Cистема планування освітньої роботи
Як перевірити готовність педагогів до роботи влітку
Місце народознавства в освітньому процесі
Дошкільники сприймають народну творчість легко і природно. Використовуйте фольклорні твори в органічній єдності з природою, побутом, працею людей — і малюки з раннього дитинства пізнаватимуть світ, спілкуватимуться, вивчатиму рідну мову, культуру та звичаї свого народу. Звертайтеся до народознавства у різних формах роботи, як-от:
- заняття
- гурткова робота
- екскурсії
- бесіди
- виставки
- ранки
- розваги.
Планування роботи з розвитку мовлення дітей засобами народознавства
У плані народознавчої роботи враховуйте вікові особливості та рівень знань дітей, адже багато вихованців зростають в іншомовних сім’ях. Усі народознавчі матеріали спрямовано на практичне оволодіння дітьми активним українським мовленням.
Молодший дошкільний вік
Вивчіть із малюками:
- віршики
- примовки
- забавлянки
- рухливі народні ігри.
Забавлянками «Ладусі», «Печу, печу хлібчик», «Сорокаворона», що супроводжуються рухами, розважають дітей, тішать милозвучністю, розвивають їхнє мовлення, збагачують словниковий запас.
Рухливі народні ігри «Горобчик», «Киця Мура», «Зайчик» збагачують емоційну сферу дітей, розвивають образну уяву. Діти не лише виконують певні рухи, а й запам’ятовують слова, якими ці рухи супроводжують.
Середній дошкільний вік
Плануючи роботу з дітьми середнього дошкільного віку, поступово розширюйте коло творів фольклору, які розповідаєте дітям. Зокрема враховуйте, що зміст та образи мають бути розмаїтішими, ніж раніше.
Дітям імпонує простота народних пісеньок, віршиків, своєрідність асоціацій, ігровий характер творів.
Заклички до сонця, дощу, хмар, комах, птахів, рослин допомагають дошкільнятам безпосередньо відчути взаємозв’язок з природою, навчають любити і берегти її.
Плануючи освітній процес, добирайте ті форми роботи з дітьми, які найбільш відповідають поставленим освітнім завданням з народознавства та розвитку українського мовлення. На заняттях діти отримують нові знання: ознайомлюються із хатнім начинням, одягом, народно-вжитковим мистецтвом, вчаться правильно використовувати в мовленні певні граматичні конструкції тощо. А закріплюють отримані знання під час самостійної діяльності, в іграх, беручи участь у родинних святах тощо.
Старший дошкільний вік
Старші дошкільники здатні усвідомити складніші поняття. Тому і тематика занять з народознавства ускладнюється. У цьому віці дітям доступні для розуміння такі теми, як «Твій рідний край», «Твоя країна — Україна». Вихованці знають, що столиця України — Київ, мають уявлення про державні символи і народні обереги, природу рідного краю.
Які знання й навички потрібні вихователю для роботи вінклюзивній групі? Яка роль вихователя в команді психолого-педагогічного супроводу? Як організовувати освітній процес відповідно до рівня підтримки дитини?
Познайомте дітей з календарними святами і обрядами українців за допомогою таких розваг:
- «Українські вечорниці»
- «Козацькому роду нема переводу»
- «Зимові колядки, щедрівки»
- «Що ти, весно, нам принесла?».
Під час розваг діти вживаються в образ, трансформують окремі обрядові дії на себе.
Діти старшого дошкільного віку вчаться доречно використовувати у мовленні фразеологізми, прислів’я, епітети, синоніми, антоніми, тлумачити значення слів. Фольклор спонукає їх до самостійного римування віршованих рядків, дає змогу відчути багатоманітність мовлення, насиченість цікавими звукосполученнями, своєрідність гри словом.
За матеріалом Наталії Котій,
вихователя дошкільного навчального закладу № 16,
м. Енергодар, Запорізька обл.,
ж. «Вихователь-методист дошкільного закладу»
