Підпишіться на канал 
📊 Формувальне оцінювання: інструменти залучення учнів
У Міністерстві освіти і науки України затвердили методичні рекомендації щодо організації діяльності центрів національно-патріотичного виховання. Документ також має орієнтовний план заходів для впровадження Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») у закладах освіти.
Згідно з Законом України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності», до закладів сфери утвердження української національної та громадянської ідентичності належать:
- заклади освіти;
- заклади культури;
- молодіжні центри;
- інші заклади, які здійснювали діяльність з національно-патріотичного виховання, військово-патріотичного виховання та/або громадянської освіти.
Водночас заклади національно-патріотичного спрямування, які працюють з учнівською молоддю, повинні виховувати всесторонньо розвинені особистостей, здатних творчо мислити, творити в духовній і матеріальній сферах, а також самостійно й колективно виконувати поставлені завдання та адекватно реагувати на виклики XXI сторіччя.
Демотивованість учня: ознаки та рекомендації
Щоб досягти цього у МОН рекомендують закладам освіти, сфокусувати увагу роботи гуртків національно-патріотичного спрямування на:
- активному залученні родин до національно-патріотичного виховання;
- популяризації та збереженні культурної спадщини й культурних цінностей України;
- формуванні в школярів лідерських компетентностей, особистої психологічної та духовної стійкості, проактивної життєвої позиції й усвідомленої громадянської відповідальності;
- дбайливому ставленні до довкілля й природних ресурсів держави;
- ушануванні видатних особистостей українського державотворення, ветеранів України, героїв, які полягли в боротьбі за захист незалежності та територіальної цілісності України;
- формуванні та утвердженні патріотичної свідомості, любові до України, поваги до державних символів і державної мови;
- залученні школярів до активної участі в громадському житті;
- популяризації історії України, зокрема боротьби українського народу за самовизначення й творення власної держави;
- інформуванні школярів про важливість здорового способу життя, навчання навичок безпеки життєдіяльності;
- запобіганні проявам негативної поведінки, злочинності, наркоманії, алкоголізму;
- формуванні сприйняття державної мови як прояву національної цінності;
- ознайомленні учнів із міжнародним гуманітарним правом та особливостями його застосування на території України в історичній ретроспективі тощо.
Практичні рекомендації та картки контролю, щодопоможуть перевірити, як вихователі організовують роботу зформування в дітей культурно-гігієнічних навичок.
Також для реалізації мети потрібно використовувати різні форми та методи організації: від бесід і диспутів — до зустрічей, лекцій і створення просвітницького контенту (дописів у соціальних мережах, подкастів, блогів тощо) тощо.
Окрім того, у методичних рекомендаціях зауважено, що під час підготовки уроків, заходів і повсякденного спілкування з учнями й ученицями педагогам варто акцентувати на навколишніх сучасних подіях та їхній критичній оцінці.
На думку фахівців освітнього відомства, одними з основних тенденцій розвитку виховання в сучасному закладі освіти має стати пошук форм «діяльного патріотизму» і конструктивних проєктних форм патріотичного виховання, а також організація та впровадження Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»).
Посилання на відповідні навчальні програми військово-патріотичного напряму, що отримали гриф МОН, орієнтовний план заходів щодо впровадження гри «Сокіл» («Джура») й інші корисні матеріали можна знайти в додатку до Методичних рекомендацій МОН.
Джерело: МОН
