Кількість учнів у ліцеях впливатиме на різноманітність профілів і вибіркових дисциплін

«Що більше учнів у ліцеї, то більше профілів і вибіркових курсів можна їм запропонувати» — Андрій Сташків

Кількість профілів у ліцеях

Індивідуальний навчальний план: чи обов'язково складати

Під час формування мережі академічних ліцеїв, фахівці Міністерства освіти і науки України та обласних державних адміністрацій і громад спираються на кількість учнів і учениць у нинішніх 4, 5 і 6 класах. Адже у 2027 році до 10 класів уже нових академічних ліцеїв підуть цьогорічні шестикласники, а у 2029 році — четвертокласники.

Таку інформацію зазначив заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків під час онлайн-діалогу з управлінцями освіти громад.

Як показує практика, частина школярів і школярок після 9 класу продовжать навчання в професійних коледжах.

«Після 9 класу від 35% до 45% учнів, за нашими розрахунками й прогнозами, продовжать здобувати середню освіту не в академічних ліцеях», — повідомив освітянин.

Як він зауважив, громади спільно з обласними військовими адміністраціями вже почали проєктувати мережу академічних ліцеїв. Ці заклади мають бути великими, щоб об’єднувати учнів у групи для вибору предметів / курсів та мати можливість створити відповідну матеріально-технічну базу. Зокрема, це можуть бути або багатопрофільні ліцеї, або декілька ліцеїв із різними профілями на доступній відстані, залежно від можливостей ОТГ.

Згідно з даними МОН, наразі в четвертих, п’ятих і шостих класах навчається 1,2 мільйона учнів. Проте ця кількість розподілена за громадами нерівномірно:

  • 637 тисяч школярів і школярок — в 11% громад: понад 1 200 учнів 4-6 класів у громаді;
  • 152,5 тисячі школярів і школярок — у 24,6% громад: 600-1200 учнів 4-6 класів у громаді;
  • 244,6 тисячі школярів і школярок — у 21% громад: 300-600 учнів 4-6 класів у громаді;
  • 106 тисяч школярів і школярок — у 43,2% громад: менше ніж 300 учнів 4-6 класів у громаді.

«Щодо останнього показника. Якщо брати у відсотках, то в 623 громадах (43,2%) навчається насправді 9,3% учнів», — акцентував заступник очільника освітнього відомства.

За словами Андрія Сташківа, число, на яке орієнтується МОН і ОДА при аналізі й формуванні мережі академічних ліцеїв, — мінімум 300 учнів 4, 5 і 6 класів у громаді.

«Якщо ми беремо 300 учнів на громаду, мусимо пам’ятати, що половина з них, тобто десь 150, можливо 120, піде навчатися в заклади професійного спрямування. Зрештою, 150 — 180 учнів продовжать навчатися в академічних ліцеях», — наголосив заступник керівника МОН.

Таким чином, щоб забезпечити широкий вибір профілів, в академічних ліцеях має навчатися щонайменше 200 учнів і учениць. Зокрема, у кожному класі на паралелі має бути приблизно 60 школярів і школярок, яких можна буде поділити на 3 профільні групи.

«Якщо у нас буде 30 учнів на паралелі в 10 класі, забезпечити для них відповідно до стандарту вибір предметів або курсів буде неможливо. Або можливо за умови, що в цих групах буде навчатися по 5-6 учнів. У такому випадку вартість навчання буде дуже великою. А також не буде ні соціальної конкуренції, ні можливості змагатися між собою», — підсумував заступник міністра освіти і науки.

За інформацією НУШ

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Цькування на роботі: чи можливо його зупинити?

На жаль, у сучасній школі все частіше звучить слово «булінг». На це явище жаліються учні та батьки з боку вчителів, вчителі з боку батьків та школярів. Але нерідко явище цькування окремих працівників спостерігається і у самому педагогічному колективі – між колегами та з боку адміністрації. Отож, чим відрізняється мобінг від булінгу, як запобігти і як захиститися від такого явища – розбираємося у статті.
4994

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді