Корисна стаття
Справи керівника у жовтні: що проконтролювати
Етапи розвитку мовлення дітей
До 3-6 місяців | Белькотіння. Дитина вимовляє протяжні неголосні співучі звуки або склади. Як правило, це ланцюжки голосних, близьких до [а], [у], [і], часто в поєднанні з приголосними [г], [м] |
7-8 місяців | Лепет. Може тривати до кінця першого року життя. Він передує появі у мовленні перших слів і фраз. Це складоподібні вокалізації на кшталт «та-та-та», «ба», «ма» тощо. Часто лепет супроводжує предметно-маніпулятивну діяльність дитини й активізується у відповідь на звернене до неї мовлення дорослого. Поступово складники такого звукового ланцюжка стають усе різноманітнішими: у ньому з’являються не лише однакові, а й різнотипні склади |
10-14 місяців | Дитина зазвичай починає вимовляти свої перші прості слова, які складаються з кількох повторюваних складів, як-от: «ма-ма», «па-па», «ба-ба», «ля-ля» тощо. Отримуючи від дорослих схвалення своїх успіхів, дитина тривало повторює те саме слово, почуте чи самостійно утворене завдяки поєднанню тих складів, які їй вдається відтворювати. Тривале повторення того самого слова називають ехолалією. Упродовж першого року життя вона є нормою вікового розвитку. Однак після чотирьох років ехолалія може бути тривожним сигналом про наявність у дитини певних порушень |
1 рік | Розвиток мовлення набирає обертів, словник дитини щоденно поповнюють нові слова |
Півтора року | Малюк володіє приблизно п’ятдесятьма двослівними словосполученнями |
2 роки | Словниковий запас дитини налічує близько 400 слів |
3 роки | У середньому знає близько 1000 слів, а ближче до кінця дошкільного віку — приблизно 3,5-5 тис. слів. За умов нормального розвитку в 3-4 роки дитина знає способи мовленнєвого порозуміння з дорослими й активно їх використовує. До трьох-п’яти років діти про себе говорять у третій особі, а звертаючись до когось конкретного, не називають адресата |
4-5 років | Період запитань про значення слів та інші цікаві для дошкільника теми. У цей час майже повністю виходять з ужитку неіснуючі слова, властиві кожній дитині для називання предметів. «Неіснуючі слова» — ті, які за звучанням подібні до правильних назв предметів і які певний час уживала дитина для порозуміння з батьками — через неможливість правильно вимовляти, а також через звичку вимовляти саме так |
5 років | Дитина здатна не лише відносно правильно вживати слова та будувати речення, а й зауважувати помилки у мовленні інших дітей (помилкове конструювання речень, вживання того чи того слова) і навіть виправляти їх |
5-6 років | Дошкільник конструює повні речення і пристосовує своє мовлення до різних людей, зокрема малознайомих та незнайомих. Тоді як до цього віку мовлення було зрозуміле здебільшого найближчим родичам, які постійно з ним спілкувалися. |
6-7 років | Дитина вже вміє правильно вживати різні часові форми дієслів, у реченнях використовує складніші слова |
7 років | Як правило, до семирічного віку діти вже добре артикуляційно вимовляють усі літери. Якщо ж дитина має істотні порушення вимови, варто якнайшвидше проконсультуватися з фахівцями |
На розвиток мовлення впливає багато чинників. Так, дитина потребує активної участі інших дітей і дорослих, аби вчитися розмовляти, наслідуючи їх, намагатися порозумітися, зробити своє мовлення зрозумілим для співрозмовника. А ще діти потребують відповідей на поставлені запитання, підтримки з боку дорослих у вираженні своїх думок.
Корисні статті
За матеріалом Марини Романюк,
практичного психолога, Київ,
ж «Практичний психолог: Дитячий садок»