Чому реформа ліцеїв може зашкодити сільським школам: аналіз і пропозиції освітнього омбудсмена

Освітній омбудсмен Надія Лещик проаналізувала два законопроєкти, які стосуються вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв (реєстр. №13120 від 18.03.2025 та №13120-1 від 26.03.2025), та надала власні зауваження й пропозиції до запропонованих змін.

Про Держстандарт профільної середньої освіти

За її словами, реформа профільної освіти є вкрай необхідною для підвищення якості навчального процесу, зменшення навантаження на учнів і забезпечення рівного доступу до старшої школи незалежно від місця проживання дитини — у місті, селищі чи селі.

Омбудсменка наголосила, що до реформування мережі ліцеїв слід підходити системно і комплексно, з урахуванням впливу на інші рівні освіти, інфраструктуру, фінансування та управління.

Основні проблеми, виявлені під час аналізу законопроєктів:

• Відсутність чітких критеріїв щодо кількості учнів у ліцеї.
• Неопрацьований механізм прогнозування матеріально-технічного забезпечення та мережі ліцеїв.
• Питання доступу до старшої школи: частина учнів 9-х класів не продовжує навчання.
• Стислі строки для формування мережі ліцеїв до 1 вересня 2025 року.
• Громадське обговорення щодо реорганізації шкіл у сільській місцевості має тривати рік, що може суперечити строкам реформ.
• Неузгодженість повноважень громад і МОН у плануванні мережі закладів.
• Співфінансування ліцеїв громадами потребує врегулювання.
• Відсутність регулювання щодо кількості учнів у дистанційних класах.
• Необхідність уточнення механізмів фінансування комунальних закладів освіти.
• Дискусійність заборони початкової школи в ліцеях.

Нове та практичне: актуальні матеріали без води

• Помилки штучного інтелекту: на що зважати заступнику директора і вчителю
• Урок читання без нудьгування: як використати Gemini для інтерактивної роботи з текстом

Пропозиції освітнього омбудсмена:

• Уточнити у законопроєктах кількість груп або учнів, що можуть вивчати профільні предмети.
• Переглянути державну політику щодо забезпечення шкільними автобусами, включно з планами закупівель на 2026–2027 роки.
• Скасувати обмеження, згідно з якими шкільні автобуси можна закуповувати лише для закладів із укриттями.
• Паралельно з реформою мережі ліцеїв розглядати доступ до профтехосвіти та передвищої освіти, їхню модернізацію та кадрове забезпечення.
• Змінити строки подання та затвердження плану формування мережі комунальних ліцеїв.
• Узгодити строки громадських обговорень із реальними потребами сільських громад.
• Усунути ризики дискреційних рішень під час розробки планів формування мережі шкіл.
• Дослідити досвід громад, які вже здійснюють співфінансування ліцеїв, і внести необхідні законодавчі зміни для регулювання цієї практики.

Надія Лещик закликає Верховну Раду та уряд розглядати реформу ліцеїв не окремо, а в контексті загальної трансформації системи середньої освіти, враховуючи потреби дітей, можливості громад і довгострокові цілі освітньої політики.