Як відбувається впровадження грантової системи в українських вишах?

У МОН відзначають успішність впровадження грантової системи у сферу вищої освіти

Впровадження грантової системи в українських вишах

Про Держстандарт профільної середньої освіти

Цьогоріч у сфері вищої освіти відбулося чимало змін. Для вступу до вищого навчального закладу вступники складали НМТ, який містив завдання з чотирьох предметів. Зокрема МОН запровадило державні гранти для абітурієнтів, які не потрапили на бюджет, однак хочуть навчатися в українських закладах вищої освіти. Якщо вони отримали принаймні 150 балів з двох предметів на НМТ, то могли претендувати на державні гранти.

Як повідомив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький, 91% серед українських абітурієнтів і їх батьків підтримує ідею державних грантів.

За його словами, ідея, яка закладена в грантах і в індивідуальних освітніх траєкторіях, і фактично у всіх речах, які розробляються в МОН щодо вищої освіти, — це ідея суб’єктності студента. Для того, щоб бути реально здобувачем освіти, людина має мати певну суб’єктність. Що це означає? Людина має мати вибір, і, що дуже важливо, — відповідальність за цей вибір.

Відповідно до цього нововведення, фінансування грантів відбувається за рахунок того, що перерозподіляють гроші, які були виділені на звичні бюджетні місця.

«Якщо традиційно в нас було 40 % бюджету, 60 % — контракт, то зараз ми виходимо десь на 50 на 50, а в деяких спеціальностях — насправді вже 60% тих, хто отримує державну підтримку на здобуття своєї освіти. Вона може бути не 100%, не повною, але держава фінансує і вкладає, інвестує в молодих людей саме за тих спеціальностей, які їй потрібні», — наголосив заступник міністра освіти. 

Також він висловив думку, що гранти призведуть до того, що освіта стане дорожчою. Якісна освіта має бути дорогою. Адже порівняно з іншими країнами Європи, вища освіта в Україні коштує дешево, що призводить до недоплати викладачам. Саме тому в нас освіта низької якості, тому що, очевидно, викладачі не особливо зацікавлені. Для цього треба підіймати середню вартість підготовки одного фахівця.

Заступник очільника МОН також розповів, що влада працює над ідеєю: якщо держава тебе замовила, заплатила за твоє навчання, то ти маєш певні обов’язки перед замовником. Тобто держава має запропонувати студенту перше робоче місце після завершення навчання. 

«Отже, бюджетні місця будуть мати в майбутньому певні обов’язки. Грант не матиме обов’язків. Грант — це інвестиція в майбутнє держави, де платник податків каже, що нам потрібно інвестувати в молоду людину. А державне замовлення — це замовлення фахівця для державного сектору. І це означає певні обов’язки того фахівця перед державним сектором», — акцентував Михайло Винницький. 

За інформацією НУШ

Рекомендації МОН щодо атестації

Статті за темою

Усі статті за темою

Профільна середня освіта: державний стандарт

КМУ затвердив Державний стандарт профільної середньої освіти 25 липня 2024 року. Що закладено в документі, як реалізовуватимуть концепцію профільної середньої освіти — у статті.
356

Якою вбачають профільну школу за десять років

На 2027 рік заплановано старт кардинально оновленої профільної середньої освіти. Така ціль визначена у Концепції Нової української школи. У якому ж напрямі рухатиметься реформа
21629

Підготовка до захисту науково-дослідницької роботи в Малій академії наук

Багато талановитих учнів, які є членами Малої академії наук, щороку готуються презентувати свої напрацювання перед аудиторією. На що варто звернути особливу увагу науковим і педагогічним керівникам, щоб гідно підготувати учнів до захисту науково-дослідницької роботи?
12322

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді