Конспект заняття з розвитку мовлення для старших дошкільників

Підготовка заняття

Мета:

• закріпити і поглибити знання дітей про життя і творчість народної художниці України Марії Примаченко
• вчити емоційно відгукуватися на репродукції, що сподобалися, розповідати про свої враження
• навчити створювати малюнки-казки, колективні композиції, творчі роботи з використанням різних технік образотворення, співзвучні мистецтву художниці; складати до своєї роботи назву, казки-розповіді, вірші
• розвивати комунікативні здібності, творчу уяву
• виховувати художній смак, любов до народного мистецтва.

Як розвивати монологічне мовлення дошкільників

Підготовча робота:

• ознайомте дітей із життям і творчістю Марії Примаченко
• проведіть інтегровані заняття з образотворчої діяльності на теми: «Добрий звір Марії Примаченко», «Дерево життя», «Чарівні птахи», ілюстрування казки Наталі Забіли «Зайчикова хатка»
• відвідайте Музей українського народного декоративного мистецтва, розташований на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (експозиція творів Марії Примаченко)
• оформіть у закладі дошкільної освіти виставку репродукцій творів художниці, а в групах — куточки, папки, альбоми.

Матеріали:

• різні художні матеріали та приладдя в осередках творчості;
• площинні зображення посуду, одягу, меблів тощо;
• об’ємні гіпсові коники, дерев’яні колисочки;
• тоновані аркуші ватману для колективної творчості;
• різноколірний папір та картон різного розміру;
• презентація «Виставка картин Марії Примаченко»;
• вироби декоративно-вжиткового мистецтва на «стежині творчості».

Хід заняття

Заняття починається у картинній галереї біля виставки репродукцій картин Марії Примаченко.

Вихователь:

Із пензликом в руках схилилася майстриня.
Усміхнені вуста, думки летять далеко.
Малює добрих звірів, птахів на калині.
Шкода, що в вирій віднесли роки лелеки…

Як ви вважаєте, про кого розповідається у цьому вірші? Правильно, про Марію Примаченко, яка малювала диво-звірів і птахів.

Сьогодні я знову запрошую вас у дивосвіт мистецтва Марії Примаченко: милуватися веселковими барвами її картин, учитися у неї фантазувати, творити, відчувати, радіти. Погляньте на цю роботу, яка називається «Лев на ліжку». Пам’ятаєте, Марію Примаченко запитали, чому лев лежить на ліжку. Що вона відповіла? Так, вона відповіла, що він довго мандрував до нас із теплих країв, втомився, нехай відпочине. Чуєте? (Лунає дзвінок).Чарівний дзвоник, як завжди, запрошує нас у казку…

Скоро вечір… Двері музею зачинилися за останнім відвідувачем. Сонячний промінчик, зникаючи за вікном, торкнувся картини, де на гарному ліжку спав лев. І сталося диво! Лев солодко потягнувся, вигнув спину, як велика кішка, і скочив донизу, на підлогу. Він помандрував опустілими залами музею. Йому дуже подобалися сонячні барви картин художниці-бабусі. Приєднаймося в уяві тихенько і ми з вами до нього. Ось лев зупинився біля портрету художниці. Що ви знаєте про неї? Так, Марія Примаченко — народна художниця України. Вона народилася у селі Болотня, що на Київщині. Її картини розміщено в музеї.

Молодці! Мандруємо далі — ось картина «Марусина мичку пряла». Розкажіть, хто тут зображений? Художниця намалювала себе. А які сюжетні картини Марії Примаченко ви ще запам’ятали? (Очікувані відповіді дітей: «Лежень ліг під яблунею», «Ведмеді на пасіці», «Весілля», «Їде осінь на коні».)

Пригадайте, які образи зустрічаються у роботах художниці? (Очікувані відповіді дітей: добрі звірі, чарівні птахи, букети-вазони.)

Назвіть, які картини сподобалися вам найбільше і чому? (Очікувані відповіді дітей: «Мені подобаються веселі коні на картині «Весілля»; «Картина «Буслики» — яскрава, і буслики урочисті, святкові»; «Ведмеді на пасіці — ласуни, їх бджоли покусали».)

Скоро ранок. Лев, утомлений і задоволений мандрівкою залами музею, скочив на ліжко і… заснув. Ось-ось відчиняться двері музею і гостинно зустрінуть перших відвідувачів. Цікаво, що присниться леву? (Лунає дзвінок.)

У картинну галерею заходить народна майстриня у національному вбранні.

Народна майстриня: Доброго дня, діти. Я — народна майстриня, і мені сподобалося, що ви так багато знаєте про творчість народної художниці України Марії Примаченко. Я хочу запросити вас до її майстерні. Але потрапити до неї ви зможете лише тоді, коли здолаєте усі перешкоди на «стежині творчості», якою ми помандруємо. Чарівний дзвіночок і тут вас супроводжуватиме і допомагатиме вам.

На килимі викладено кольорові стрічки, які позначають «стежину творчості», що тягнеться повз виставку декоративно-вжиткового мистецтва.

Лунає дзвінок. Діти зупиняються біля тину з двома глечиками.

Народна майстриня: Посперечалися глечики, чий гончарний промисел ліпший. Діти, хто знає, де виготовлено ці глечики і як про це можна дізнатися? Ось, наприклад, це глечик з Опішні, бо оздоблений обведеними квітами, є листя на візерунку. А це — глечик із Косова, такий сонячний. У його розписі використано три кольори — це сонце, земля і рослини. Кожен із глечиків гарний по-своєму.

Лунає дзвінок.

Молодці, діти, — усміхаються глечики, дякують, запрошують на «місток краси». Подивіться уважно довкола, які ще види декоративно-вжиткового мистецтва ви помітили на «стежині творчості». Підійдіть і назвіть їх.

Діти підходять до тину, мольберту, столиків, де розміщено предмети і речі, що символізують види народного декоративно-вжиткового мистецтва, і називають їх: рушник — вишивання; розписане яйце — писанкарство; шкатулка і сопілка — різьблення по дереву; декоративна тарілка — петриківський розпис; глечики, глиняні іграшки — гончарство; іграшки із соломи та лози — соломоплетіння та лозоплетіння; килимок — килимарство; ткана доріжка — ткацтво.

Народна майстриня: Ви дуже добре впоралися з усіма завданнями на «стежині творчості». Видно, що ви знаєте і любите народне мистецтво. А чи хочете ви спробувати пофантазувати, як Марія Примаченко? Я запрошую вас до її майстерні.

Вихователь: Оберіть для себе улюблені осередки творчості, пригадайте, що вам найбільше подобається у творчості народної художниці, які образи, картини, вироби ви хотіли б створити за мотивами творів Марії Примаченко.

Діти заходять до художньої студії, обирають осередки творчості. Дорослі уважно спостерігають, за потреби допомагають дітям впоратися із завданням, використовуючи навідні запитання та непрямі прийоми впливу. Закінчивши, діти коротко розповідають про свою роботу-казку, придумують для неї назву.

Народна майстриня (дарує кожному маленького глиняного глечика, перев’язаного стрічкою-візерунком): А це вам, діти, від мене подарунки — символи на щастя і долю. Нумо влаштовувати виставку ваших робіт у пам’ять про народну художницю Марію Примаченко.

Діти розміщують свої малюнки, вироби на стендах та столиках у картинній галереї.

Вихователь: Я запрошую на вернісаж творчості маленьких митців. Хочу подякувати всім вам за веселкові барви, майстерність та уміння спілкуватися, за такі цікаві і складні спільні роботи. Я рада, що ви не байдужі до краси народного мистецтва і самі вмієте творити диво, що у вас такі чуйні і добрі серця та талановиті пальчики. Поаплодуймо собі. На наш вернісаж ми запросимо дітей з інших груп та ваших батьків. До нових зустрічей у чарівному світі народного мистецтва!

Галина Таргоній, вихователь із зображувальної діяльності ДНЗ № 256 «Теремок», Київ