Психологічна діагностика є одним із найскладніших видів роботи практичного психолога. Насамперед складність діагностичного обстеження визначена процедурою його проведення. Вона має бути чітко однаковою щодо всіх дітей, розвиток яких вивчають
Про методи формування мовленнєвої компетенції дітей, технологію конструювання літературного проекту, особливості проведення діагностики мовленнєвого розвитку та багато іншого — у журналі «Вихователь-методист дошкільного закладу» № 11/2016
1-2 грудня освітяни-«дошкільники» Тернопільщини взяли участь у семінарі «Сучасні підходи до організації діяльності дошкільного навчального закладу», проведення якого ініціював Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти
Тема землі завершує цьогорічний цикл тем, присвячених стихіям. Та оскільки земля — дуже різноманітна не лише на вигляд, а й за значенням самого слова, доцільно об’єднати всі її можливі іпостасі в єдину тему «Наш дім — Земля». Саме цій темі присвячене листопадове число журналу «Методична скарбничка вихователя»
Шалений потік інформації, який сприймають сучасні діти, їм легше засвоювати візуально. Можливо, саме з цим пов’язаний нинішній світовий бум на книжки-картинки, книжки-розглядайки — віммельбухи. Авторами таких книг можуть бути й самі діти. Про це — в журналі «Музичний керівник»
Для організації вивчення рівня розвитку дитини в різних вікових групах дошкільного навчального закладу вихователю-методисту стане у пригоді розміщений у випуску 2016.4 КОЗА-ДИСКа діагностичний інструментарій
Учора, 17 листопада, у Київському міському будинку вчителя відбувся науково-методичний семінар для вчителів історії та українознавства «Суспільно-політичні та методичні аспекти вивчення проблематики Голодомору 1932-1933 років»
Про різні аспекти організації гурткової роботи та досвід функціонування гуртків різного профільного спрямування — у тематичному числі журналу «Вихователь-методист дошкільного закладу» № 10/2016
Осінь як пору року найточніше характеризує вислів «Курчат по осені рахують». Ця народна мудрість не лише про курчат — крихітних грудочок, які з’являються на світ навесні та яких справді варто рахувати, коли підростуть. Так само восени люди підсумовують результати своєї праці, що тривала від самого початку весни
У розвинених країнах світу знання своєї національної спадщини вважають прерогативою культурної людини. В Японії, наприклад, вступаючи в університет навіть за технічним фахом, абітурієнт складає залік на знання тридцяти народних пісень. Тридцяти! А скільки знаємо ми? Чи завжди, готуючись до заняття з дітьми, ми пам’ятаємо, якою важливою для їхнього розвитку є народна творчість? Чи достатню увагу приділяємо національним пісенним інтонаціям? Чи прищеплюємо дітям любов та повагу до фольклору: не показну, а щиру?
