Із утвердженням кваліметричного підходу до оцінювання рівня компетентності дітей дошкільного віку знову гостро постало питання розроблення діагностичного інструментарію для ефективного проведення моніторингу.
Серед специфічних принципів педагогічного моніторингу, окрім таких як послідовність і наступність, доступність діагностичних методів та процедур, виокремлюють його прогностичність, що проявляється в орієнтації моніторингової діяльності на розвивальну роботу в «зоні найближчого розвитку» дошкільників.
Поняття «зона найближчого розвитку» ввів до педагогічної практики відомий вітчизняний психолог Лев Виготський, зазначивши, що істотним є не так те, чого дитина вже навчилася, як те, чого вона здатна навчитися, чим вона ще не володіє, але може оволодіти з допомогою дорослих, завдяки їхнім підказкам, у процесі співпраці з ними.
Справи керівника у жовтні: що проконтролювати
Методи педагогічного моніторингу
Розробляючи моніторингову процедуру та добираючи засоби моніторингу, педагоги нашого дошкільного закладу враховували економічність та надійність методик, їх відповідність віковим особливостям дітей і можливість зручного застосування в освітньому процесі дошкільного закладу.
Практика свідчить, що основними методами, що дають змогу виявити ступінь реалізації програмових завдань та оцінити рівень компетентності дітей, є:
- спостереження за дітьми
- вивчення результатів продуктивної діяльності дітей
- проведення —
- нескладних експериментів у вигляді доручень кожній окремій дитині
- дидактичних ігор
- бесід.
Одним з найефективніших методів моніторингу є регулярні спостереження, які дають змогу доволі об’єктивно оцінити досягнення кожної дитини, властиві її віку, зокрема формування певних розумових дій, а також рівень її компетентності у всіх видах діяльності. Проте під час спостереження можуть виникнути ускладнення, спричинені, суб’єктивізмом спостерігача.
Аби уникнути чи хоча б звести до мінімуму кількість помилок в аналізуванні результатів спостереження, відмовтеся від передчасних висновків. Продовжуйте спостереження упродовж тривалого часу й лише потім аналізуйте його результати.
Спостерігайте за дитиною у природній для неї ситуації:
- протягом дня у групі
- на прогулянці
- під час ранкового прийому
- ввечері, коли дитина йде з батьками додому.
Обов’язковою умовою успішного педагогічного моніторингу є вміння педагога уникати суб’єктивних оцінок, фіксуючи лише об’єктивні факти.
Якщо основна мета щоденної освітньої діяльності педагога — розвивати кожну дитину, допомагати їй знаходити правильні рішення, виховувати, то мета моніторингу — одержати достовірні дані про рівень розвитку кожної дитини, сформованості в неї тих чи тих умінь і навичок.
Аналізуючи показники сформованості компетентності кожної дитини, особливо ті, що стосуються її художньо-естетичного та креативного розвитку, не опирайтеся лише на результати власних спостережень. Обов’язково вислухайте, як сама дитина обґрунтовує свій вибір, спосіб дій чи поведінку, розповідає про результати своєї діяльності. Цілком можливо, що її аргументи виявляться цілком логічними і змінять вашу думку. Тож не заганяйте дитину в певні межі свого життєвого бачення. Пам’ятайте, що мета, визначена сучасними програмами розвитку, — передусім розвивати кожну дитину як особистість, надавати їй можливості для самовираження, створювати сприятливі умови для творчості, стимулювати креативність.
Особливості проведення моніторингу
Критерії аналізування основних компетенцій дітей раннього та дошкільного віку розроблені на основі показників сформованості компетентності особистості дитини, визначених програмою розвитку дітей дошкільного віку «Українське дошкілля», а, зокрема, для шестирічок — програмою розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт».
Показники рівня сформованості компетенцій дітей максимально враховують індивідуальні особливості та можливості дітей певного року життя, базуються на вже реально накопиченому дитиною досвіді.
Для відстеження динаміки змін якісних показників кожної конкретної дитини та групи дітей у цілому моніторингове обстеження проводьте двічі на рік:
- на початку навчального року — у перші два тижні вересня;
- наприкінці навчального року — в останні два тижні квітня.
Для отримання якомога повнішої картини, крім вихователів, залучайте до моніторингу інших фахівців дошкільного закладу:
- в обстеженні рівня художньо-естетичного та креативного розвитку дітей бере участь музичний керівник, який, керуючись досвідом діяльності у своєму напрямі, допомагає вихователю відстежити досягнення дітей за низкою критеріїв;
- до вивчення рівня соціально-морального розвитку дітей обов’язково долучається практичний психолог.
Результати моніторингового обстеження кожної дитини вносьте у картку результатів моніторингу сформованості основних компетенцій.
Форма і зміст карток оптимізовані, аби забезпечити:
- зручність заповнення
- економію часу педагога
- наочність отриманих результатів.
Комплексний моніторинг дає змогу відстежувати динаміку формування компетентності дошкільників й оперативно корегувати педагогічний процес. Це забезпечує ефективність освітньої роботи педагогічного колективу, спрямованої на «кінцевий продукт» — випускника, що досягнув дошкільної зрілості й набув відповідного рівня життєвої компетентності.
Результати діагностики допомагають вихователю визначити «зону найближчого розвитку» кожної дитини та індивідуальний маршрут роботи з нею.
Рекомендації щодо заповнення картки результатів моніторингу
Результати моніторингового вивчення педагоги вносять до картки за формами активності дитини, які, власне, і є критеріями. Тож моніторинг базується на експертизі таких основних форм активності, як-от:
- фізична
- соціально-моральна
- пізнавальна
- мовленнєва
- художньо-естетична
- креативна
- навички ігрової та трудової діяльності.
Окрім того, для зручності проведення моніторингу деякі критерії мають додаткову градацію. Так графа таблиці «Фізична активність» містить такі складові:
- фізичні вміння та навички
- дрібна моторика рук — для груп раннього віку
- основи здоров’я
- безпека життєдіяльності
- статева ідентифікація.
А графу «Пізнавальна активність» для зручності вивчення розподілено на такі складові:
- загальний, сенсорний та логіко-математичний — для груп раннього віку
- загальний та логіко-математичний — для всіх груп дошкільного віку.
Показники за кожним критерієм умовно розподілено на чотири рівні для диференційованого аналізування компетентності дитини. Шкала оцінювання містить від 0 до 3 балів.
Зазвичай усі діагностичні завдання педагоги розробляють в ігровій формі, залежно від теми завдання, його специфіки і, звичайно, від індивідуальних особливостей конкретної дитини.
Попри значний обсяг діагностичних завдань, обстеження не займає у педагогів багато часу. Для ефективного використання часу вихователів низку спостережень проводьте упродовж дня, у природних для дітей умовах — під час прогулянок, самостійної діяльності дітей тощо. Окремі питання можна вивчати безпосередньо під час проведення занять, які проводяться по підгрупах. Деякі критерії відстежуйте під час аналізування процесу певної діяльності дитини та результатів цієї діяльності. Якщо виникають сумніви щодо визначення рівня сформованості певної компетенції в когось із дітей, проведіть з ними спеціальне міні-заняття з використанням відповідних ігор, вправ, посібників.
Проаналізувавши кожний напрям вивчення, внесіть дані в картку. За результатами моніторингу виставте бал за кожним критерієм і обчисліть загальний бал, тобто додайте усі отримані дитиною бали за один період обстеження. Знаючи загальний бал, визначте індивідуальний рівень сформованості життєвої компетентності кожної дитини.
Для визначення рівня сформованості певної компетенції усієї групи дітей підраховуйте загальний бал у вертикальному стовпчику. На основі цих результатів можна побудувати діаграми сформованості окремих компетенцій чи життєвої компетентності як кожної дитини зокрема, так і всієї групи дітей.
Для самоаналізу та саморегуляції власної діяльності визначте фактичну кількість та відсоткову частку дітей, які показали той чи той рівень сформованості компетенцій. Відсоткову частку обчислюють за формулою.
Наприклад, за результатами моніторингу діти показали такі рівні сформованості певної компетенції:
- високий — 4 дітей
- достатній — 14 дітей
- низький — 20 дітей
- критичний — 0 дітей.
Всього було обстежено 20 дітей. Отже, обчислимо відсоткову частку дітей за рівнями сформованості в них певної компетенції:
- високий рівень — 4 ÷ 20 × 100 = 20%
- достатній — 14 ÷ 20 × 100 = 70%
- низький — 2 ÷ 20 × 100 = 10%.
На початку року, отримавши результати першої експертизи моніторингу, розгляньте їх на одному із засідань психолого-медико-педагогічного консиліуму
Вихователі для наочності:
- представляють діаграми обстеження дітей
- порівнюють результативність роботи паралельних груп тощо.
Практичний психолог виокремлює для себе дітей із критичним рівнем розвитку (якщо такі є).
На такому засіданні також ухвалюють рішення про організацію подальшої роботи з дітьми, зокрема:
- об’єднання дітей у підгрупи з метою оптимізації навчального навантаження
- забезпечення диференційованого підходу — визначення подальшого розвитку дітей з високим рівнем сформованості компетенцій
- планування й організація індивідуальної роботи — для дітей з низьким рівнем сформованості певних компетенцій.
Під час аналізування результативності освітнього процесу в поточному навчальному році послуговуйтеся результатами другої експертизи моніторингу. Так само звертайте увагу, чи зросли показники кожної дитини і групи загалом, проаналізуйте причини змін. Намітьте план роботи на літній період, розробіть рекомендації для батьків, залучіть спеціалістів до розв’язання тих чи тих питань.
За матеріалом Лариси Котової,
вихователя-методиста дошкільного навчального закладу № 222,
м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.,
ж. «Вихователь-методист дошкільного закладу»
