Iнтегрована робота вчителя-логопеда і музичного керівника

Музика дає змогу виправляти у дітей мовленнєві дефекти природно і невимушено.

Cпільна робота вчителя-логопеда і музичного керівника проходить у двох напрямках:

• корекційно-терапевтичному
• допоміжно-консультативному.

У цьому процесі музичний керівник допомагає вчителю-логопедові:

• правильно підібрати музику до вправ, зокрема на вивільнення у дітей скутості мімічних м’язів, на розвиток навичок дихання
• створити нескладні мелодії до промовок, забавлянок, невеличких віршів на артикуляцію, які вчитель-логопед застосовуватиме у своїй корекційній роботі з дітьми.

Скачайте
конспект логопедичного заняття для дітей дошкільного віку
«У гості до Веселого Лісовичка»

Рухові вправи на логопедичних заняттях

Особливою точкою перетину в діяльності вчителя-логопеда і музичного керівника є рухове виховання. Практично кожне своє заняття з дітьми вчитель-логопед розпочинає вправами-розминками, які спрямовані на:

• координування рухів рук та ніг під час ходи чи бігу
• формування правильної постави
• засвоєння основних та імітаційних рухів
• розвиток навичок руху в колективі та зорово-просторового орієнтування.

Музика, яка супроводжує ці вправи, синхронізує рухи дітей, стимулює їх до рухової активності та виразності у діях, знімає емоційну напругу та м’язові затиски. Зокрема при невротичній формі заїкання дітей навчають невимушеним, вільним, чітким, узгодженим і виразним рухам, які відповідали б характеру, темпу музики тощо. І тут музичний керівник може допомогти вчителю-логопедові визначити план зміни рухів відповідно до логіки розгортання музичного твору.

Ефективним буде й використання так званих неспецифічних форм тренування:

• імітування дітьми рухів казкових персонажів
• подолання різних перепон шляхом перестрибування, підскоків чи лазіння.

Музика до таких вправ має бути контрастною і постійно змінюватись. Відповідно до музичної зміни діти можуть розслабляти чи, навпаки, напружувати м’язи, а залежно від характеру музичного звучання — корегувати тонус м’язів.

Справи керівника у жовтні: що проконтролювати

Співи на логопедичних заняттях

Одним з найбільш дієвих інструментів корекції мовлення є спів. Проспівування тексту пісні:

• полегшує дітям вимову проблемних фонем
• покращує дихання
• розвиває пам’ять тощо.

Метро-ритм пісні упорядковує дитячі рухи і робить їх змістовними.

Підготовча робота над піснями, які вчитель-логопед планує використати на логопедичних заняттях, може бути проведена на заняттях з музики. Адже правильне дихання, гарна дикція та гнучкість мімічних м’язів — це ключові компоненти співацької техніки.

Додатковою вправою на покращення артикуляції у дітей може бути й розучування на музичних заняттях спеціальних пісень із звуконаслідуванням. Такі пісні допоможуть розвинути у дітей:

• фонематичний слух
• навички діалогічного мовлення
• комунікативність.

Також комплексному розвитку голосу сприятимуть:

• спів соло, хором чи в ансамблі
• розігрування сценок з піснями
• драматизація.

Робота над текстом

Цінним при усуненні мовленнєвих вад у дітей буде й детальне опрацювання текстів пісень. Така форма роботи надасть змогу:

• формувати у дітей лексико-граматичні уявлення
• переборювати їхній страх говорити
• виховувати у дітей навички монологічного мовлення
• виробляти більшу зв’язність мовлення.

Важливо, коли на логопедичних заняттях музика виконується на акустичному інструменті, а не звучить у запису. «Живе» виконання дає змогу більш гнучко проводити заняття:

• варіювати темп вправ
• повторювати музичні фрагменти
• спеціально відпрацьовувати якийсь окремий рух, мелодичний зворот пісні або її текст.

Окрім того, враження, які діти отримуватимуть від звучання «живого» інструмента, будуть більш яскравими і на довше запам’ятаються.

За матеріалом Олени Устименко, музичного керівника,
Галини Малінкіної, вчителя-логопеда вищої категорії
закладу дошкільної освіти навчального закладу № 376
спеціального типу для дітей з вадами мови, м. Київ,
ж. «Музичний керівник»