У МОН розповіли про початкові результати політики «Школа офлайн»

Проміжні результати політики «Школа офлайн»: безпека й доступ до освіти в умовах війни

Результати політики «Школа офлайн»

Проєктна діяльність учнів

Міністерство освіти і науки України продовжує реалізацію політики «Школа офлайн», яку спрямовано на відновлення доступу до очного навчання для українських школярів та збереження їхньої безпеки в умовах війни. Особливо важливо це в умовах підготовки до зимового періоду. Наразі вже є значні досягнення, а також чітке бачення подальших кроків для поліпшення якості освіти в найбільш вразливих регіонах.

Серед проміжних результатів політики «Школа офлайн»:

  • Укриття — основа безпечного навчання: уряд виділив 7,5 млрд грн на створення й облаштування укриттів для шкіл у прифронтових і прикордонних регіонах. Ці укриття дадуть змогу 100 тис. дітей повернутися до очного навчання в умовах безпеки. 

Нині будують / ремонтують 70 таких об'єктів — усі вони є протирадіаційними укриттями. Окрім того, процес будівництва і звітність громад здійснюється через платформу DREAM, що забезпечує прозорість та мінімізацію бюрократії. Ознайомитися з проєктами можна за покликанням. 

  • Підвезення учнів до шкіл: уже закуплено 402 шкільні автобуси через систему «Prozorro» на загальну суму 1,2 млрд грн. Завдяки новим автобусам учні зможуть безпечно дістатися до шкіл з укриттями та продовжити навчання очно. Важливим моментом є закупівля автобусів, адаптованих для дітей з особливими освітніми потребами.
  • Девайси для якісної дистанційки: станом на вересень доставлено 240 077 девайсів: для вчителів — 99 290; для дітей — 140 787. Це дасть змогу учням, які не можуть відвідувати школу через безпекову ситуацію, продовжувати навчання онлайн.

Найбільше будівнцтв і ремонтів укриттів у Харківській області — 29 об’єктів, у Миколаївській — 26 об’єктів, Запорізькій — 18 об’єктів, Сумській — 15 об’єктів, Дніпропетровський — 15 об’єктів, Чернігівській — 15 об’єктів, Херсонській — 13 об’єктів, Одеській — 9 об’єктів.

Як зауважили в МОН, усі укриття є багатофункціональними й мають зони для навчання, відпочинку та харчування, що дає змогу організувати безпечний освітній простір навіть у складних умовах. Такі укриття потрібні передусім для прифронтових територій, де обстріли можуть розпочатися вже після сигналу повітряної тривоги.

Зокрема, за допомогою партнерства з міжнародною компанією «Palantir» МОН активно використовує дані для аналізу безпекової ситуації й освітньої інфраструктури. Це дає змогу оперативно ухвалювати рішення щодо відновлення навчання в різних регіонах, а також розподіляти ресурси для безпеки дітей і вчителів.

Саме тому уряд затвердив нову методику оцінювання безпеки шкіл, яка передбачає 5 рівнів ризику. Це дасть змогу громадам і уряду точно визначати пріоритети і будувати укриття в тих місцях, де вони найбільш потрібні.

Таким чином відбувається відмова від лінійного підходу, де кількість шкіл дорівнює кількості укриттів. Тепер укриття будуються на основі реальної потреби й доцільності, з огляду на рівень ризику в конкретних громадах.

За новою методикою територіальні громади поділено на п'ять категорій:

  1. Непереборний ризик
  2. Дуже високий ризик
  3. Високий ризик
  4. Помірний ризик
  5. Задовільний рівень безпеки

Перелік громад із зазначеними рівнями ризику можна знайти на дашборді. Ця методика допоможе зосередити зусилля на найбільш вразливих громадах.

Окрім того, у МОН активно працюють над зміцненням інфраструктури шкіл, що дає можливість дітям навчатися в безпечних умовах, зокрема й у зимовий період. У межах комплексної політики «Школа офлайн» уряд разом із міжнародними партнерами продовжує підтримку шкіл, сприяючи їхній підготовці до зимових умов та забезпеченню стабільного освітнього процесу.

З листопада 2024 року ЮНІСЕФ надає 203,35 млн грн для 700 шкіл для поліпшення умов для очного навчання. Кожен заклад отримує по 290 500 грн для поліпшення інфраструктури: утеплення приміщень, закупівлю обладнання, а також ремонт шкільних їдалень в межах національної реформи харчування. Ці кошти дадуть змогу школам проводити навчання в комфортних умовах навіть у зимовий період.

Важливо, що розподіл коштів здійснювався за трьома категоріями:

  • школи на прифронтових територіях з очним навчанням;
  • школи із щонайменше 50 дітьми ВПО, що навчаються очно;
  • єдині у громаді школи з очним навчанням.

Джерело: МОН

Рекомендації МОН щодо атестації

Статті за темою

Усі статті за темою

Синхронне й асинхронне дистанційне навчання

Школи та учні вже пристосувались до нового формату навчання. Досить важко вибрати формат змішаного навчання з правильною комбінацією занять, яка була б комфортною і для закладу, і для учнів. Також потрібно обрати онлайн режим роботи – він може бути синхронним чи асинхронним. Давайте разом розбиратися в чому різниця.
93089

Атестація вчителів: Що? Де? Коли?

Процедура атестації педагогічних працівників триває ледь не увесь навчальний рік. Нелегко всі процеси тримати в голові — що й коли підготувати, виконати… Тож зібрали тут основне
93256

Педагогічна рада школи: функції та планування

Засідання педагогічної ради — важлива частина роботи закладу освіти. Її актуальність — у колегіальному прийнятті рішень. Розгляньмо функції педагогічної ради та особливості підготовки до засідань.
46276

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді