Навчальні заклади дедалі більше українізуються: результати дослідження

У Держслужбі розповіли, що освітній простір шкіл дедалі українізується

Українізація освітнього простору в навчальних закладах

Як сформувати безпечне і здорове освітнє середовище

22 листопада відбулося засідання круглого столу «Ціннісна українізація в освіті: сучасність і стратегії на майбутнє». Під час цього заходу було презентовано результати моніторингового дослідження щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі у закладах загальної середньої освіти.

«Учителі відмовляються від російськомовних матеріалів, а учні й учениці надають перевагу україномовному змісту. Понад 90% респондентів назвали рідною мовою українську та використовують її в родинному колі, навчальній діяльності, культурних практиках тощо. Отож освітній простір шкіл дедалі українізується, і варто й надалі продовжувати ініціативи, які б сприяли позитивній динаміці застосування державної мови в освітньому процесі», — зауважив Голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак.

За словами омбудсмена української мови Тараса Кременя, проведення дослідження щодо функціонування державної мови в освітньому процесі в умовах війни має вагоме прикладне значення. Показовим є те, що позитивна динаміка найяскравіше спостерігається в тих школах, де є чітка позиція керівництва щодо мовної політики.

«Мова слугує об’єднавчим чинником нашого суспільства та інструментом опору ворогу. Саме тому в системі освіти володіння та вміння послуговуватися державною мовою є однією з ключових компетентностей у Новій українській школі», — зазначив генеральний директор директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України Ігор Хворостяний.

За результатами дослідження, використання україномовних матеріалів вчителями зросло з 82% до 93%. Про те, що освітній процес у закладах освіти відбувається українською мовою зазначили 93% батьків (у 2021/2022 навчальному році цей показник становив 87%). Водночас результати тестувань вказують на середній рівень знань з української мови більшості учнів та учениць 6-х і 8-х класів.

Також було виявлено покращення ситуації щодо використання української мови учнями й ученицями в Інтернеті. 

Мова контенту в Інтернеті

Водночас, серед основних чинників, які заважають учасникам освітнього середовища спілкуватися суто українською мовою:

  • мова контенту в інтернеті;
  • вплив російськомовного середовища;
  • звичка спілкуватися російською мовою в родині;
  • недостатній рівень володіння українською мовою.

Зокрема, 32% учнів та учениць, з-поміж 72% охочих покращити свої знання з української мови, скористалися безоплатними мовними курсами. Саме тому уряд, громади та адміністрація шкіл будуть продовжувати роботу з популяризації вивчення й удосконалення знань з української мови.

Джерело: Державна служба якості освіти

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Відпустки – 2024: особливості надання

З 2022 року було введено норми щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану. Це стосувалося і відпусток. 2024 рік вніс свої корективи. Що залишилося сталим, а що зазнало змін – розбираємося у статті
142295

З чого починати цивільний захист у закладі освіти

Все частіше об’єктами уражень ворога стає цивільне населення. Убезпечити найвразливішу категорію – наших дітей – від ракетних атак, зберегти їх життя – ось найважливіше завдання педагогів. Що повинен робити кожен учасник освітнього процесу, хто керує цивільним захистом у навчальному закладі і як організувати цей процес – читаймо далі
86428

Щорічний звіт директора школи

Звітування можна провести в актовому залі, а можні і онлайн. Дізнайтеся, що врахувати для виступу онлайн, як його побудувати і що допоможе зробити його вдалим. Про що звітує директор і за якою структурою — у статті
46965

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді