Протокол засідань команди психолого‑педагогічного супроводу
В Україні за останній 2 роки зменшилася кількість учнів і учениць, які вважають українську мову рідною:
- у 2021–2022 навчальному році про це заявили 82% учнів / учениць;
- у 2022–2023 навчальному році — 91% учнів / учениць;
- у 2023–2024 навчальному році — 74% учнів / учениць.
Таку інформацію зазначили голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак і мовний омбудсмен Тарас Кремінь під час презентації результатів моніторингу щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі в закладах загальної середньої освіти у 2023–2024 навчальному році.
Під час дослідження було опитано понад 7 тисяч учнів і учениць 8–11–х класів із 85 шкіл у міській і 36 шкіл у сільській місцевості.
Детальніше ознайомитися з презентацією результатів дослідження можна в прикріпленому документі.
За словами мовного омбудсмена, попри статистичні показники, попит на українську мову незмінний. Однак, цьогоріч дослідження охопило більшу кількість респондентів з акцентом на міську місцевість.
«Адже відомо, що міська агломерація традиційно є епіцентром збільшення російськомовного компонента. Тому потрібно працювати в містах, щоб захистити право дітей на освітній процес державною мовою», — роз’яснив Тарас Кремінь.
Як зауважили в ДСЯО, після початку повномасштабної війни спостерігалося збільшення вживання української мови в освітньому процесі. Однак у минулому навчальному році — реакція дещо зворотна. У службі такі дані пов’язують з тим, що зменшилася частка старшокласників, батьків і вчителів, які вважають українську мову рідною.
Чи почувалися ви коли-небудь невпевнено під час заняття абосвята? Чилегко наважувалися на експерименти, знаючи, що не всім вони будуть до вподоби? Якщо відповідь— так, гортайте дайджест. Порадидопоможуть вам подолати внутрішні професійні страхи.
Відповідно до даних аналітиків, майже половина опитаних учнів і учениць вказала, що послуговується українською мовою в усіх сферах життя. Щоправда, частина школярів і школярок, які вважають українську рідною, вдома спілкується російською. Цей показник найбільший на сході країни — 38%.
Зокрема, у звіті йдеться про те, що цьогоріч зменшилася кількість учнів і учениць, які під час уроків та перерв спілкуються між собою лише українською мовою:
- 41% респондентів говорять винятково українською під час перерв (49% у 2022–2023 навчальному році);
- 50% — під час уроків (58% у 2022–2023 навчальному році);
- 33% під час перерв розмовляють як українською, так і російською мовами / переважно російською мовою (21% у 2022–2023 навчальному році);
- 20% під час уроків підтримують розмову між собою як українською, так і російською мовами / переважно російською мовою (14% у 2022–2023 навчальному році).
Традиційно найбільше дітей, які послуговуються українською мовою під час уроків і перерв, на Заході — 74%, на Сході цей показник становить 17%.
Згідно із результатами моніторингу, якщо в школі діти активніше використовують державну мову, то за її межами (у колі друзів та вдома) цей відсоток знижується:
- менше ніж 40% учнів та учениць спілкуються суто українською;
- 20% — як українською, так і російською мовами однаковою мірою.
Чинниками, що стримують використання української мови, діти назвали звичку спілкуватися недержавною мовою (33%) та мову спілкування в сім’ї (20%).
Також зменшення використання української мови підлітками спостерігається і в інтернеті. Частка старшокласників, які спілкуються українською в мережі, зменшилася на 6% порівняно з минулим навчальним роком — з 55% до 49% відповідно. Так само зменшилася кількість учнів, які послуговуються лише українськомовним контентом — з 43% до 32%.
Проте кількість старшокласників, які оцінюють свій рівень володіння мовою як вільний, за даними дослідження, за останній рік зросла на 5%.
Однак 15% учнів та учениць, які в повсякденному житті використовують переважно російську, під час опитування зазначили, що російськомовному співрозмовнику відповідатимуть українською. Імовірно, так діти демонструють свою національну ідентичність.
За інформацією ДСЯО
