Підготовка учнів з особливими освітніми потребами, їхніх сімей та педагогічних працівників закладів освіти має велике значення під час реагування на надзвичайні ситуації, зокрема воєнного характеру, як в межах закладу освіти, так і поза ним.
Діти з ООП можуть відчувати труднощі у розумінні значення подій та сприйманні інформації про обставини в яких знаходиться, особливо, якщо ці обставини швидко змінюються.
План заходів для реалізації безпечного освітнього середовища є цілісною системою. Для того щоб працівники закладу мали належний рівень підготовки до реагування на надзвичайні ситуації та мали змогу надати можливість всім учасникам освітнього процесу знаходитись та функціонувати в безпечному освітньому середовищі треба запланувати низку заходів. Ці заходи включають в себе роботу з вчителями, учнями та батьками.
Як сформувати безпечне і здорове освітнє середовищеЯк діяти педагогам
Бути готовими надати психоемоційну підтримку дитині з ООП, а також усьому класу чи групі дітей. Навчитися опановувати себе, контролювати свою поведінку та зовнішні реакції під час надзвичайних ситуацій.
Підвищувати свою компетенцію щодо засобів профілактики проявів небажаної поведінки кожної дитини під час ситуацій, які вимагають негайного реагування.
Приділяти особливу увагу учням, які нещодавно прийшли до закладу, зокрема учням із сімей внутрішньо переміщених осіб.
Проводити зустрічі з батьками, під час яких ознайомлювати їх з комплексом заходів, які запланували для реагування на надзвичайні ситуації.
Підготувати дітей з ООП до реагування на надзвичайні ситуації — проводити щодня заняття з соціально-емоційного навчання, які підготують дітей до швидкої зміни обставин навколо них і реагування на сам факт незапланованих змін.
Які завдання у керівника
Визначити порядок дій у разі надзвичайної ситуації та навчити педагогів реагувати відповідно до цього порядку.
Ознайомити педагогів з ознаками ситуацій, які можуть стати стресовими для дитини з ООП.
Доручити педагогам проводити з дітьми щоденні тренування та відпрацювання дій.
Підтримувати в закладі освіти психологічно здорову атмосферу.
Як працювати з батьками
Надавати підтримку сім’ям дітей з ООП та вчити, як справлятися з власними реакціями й емоційним реагуванням їхньої дитини, особливо під час дистанційного навчання.
Враховувати та заздалегідь підготуватися до того, що в батьків може виникнути гнів: на систему освіти, яка їх не підготувала, на переривання навчання та корекційного процесу, на себе, що не підготувалися й не можуть організувати ідеальні умови життя для своєї дитини (підтримувати розпорядок дня, отримувати підтримку від тих спеціалістів, до котрих звикли), злість на інших членів родини, які можуть поводитися не так, як хотілося б, на саму дитину тощо.
Дозволяти батькам у розмові ділитися своїми переживаннями, способами подолання важких стресових ситуацій, спираючись на те, як вони вже робили це в родині для себе та своєї дитини.
Обмінюватися інформацією з батьками можна і в такому контексті: як дитина відреагувала в тих або тих умовах, як діяли батьки відповідно до обставин і потреб дитини.
Обговорювати з батьками питання виникнення складнощів у життєдіяльності дитини, адже можна очікувати, що у відповідь на сильні емоційні враження дитина може тимчасово відмовитись від звичних (вже набутих) навичок, втратити орієнтування в рутинній діяльності, може з’явитися більше невизначеності в повсякденному житті та відобразитись на поведінці дитини.
Як працювати з дітьми з ООП
Поєднувати на тренуваннях вербальні та невербальні методи й засоби.
Адаптувати програмові вимоги безпеки до віку та індивідуальних потреб і можливостей учнів. Використовувати на тренуваннях більше повторень і матеріалів, які можна побачити, відчути, почути (візуальні та рельєфні значки, звукові підказки тощо), враховувати індивідуальний темп тренувань. Допомагати дітям усвідомити процес тренування: чому це відбувається, чому важливо готуватися, як важливо поводитися, чому варто не боятися, а робити те, чого вже навчився під час тренувань тощо.
Пропонувати дітям спрогнозувати власні дії, наприклад: «Коли мені страшно, я можу бігти дуже швидко», «Коли я нервуюсь, я хочу, щоб поруч був дорослий». Так дитина зможе розподілити свою увагу на важливі елементи (алгоритми) власних дій під час реагування на ситуацію.
Вислуховувати дитину щодо її страхів і не знецінювати її відчуття. Наскільки це можливо, заспокоїти дитину та підтримати її. Показувати власні емоції, легалізуючи її відчуття так: «Боятися в такій ситуації це нормально», «Попереживаймо трохи разом» тощо.
За матеріалами статті журналу Практика управління закладом освіти
Відповідно до листа МОН «Безпечне освітнє середовище: Надання індивідуальної підтримки учням з особливими освітніми потребами під час підготовки до реагування на надзвичайні ситуації» від 03.08.2023 № 1/11479-23.
