Сьогоднішні освітні втрати є великою загрозою для загального розвитку України

Блок під заголовком новини 1  Підпишіться на канал Messenger — Експертус Освіта! Тримаємо руку на пульсі змін без паніки та спаму

Освітні втрати — це реальна загроза розвитку всієї країни, — Кузьмичова

Масштаби освітніх втрат України

📲 А ви з нами в телеграмі? Гайда до нас!

Війна в Україні кардинально змінила освітній процес. Зруйновані школи, вимушені переїзди дітей та батьків, втрата знань — це лише частина наслідків для української освіти.

Саме тому МОН у новому навчальному році активно працює над стратегією повернення учнів до очного навчання та адаптації до нових умов.

Більше про наслідки та виклики сфери освіти розповіла заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова. 

За її словами, наслідки освітніх втрат, які вже помітні сьогодні, надзвичайно серйозні. Відповідно до результатів PISA-2022, рівень знань українських підлітків відстає щонайменше на два роки від потрібного рівня, і це сигнал тривоги для всього суспільства. Освітні втрати не просто позначаються на індивідуальному розвитку дитини — вони в перспективі можуть стримувати економічний та соціальний прогрес цілої країни.

Через вимушені переїзди та пропуски в навчанні під час війни багато дітей не мали змоги отримати достатньо знань і практичних навичок. Це не лише питання шкільних оцінок. Це розвиток м'яких навичок та навичок соціалізації, це майбутні професійні можливості, успіхи, які можуть залишитись нереалізованими.

Зокрема, Світовий банк прогнозує, що через освітні втрати ці учні сумарно втрачатимуть мільярди доларів доходів упродовж свого життя. Це реальна загроза людському капіталу та розвитку всієї країни.

«Зараз ми працюємо над стратегією повернення дітей до очного навчання — це не просто точкове рішення. Це наше зобов’язання перед майбутнім держави, наш шанс забезпечити дітям необхідні знання, навички та впевненість, які так важливі для їхньої успішної реалізації в житті та для сильного майбутнього України», — наголосила заступниця керівника МОН. 

Також посадовиця повідомила, що на кінець 2022/2023 навчального року працювало 12,930 закладів загальної середньої освіти. На кінець 2023/2024 навчального року їх стало 12,592. Тобто відбулося скорочення на 338 шкіл за один навчальний рік. А станом на вересень 2024 працюють 12,268 шкіл.

Найбільше шкіл закрито в Запорізькій (65) та Тернопільській (34) областях, а збільшення спостерігається лише в Києві (11) та Кіровоградській (2) області. Чимало шкіл на окупованих територіях перебувають нині на простої.

«Війна принесла значні втрати в освітній інфраструктурі через обстріли та бомбардування. Від початку бойових дій постраждали 3524 заклади освіти, з них 360 зруйновано повністю. Це 14,81% від усіх закладів освіти. Серед постраждалих — 1663 школи, з яких 201 втрачена повністю», — зауважила Надія Кузьмичова. 

Найбільше постраждали школи в Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Київській, Херсонській, Миколаївській, Луганській, Сумській, Чернігівській областях та у Києві. 879 шкіл знаходяться на тимчасово окупованих територіях.

За інформацією РБК-Україна

додаток

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Вступна кампанія 2026: основні орієнтири

Якою буде вступна кампанія 2026 в Україні, яких змін та нововведень очікувати? Проаналізуємо чинні документи, офіційні заяви та пропозиції, які обговорюються
218

Педагогічна рада школи: функції та планування

Засідання педагогічної ради — важлива частина роботи закладу освіти. Її актуальність — у колегіальному прийнятті рішень. Розгляньмо функції педагогічної ради та особливості підготовки до засідань
54142

Самооцінювання та інституційний аудит: як використовувати анкетування для оцінки якості освіти

Розглядаємо, як організовувати анкетування учасників освітнього процесу та які анкети для цього використати. Отримаєте готові анкети для самооцінювання освітньої діяльності, запропоновані Держслужбою якості освіти для інституційного аудиту
705

Синхронне й асинхронне дистанційне навчання: як поєднувати в реаліях війни

Школи та учні вже пристосувались до нового формату навчання. Досить важко вибрати формат змішаного навчання з правильною комбінацією занять, яка була б комфортною і для закладу, і для учнів. Також потрібно обрати онлайн режим роботи – він може бути синхронним чи асинхронним. Давайте разом розбиратися в чому різниця
110919

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді