Формуємо самостійність і цілеспрямованість у дошкільників

Діяльність дошкільників значно відрізняється залежно від того, чи вона ініційована дорослими, чи самими дітьми, впливає це й на її результативність

Дослідження свідчать, що старші дошкільники цілеспрямовано досягають поставленої мети та наполегливо долають труднощі у тих видах діяльності, які ініціювали вони самі чи їхні однолітки. Діти діють наполегливо у тих випадках, коли вони самостійно обирають способи втілення задуму та необхідні для цього матеріали, визначають доцільність тих чи тих дій тощо.

Внутрішні механізми регуляції поведінки проявляються в дітей на вищому рівні здебільшого під час самостійної діяльності, зокрема під час:

Справи керівника у жовтні: що проконтролювати

Часу для такої діяльності дітей протягом дня в дошкільному закладі відведено вкрай мало. Педагоги здебільшого тяжіють до чіткої регламентації дитячої діяльності.

Натомість, спостереження за старшими дошкільниками під час регламентованої вихователем діяльності засвідчили, що їхня здатність самостійно регулювати свої дії за таких умов проявляється на значно нижчому рівні. Складається враження, що на спеціально організованих заняттях функцію контролю своїх дій діти більшою мірою або повністю передають дорослому, а самі керуються його конкретними вказівками, а за їх відсутності взагалі стають бездіяльними.

Показовою була поведінка Аліни К., прояви якої спостерігали у двох ситуаціях:

  • під час вільної діяльності дівчинки в ігровому куточку
  • у межах спеціально організованого вихователем заняття.

У першій ситуації дівчинка з власної ініціативи складала розрізну картинку (пазли), у другій — перед нею поставили завдання із попередньо підготовленого вихователем комплекту деталей за зразком зробити аплікацію на вітальній листівці для мами. Обидва завдання були рівними за ступенем складності та значимістю для дитини, проте поведінка дівчинки під час їх розв’язання відрізнялася.

Складаючи розрізну картинку, дитина діяла зосереджено, самостійно і послідовно добирала необхідні деталі, а в разі невдачі багаторазово відновлювала спроби. І в результаті вона зібрала картинку до кінця. Під час розв’язання цього завдання дитина показала достатньо високий рівень розвитку довільної поведінки.

Тоді як під час виготовлення листівки в подарунок мамі дівчинка виявляла малоактивну цілеспрямованість, потребувала від дорослого безпосереднього керівництва своїми діями й чекала на поетапні інструкції. Свої дії дівчинка не зіставляла зі зразком, помилок не помічала, виправляла їх лише після зауваження дорослого. Показовим виявилося те, що дівчинка щоразу, як стикалася з труднощами, готова була покинути роботу незакінченою, якби вчасно не отримувала допомогу. У цьому випадку довільна поведінка дитини виявлялася на досить низькому рівні.

Якщо педагог надміру регламентує кожну дію дитини та затримує її на етапі виконання інструкцій, це може спричинити неправомірне переважання у поведінці дошкільника ззовні організованої активності. За умови суб’єкт-об’єктних взаємин дорослого з дитиною гальмується формування внутрішніх механізмів регуляції її довільної поведінки. Коли ж питома вага цілей, яких дитина досягає з власної ініціативи, неухильно зростає порівняно з реалізацією цілей та вимог, висунутих перед нею дорослим, створюються оптимальні умови для розвитку довільної поведінки дитини.

Умови формування внутрішніх механізмів регуляції довільної поведінки дошкільників

Для пробудження та активізації регулятивних механізмів ціннісних орієнтацій дітей і розвитку в них довільної поведінки потрібно створити спеціальне розвивальне середовище.

Таке середовище сприяє формуванню:

  • системи ціннісних орієнтацій дитини у єдності її компонентів
  • довільності як системної психологічної якості, яка надає дитячій поведінці свідомого й цілеспрямованого характеру та допомагає діяти відповідно до сформованих цінностей.

Для оптимізації взаємодії дорослого з дитиною створіть такі умови:

  • залучення дитини до системи активної взаємодії з навколишнім світом
  • заохочення до ініціативних, самостійних дій; надання їй права вибору, змоги прогнозувати свої можливості та успіхи; разом з дорослим переживати тимчасові невдачі та шукати способи їх подолання
  • дотримання балансу між видами діяльності, ініційованими дітьми та дорослими
  • поступове зменшення обсягу дитячої діяльності, ініційованої дорослими
  • стимулювальне оцінювання досягнутих дитиною результатів; забезпечення дорослими максимального рівня мотивації дитячої діяльності у різних її проявах
  • створення дорослими атмосфери довірчої партнерської взаємодії з вихованцем, яка ґрунтується на емоційно теплому ставленні дорослих до дитини, їхній щирій зацікавленості її проблемами
  • розвиток уміння самостійно ставити мету, пов’язану із певними цінностями, досягати її під час різних видів діяльності
  • стимулювання мобілізації вольових зусиль дитини для подолання труднощів, з якими стикається дитина через необхідність діяти відповідно до вже сформованої системи цінностей
  • забезпечення суб’єктної активності дошкільника.

Остання умова є головною і найбільш сприяє розвитку регулятивних механізмів, обумовлених ціннісними орієнтаціями дошкільників.

Ціннісні орієнтації дошкільників: особливості становлення

Ціннісні орієнтації стають внутрішніми регуляторами поведінки лише за умови їх достатньої усвідомленості дошкільниками. При цьому важливо, аби діти не лише опанували зміст понять, що характеризують ті чи ті цінності, а й мали стійке позитивне ставлення до них. Лише за таких умов активізуються внутрішні механізм регуляції дитячої поведінки, деколи навіть всупереч зовнішнім, на які впливають дорослі та предметне оточення.

Зауважте!

Дитина привласнює цінності не шляхом прямого їх копіювання. Цінності, що їх демонструють у своїх ставленнях значимі для дитини дорослі, внутрішньо трансформуються нею з урахуванням власних потреб, інтересів, особистого досвіду переживань, успіхів та невдач власної діяльності.

Тобто сформувати ціннісні орієнтири дитини за зразком та подібністю до ціннісного ставлення, що виявляється в поведінці інших людей неможливо. Найпродуктивнішим способом становлення ціннісних орієнтирів дітей є включення їх дитиною у власну активність. А для цього необхідно повсякчас надавати змогу дітям здійснювати вибір, проявляти ініціативу, реалізувати творчі задуми.

Проектна діяльність дітей у взаємодії з дорослими

Однією з ефективних форм організації життєдіяльності дитини в дошкільному закладі, під час якої превалює ініціативна активність дошкільників, є технологія психолого-педагогічного проектування взаємодії дорослого з дітьми — проектна діяльність дітей у взаємодії з дорослими. За цією технологією дітям надається максимум ініціативи і свободи вибору.

Реалізуйте зі старшими дошкільниками проект зі створення індивідуальних книг «Про найголовніше». Скористайтеся апробованою схемою або ж змініть її під запити вашого дошкільного закладу.

Скачайте

За матеріалом Людмили Соловйової,
старшого наукового співробітника лабораторії психології дошкільника
Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України,
канд. психол. наук, Київ,
ж. «Вихователь-методист дошкільного закладу»



зміст

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді