Закладам дошкільної освіти рекомендовано проводити моніторинг якості освітнього процесу з використанням кваліметричної моделі, електронний варіант якої передбачає введення в програму цифрових даних — балів від 0 до 4. Для визначення особливостей індивідуального розвитку старших дошкільників порівняно з прийнятим стандартом можна використовувати орієнтовну ігрову експрес-діагностику.
Справи керівника у жовтні: що проконтролювати
| Чому орієнтовна? | Кожен педагог може доопрацьовувати розроблену експрес-діагностику, вносити корективи, змінювати завдання. Ці рекомендації — не догма, а орієнтир |
| Чому ігрова? | Ігрова діяльність — провідна для дошкільників. Тож практично всі завдання мають ігровий характер, зокрема й найулюбленіше заняття дошкільників — малювання. Утім, визначаючи особливості індивідуального розвитку старших дошкільників, оберіть зручний і для дітей, і для себе метод вивчення:
|
| Чому експрес? | Проведення такої діагностики не потребує багато часу. Дуже важливо, щоб дитина не втомилася, а педагог отримав якомога більше потрібної інформації |
| Чому діагностика? | Термін «діагноз» за значенням найближчий до слова «розпізнання». Під час діагностики ми хочемо якнайточніше розпізнати особливості індивідуального розвитку дитини; визначити, над чим ще треба попрацювати, щоб надати кожній дитині якомога якіснішу дошкільну освіту. Моніторинг «шукає» не винних, а шляхи розв’язання виявлених проблем |
Результати орієнтовної ігрової експрес-діагностики порівнюються з Базовим компонентом дошкільної освіти, у якому зведено норми та положення, що визначають державні вимоги до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини шести (семи) років. Дотримуватися його вимог БКДО повинні усі заклади дошкільної освіти.
Особливості експрес-діагностики
Ігрові завдання діагностики допомагають визначити рівень сформованості у дошкільника таких компетенцій:
- особистісно-оцінна
- родинно-побутова
- соціально-комунікативна
- природничо-екологічна
- предметно-практична
- художньо-продуктивна
- ігрова
- сенсорно-пізнавальна
- математична
- комунікативна
- мовленнєва.
Чітко відділити одну компетенцію від іншої неможливо, бо особистість дитини цілісна й рівень сформованості однієї компетенції залежить від рівня сформованості іншої.
Як поводитися дорослому під час експрес-діагностики
Запорука успішного спілкування з дитиною під час проведення діагностики — це:
- толерантність
- зацікавленість
- педагогічна етика.
Проводьте діагностику в темпі, запропонованому дитиною, найкраще удвох із колегою:
- один веде діалог
- інший дослівно фіксує відповіді дитини, її поведінку, реакції, міміку та жести.
Розпочніть зі знайомства з дитиною. Якщо уже знайомі, запропонуйте дитині уявити ситуацію, нібито побачили одне одного вперше. Пограйте в гру «Незнайомці» або ж «Нумо знайомитися». Результати спілкування заносьте у протокол, фіксуйте поведінку та реакції дитини під час бесіди.
Запитання для проведення бесіди під час експрес-діагностики сформованості когнітивної складової особистісно-оцінної компетентності дитини, а також інструкція щодо оцінювання відповідей дітей подані у протоколі оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку.
Показники сформованості особистісно-оцінної компетенції дошкільника
Аналізуючи результати, отримані під час діагностики тієї чи тієї компетенції, керуйтеся показниками Базового компоненту дошкільної освіти.
У показниках сформованості особистісно-оцінної компетенції дитини закладено зміст трьох складових особистісно-оцінної компетенції, як-от:
- когнітивна — що знає дитина
- емоційна — як ставиться до себе, інших і теми спілкування
- поведінкова — як діє в різних ситуаціях.
Розроблена експрес-діагностика передбачає оцінювання рівня сформованості кожної складової окремо.
Оцінювання відповідей дитини: когнітивна складова
Оцініть відповіді дитини в балах і підрахуйте загальну кількість.
Дотримуйтесь такого правила: найвищий рівень сформованості кожної компетенції оцінюємо в 4 бали. Бесіда містить 10 запитань, отже визначаємо бал за кожну відповідь:
Такий бал ставте, якщо відповідь дитини повністю відповідає вимогам стандарту. Якщо ж своєю відповіддю дошкільник не демонструє відповідності вимогам стандарту (дитина висловила свою думку, нехай і не відповідно до очікуваної відповіді. Для педагога відповідь дитини є важливою, адже вона дає змогу зрозуміти, над чим працювати з дитиною нададі), оцініть її в 0,2 бали. Якщо не відповіла на запитання — 0 балів.
Додайте виставлені бали й отримайте загальний бал.
Визначте відсоток сформованості тієї чи тієї компетенції відносно стандарту, який складає 100%, і зазначте отриманий результат у висновку.
На основі висновків надайте конкретні рекомендації щодо подальшої роботи з дітьми. Це можуть бути певні види роботи, як-от:
- бесіди з певної теми
- екскурсія до школи
- розглядання сімейного альбому
- повторна діагностика тощо.
Показники сформованості емоційної складової
У позиціях БКДО, які стосуються емоційної складової особистісно-оцінної компетентності, простежується ключове слово — самооцінка. Вона буває двох видів:
- адекватна — дає змогу людині правильно співвідносити свої сили із завданнями різної складності і з вимогами тих, хто її оточує
- неадекватна — завищена або занижена — деформує внутрішній світ людини, спотворює її мотиваційну та емоційно-вольову сфери й тим самим перешкоджає гармонійному розвитку.
Головним досягненням дитини дошкільного віку є чітка, у цілому позитивно забарвлена самооцінка, яка визначає її готовність до навчання в школі.
Самооцінка та пов’язаний з нею рівень домагань є базисом самосвідомості дошкільника. Під рівнем домагань розуміємо ступінь складності завдань, які дитина ставить перед собою, аби досягти певних цілей.
Ознаками розвитку самооцінки дитини дошкільного віку є такі:
- зростає кількість якостей особистості, які оцінює в собі дитина, та видів діяльності, виконання яких вона самооцінює;
- самооцінка перетворюється із загальної на диференційовану;
- виникає оцінювання себе в часі, яке проявляється у формі вказівок на майбутнє.
З огляду на це найголовнішим показником сформованості емоційної складової особистісно-оцінної компетенції дошкільників вважаємо усвідомлення зв’язку своєї самооцінки з реальними досягненнями.
Рекомендації щодо проведення експрес-діагностики емоційної складової
Оцінювання рівня розвитку емоційної складової особистісно-оцінної компетентності дитини є одним із етапів ігрової експрес-діагностики й відбувається у формі ігрового діагностичного завдання.
| Підготовка | Приготуйте три конверти різних кольорів, наприклад, червоний, синій, жовтий, та кольорові олівці. У кожен конверт вкладіть аркуш паперу із зображеним квадратом. | |
| Проведення | Розпочніть експрес-діагностику зі знайомства та бесіди з дитиною. Після бесіди запропонуйте дитині виконати ігрове діагностичне завдання «Чарівні перетворення». Експерт: «Зараз ми з тобою будемо малювати. У мене є три види завдань: у червоному конверті — складне завдання, у синьому — завдання середньої складності, а в жовтому — просте завдання. Якщо ти обереш червоний конверт зі складним завданням і виконаєш його, ти отримаєш нагороду — три наліпки. Якщо обереш синій конверт із завданням середньої складності й виконаєш його, ти отримаєш дві наліпки. Якщо ти обереш жовтий конверт із простим завданням і виконаєш його, ти отримаєш одну наліпку. Якщо ти обереш конверт із завданням і не виконаєш його, нагороди не отримаєш. Старайся добре виконати завдання. Уважно подивися на конверти: у цьому — складне завдання, у цьому — середньої складності, а в цьому — просте. Обирай те, яке ти виконаєш». Як винагороду можна використовувати наліпки, цукерки, розфарбовки чи будь-що інше на вибір вихователя. Розкрийте обраний дитиною конверт і дістаньте аркуш паперу із зображеним квадратом. Запропонуйте: «Уяви себе чарівником. Випробуй свою чарівну силу — і перетвори геометричну фігуру так, щоб вийшов малюнок». Дитина виконує завдання. По завершенні роботи попросіть її розповісти, що вона намалювала, та запитайте: «Як ти вважаєш, чи впорався/лася ти із завданням?». | |
| Підсумки | Результати вибору і виконання дитиною завдання вносіть у бланк протоколу, а розповідь дитини зафіксуйте дослівно. Оцініть роботу дитини та дайте їй обіцяну винагороду — відповідну кількість наліпок (3, 2, 1) за виконання завдання. У разі невиконання завдання дитина наліпок не отримує. Обов’язково дайте дитині шанс виправити помилку. Якщо вона не виконала завдання, скажіть їй слова підбадьорення та заохочення. Виявляйте позитивні почуття до дитини, проявляйте розуміння її переживань і готовність розділити їх з нею. За результатами ігрового діагностичного завдання заповніть протокол. (Ознайомтеся з прикладами заповнення протоколів). |
Поведінкова складова особистісно-оцінної компетенції
Основа для визначення рівня сформованості поведінкової складової особистісно-оцінної компетентності старшого дошкільника — гордість за особисті досягнення. Вона формується в період кризи трьох років. У старшому дошкільному році це новоутворення вже сформоване і відрізняється більш високим рівнем організації.
Ідеться про своєрідний комплекс поведінкових проявів дітей, який проявляється в бажанні дитини досягти результату своєї діяльності, а при досягненні бажаного продемонструвати свої успіхи дорослому й отримати від нього оцінку своєї діяльності. При цьому в дошкільників з’являється загострене відчуття особистої гідності, що виражається у:
- підвищеній вразливості
- чутливості до визнання досягнень дорослим
- емоційних сплесках
- хвастощах
- перебільшенні.
Виникають афективні форми поведінки, як-от перебільшення своїх досягнень, намагання знецінити свою невдачу. Зростає активність і в пошуку способів отримати оцінку дорослого, удосконалюються засоби цього пошуку. Поступово яскравість вираження афективних проявів слабшає, на передній план виходить вміння дошкільника протистояти несправедливій оцінці, аргументувати цінність своєї діяльності.
Поведінковий комплекс — гордість за особистісні досягнення, — розгортається в трьох площинах ставлень дитини до:
- предметного світу
- інших людей;
- самого себе.
Розглядання їх у взаємозв’язку дає змогу отримати найоб’єктивніші результати.
Вираженням поведінкової складової особистісно-оцінної компетенції дошкільника є те, як дитина старшого дошкільного віку поводиться під час виконання ігрового діагностичного завдання «Чарівні перетворення».
Активність дитини у ході виконання ігрового діагностичного завдання характеризуйте за такими параметрами і показниками:
— зв’язок дитини з предметним світом, що відображає цінність досягнень у діяльності, яку здійснює дитина:
- прийняття завдання, що є вираженням інтересів і мотивації дитини під час діяльності, цілеспрямованості у виконанні завдання
- включеність у розв’язання завдання — глибина проникнення у процес діяльності;
- оцінювання дитиною продуктивності своєї діяльності;
— зв’язок дитини з дорослим, що відображає ставлення до інших та до себе:
- самостійність у виконанні завдань, ставлення дитини до допомоги дорослого, його емоційних проявів
- пошук способів отримання оцінки дорослого й ставлення до неї.
Кожен з означених показників і кількісна їх оцінка представлені у протоколі.
Найвищий рівень сформованості кожної компетенції оцінюємо в 4 бали. Протокол містить 8 позицій, отже визначаємо бал для оцінювання кожного показника:
Після закінчення обстеження отримані дані, а також результати визначення рівня сформованості когнітивної та емоційної складових особистісно-оцінної компетентності внесіть у табличку у протоколі й вирахуйте середній бал за всіма складовими згаданої компетенції.
Соціально-комунікативна компетенція
Із показників соціально-комунікативної компетенції БКДО під час проведення експрес-діагностики можливо зафіксувати такі ключові знання та вміння дитини:
- дитина знає елементарні соціальні та морально-етичні норми міжособистісних взаємин, дотримується їх під час спілкування
- здатна взаємодіяти з людьми, які її оточують: узгоджувати свої дії, поведінку з іншими
- усвідомлює своє місце в соціальному середовищі
- позитивно сприймає себе.
Ступінь розвитку компетенції оцінюють під час проведення бесіди з дитиною. Оцініть поведінку дитини за певними показниками та виставте відповідні бали в протоколі.
Художньо-продуктивна компетенція
Допитливість та уяву психологи вважають основою формування особистості дитини, її бажань, інтересів, сподівань.
Уява бере безпосередню участь у створенні образу свого Я, дає змогу дитині вірити в свої можливості, ризикувати під час виконання нового завдання, сподіватися на успіх. З огляду на це можна стверджувати, що розвиток уяви в дітей дошкільного віку має бути найважливішим завданням освітнього процесу.
Творче спрямоване фантазування, або творча уява, є одним із різновидів уяви. Це складова творчості, без якої неможливе створення чогось нового. Вона передбачає вигадування нових образів, уявлень, які потім діти втілюють у грі, малюванні, ліпленні, конструюванні, аплікації, розповідях, віршованих творах тощо. Це не особливий дар, притаманний лише конкретним дітям, а так звана вікова талановитість дошкільників.
Сутність художньої, творчої уяви — у здатності створювати чуттєвий образ, перетворювати його з невидимого на видимий.
Методика проведення дослідження
Для визначення рівня сформованості творчої уяви старших дошкільників проаналізуйте результати домальовування дитиною геометричної фігури під час ігрового діагностичного завдання «Чарівні перетворення».
Малюнок дитини оцініть за визначеними показниками в балах, отримані дані занесіть у протокол. За результатами оцінювання зробіть висновок про тип розвитку творчої уяви дошкільника.
Мовленнєва та комунікативна компетенції
Для визначення сформованості мовленнєвої та комунікативної компетенцій використайте дослівні записи розповідей дітей та результати спостережень за їхніми поведінковими та емоційними проявами під час діагностичних досліджень. У протоколі оцінювання рівня сформованості мовленнєвої та комунікативної компетенцій дитини старшого дошкільного віку кожен вид мовленнєвої компетенції оцініть у балах відповідно до відсотка її сформованості:
- 100% — показники, зазначені в БКДО, відповідно — 4 бали
- 75% — 3 бали
- 50% — 2 бали
- 25% — 1 бал.
Обчисліть середній бал, який і свідчитиме про рівень сформованості мовленнєвої компетенції дитини.
Комунікативну компетенцію оцініть відповідно до показників, зазначених у тому самому протоколі:
- 4 бали — комплексно застосовує мовні та немовні засоби з метою комунікації, уміє орієнтуватися в ситуації спілкування, проявляє стриманість у спілкуванні, володіє культурою мовленнєвої комунікації, мовленнєва компетенція сформована на 100%
- 3 бали — застосовує мовні та немовні засоби з метою комунікації, здебільшого орієнтується в ситуації спілкування, проте не завжди проявляє стриманість у спілкуванні, культура мовленнєвої комунікації сформована неповною мірою, мовленнєва компетенція сформована на 75%
- 2 бали — мовні та немовні засоби комунікації збіднені, культура мовленнєвої комунікації не сформована, мовленнєва компетенція сформована на 50%
- 1 бал — переважають немовні засоби комунікації, уникає спілкування, мовленнєва компетенція сформована менш як на 50%
- 0 балів — відмовляється від спілкування, уникає і дорослих, і однолітків, мовленнєва компетенція сформована на 25% і менше.
У результаті проведення експрес-діагностики ми отримали дані щодо рівня сформованості особистісно-оцінної, соціально-комунікативної, художньо-продуктивної, мовленнєвої та комунікативної компетенцій.
Отримані результати внесіть в електронний варіант кваліметричної моделі оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку.
За матеріалами Ірини Карабаєвої, старшого наукового співробітника
лабораторії психології дошкільника Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України,
канд. психол. наук, Київ,
ж. «Вихователь-методист дошкільного закладу»
