Підпишіться на канал 
Як впоратися з емоційними складнощами: поради
41% українських дітей віком 15 років не мають базового рівня читацької грамотності та 42% не досягли базового рівня грамотності з математики. Такі дані міжнародного дослідження PISA-2022, яке проводилось у закладах освіти України.
Результати дослідження прокоментувала очільниця Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко.
Як зауважила керівниця УЦОЯО, в майже всіх країнах-учасницях результати погіршилися. Ковід, дистанційна довготривала освіта та перехід від класичної очної освіти до дистанційної вплинули на всі країни. У тих країнах, де відсутні бойові дії, також мають погіршення показників з періоду ковіду. Водночас показники погіршилися і з математики, і з читання, і з природничо-наукових дисциплін.
Відповідно до результатів, міжнародний тренд у наступному — приблизно півроку-рік втрати між попереднім і поточним циклом. Фахівці PISA використовують таку довгу шкалу оцінювання. В цій шкалі оцінювання 20 балів у 2022-му році — це приблизно 1 рік навчання. І країни втратили стільки балів, ніби вони не навчалися пів року або рік у класичному очному режимі.
«Ми говоримо про середні показники. Тобто, і в країнах інших, і у нас є учні, які майже не втратили. Є такі учні, чиї результати залишилися дуже високими. Ми у 2018-му році мали учасників, які є конкурентними на міжнародному рівні, і вони випереджають своїх однолітків майже в усіх країнах світу. Їх можна порівнювати з учнями з Сингапуру, наприклад. Але в середньому результат знизився так, ніби ми пропустили рік», — наголосила Тетяна Вакуленко.
За її словами, показник рівня читацької грамотності — це функційне читання. Це не про те, щоб людина вміла читати по складах або ще якось. Всі учні цього віку мають це вміти. Читацька грамотність — вміти читати критично-аналітично.
«Є всього 6 рівнів, ті діти, які досягають рівня 2, — це діти умовно функційно грамотні. Тобто, вони здатні читати невеликі за обсягом тексти. Вони дуже добре розуміють, що там написано, вміють виділити основну частину, порівняти ідею цього тексту з подібним текстом іншого автора, знайти відмінності в цих текстах, подивитися, які тези одного автора суперечать, наприклад, тезам іншого автора», — зазначила очільниця Українського центру.
Згідно з результатами дослідження, українські діти можуть читати тексти, можуть виділити основну його ідею, але глибше занурюватись у текст не можуть. Їм дуже складно працювати з великими за обсягами текстами.
Щодо відповідних показників, то в Україні це може бути зумовленим тим, що читання з розумінням передбачає насправді певний рівень психологічного спокою і стабільності, чого учням наразі не вистачає. Коли людина працює з великим текстом, їй потрібно запам’ятати щось, тримати це в голові, дочитуючи до останнього слова, останнього тексту. А потім ще виконувати завдання на основі цих текстів. Коли ми перебуваємо у стресі, то і дорослим, і підліткам складно концентруватися, складно зосереджуватися та складно працювати з таким великим матеріалом.
«Насправді читацькі навички і звичка читати, аналізувати прочитане, ставити під питання те, що ти читаєш, критикувати і підважувати кожну ідею, зафіксовану в тексті, — це дуже важливі речі, які, безперечно, є основою і політичної системи, і громадянського суспільства. І це важливо», — акцентувала Тетяна Вакуленко.
За матеріалами Укрінформ
