Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте 
Про це повідомляють в результатах опитування Gradus Research, яке провели серед містян 18–60 років, які мають дітей до 18 років.
За словами Євгенії Близнюк, засновниці і СЕО Gradus Research, 75% тих, хто спостерігає посттравматичний синдром у дітей, є дуже високим показником.
«Дітей, що реально пережили вплив бойових дій, значно менше. Проте діти є максимально чутливими до стану тих значущих дорослих, що оточують їх. Знервовані батьки чи бабусі з дідусями мають не менший вплив на погіршення психологічного стану дитини, аніж об’єктивні події у країні. Тож, як кажуть у літаках, спочатку треба надіти захисну маску на себе, а потім на дитину», – рекомендує Євгенія Близнюк.
Результати свідчать, що найрозповсюдженішим симптом травматизації у дітей є так звані «емоційні гойдалки», коли настрій швидко і без зовнішніх причин коливається від дуже гарного до надзвичайного поганого і навпаки.
«Чверть дітей потребувала медичної допомоги після початку агресії. З них 40% не змогли цю допомогу отримати — через відсутність потрібного лікаря чи лікарні поруч. Брак психологічної підтримки — серед топ потреб, які ідентифікують українські батьки. Але такого, щоб діти чогось конче потребували та жодним чином не могли отримати — у 79% респондентів цього не було» - зазначено у звіті.
