошкільників на заняттях у підгрупах — об’єднання у підгрупи дітей з однаковим рівнем мовленнєвого розвитку
- щоденна індивідуальна робота
- індивідуальні завдання додому.
Особливу увагу під час реалізації проєкту ми звертали на розвиток у дітей м’язів рук і дрібної моторики за допомогою пальчикових ігор та вправ, оскільки це активно впливає на удосконалення мовлення.
Метод наочного моделювання для мовленнєвого розвитку
Моделювання є засобом узагальнення будь-якого вивченого матеріалу. Здатність до наочного моделювання для дітей є природною, відбиває закономірний розвиток дитячої свідомості. А завдання дорослого — активізувати і збагачувати цей процес, насамперед через мовлення.
Узагальнивши досвід колег-«дошкільників» з використання моделювання в освітньому процесі, ми помітили, що з дітьми раннього віку цей метод майже не використовують. Проаналізувавши разом з практичним психологом рівень розвитку дітей та їхні можливості, ми вирішили спробувати змоделювати українську народну казку «Горщик». Цю казку обрали тому, що:
- її сюжет близький дітям, бо нагадує відомі їм казки «Рукавичка» та «Теремок», проте є два нових персонажі — Муха-Цокотуха та Комар-Пискун;
- у казці наявний зручний матеріал для розвитку мовлення дітей, а саме:
— короткі діалоги багаторазового повторення
— звуконаслідування тварин
— слова зі збігом приголосних, трискладові слова тощо.
Етапи реалізації проєкту
Мотиваційний |
|
Інформаційний |
Схеми створювали у присутності дітей: вони спостерігали, як з’являлися контури тієї чи тієї тварини, одразу емоційно реагували, впізнаючи та називаючи їх. При цьому всіх тварин за схемами діти визначили правильно, жодну не підказав вихователь |
Репродуктивний | Діти грали зі схемами тварин у різні дидактичні ігри, як-от:
Підготували та провели інтегровані заняття про тварин, сюжетні фізкультхвилинки тощо. |
Узагальнювальний |
|
Творчий |
|
Підсумковий | Пригадали з дітьми всю виконану роботу, оцінили її результати. Розмовляючи з дітьми, наголошували на їхніх позитивних враженнях, на тому, що їм добре вдавалося, на задоволенні від досягнутого. Провели повторне діагностування рівня розвитку мовлення дітей |
Результативність проєкту
Деяким дітям метод наочного моделювання казки допоміг заговорити, перейти від вимовляння окремих звуків, вигуків до слів та зв’язних коротких речень.
Діти, які вже непогано розмовляють, завдяки драматизації та наочному моделюванню казки удосконалили вимову, інтонацію, регулювали силу голосу тощо.
У дошкільників з’явилося бажання не лише слухати казки, а й моделювати їх, переказувати за допомогою опорних схем, драматизувати.
Заняття з елементами гри-драматизації за змістом української народної казки «Горщик» для дітей раннього віку
Програмовий зміст | Обладнання та матеріали | Попередня робота з дітьми |
|
|
|
За матеріалом Лариси Погорєлової, вихователя-методиста,
та Катерини Шевцової, вихователя дошкільного навчального закладу № 343, Київ
