Освітній омбудсмен подала пропозиції до законопроєктів щодо реформування мережі ліцеїв
Освітній омбудсмен Надія Лещик проаналізувала два законопроєкти, які стосуються вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв (реєстр. №13120 від 18.03.2025 та №13120-1 від 26.03.2025), та надала власні зауваження й пропозиції до запропонованих змін.
Про Держстандарт профільної середньої освіти
За її словами, реформа профільної освіти є вкрай необхідною для підвищення якості навчального процесу, зменшення навантаження на учнів і забезпечення рівного доступу до старшої школи незалежно від місця проживання дитини — у місті, селищі чи селі.
Омбудсменка наголосила, що до реформування мережі ліцеїв слід підходити системно і комплексно, з урахуванням впливу на інші рівні освіти, інфраструктуру, фінансування та управління.
Основні проблеми, виявлені під час аналізу законопроєктів:
- Відсутність чітких критеріїв щодо кількості учнів у ліцеї.
- Неопрацьований механізм прогнозування матеріально-технічного забезпечення та мережі ліцеїв.
- Питання доступу до старшої школи: частина учнів 9-х класів не продовжує навчання.
- Стислі строки для формування мережі ліцеїв до 1 вересня 2025 року.
- Громадське обговорення щодо реорганізації шкіл у сільській місцевості має тривати рік, що може суперечити строкам реформ.
- Неузгодженість повноважень громад і МОН у плануванні мережі закладів.
- Співфінансування ліцеїв громадами потребує врегулювання.
- Відсутність регулювання щодо кількості учнів у дистанційних класах.
- Необхідність уточнення механізмів фінансування комунальних закладів освіти.
- Дискусійність заборони початкової школи в ліцеях.
Пропозиції освітнього омбудсмена:
- Уточнити у законопроєктах кількість груп або учнів, що можуть вивчати профільні предмети.
- Переглянути державну політику щодо забезпечення шкільними автобусами, включно з планами закупівель на 2026–2027 роки.
- Скасувати обмеження, згідно з якими шкільні автобуси можна закуповувати лише для закладів із укриттями.
- Паралельно з реформою мережі ліцеїв розглядати доступ до профтехосвіти та передвищої освіти, їхню модернізацію та кадрове забезпечення.
- Змінити строки подання та затвердження плану формування мережі комунальних ліцеїв.
- Узгодити строки громадських обговорень із реальними потребами сільських громад.
- Усунути ризики дискреційних рішень під час розробки планів формування мережі шкіл.
- Дослідити досвід громад, які вже здійснюють співфінансування ліцеїв, і внести необхідні законодавчі зміни для регулювання цієї практики.
Надія Лещик закликає Верховну Раду та уряд розглядати реформу ліцеїв не окремо, а в контексті загальної трансформації системи середньої освіти, враховуючи потреби дітей, можливості громад і довгострокові цілі освітньої політики.
Мета Концепції безпеки закладів освіти – створити рівні, належні та безпечні умови здобуття освіти, організувати безпечний освітній простір в умовах війни. Концепція залишається актуальною, тож пригадайте основі її положення.
Процедура атестації педагогічних працівників триває ледь не увесь навчальний рік. Нелегко всі процеси тримати в голові — що й коли підготувати, виконати… Тож зібрали тут основне
Об’єктами уражень ворога часто стає цивільне населення. Убезпечити дітей у закладах освіти – найважливіше завдання педагогів. Що повинен робити кожен учасник освітнього процесу, хто керує цивільним захистом у закладі освіти і як організувати цей процес – читаймо далі
Освітній процес в українських закладах загальної середньої освіти завершується здебільшого влітку. Хто визначає тривалість навчального року та літніх канікул, коли літні канікули 2025 – з’ясуємо у статті
У Законі про освіту є інструмент боротьби з порушенням академічної доброчесності — стаття 42. Які є види, випадки та відповідальність за порушення академічної доброчесності — читайте у матеріалі.
