Підпишіться на канал 
НАКАЗИ: як реєструвати та зберігати🖨
Війна в Україні розлучила мільйони сімей. Багато матерів із дітьми виїхали за кордон, тоді як чоловіки, батьки дітей, залишилися вдома. У багатьох родинах батько або мати пішли до лав Збройних сил, і тому діти бачать їх вкрай рідко.
Саме тому на сайті Міністерства охорони здоров’я опублікували корисні поради батькам про те, як допомогти дитині перенести розлуку з одним із батьків.
Коли батька або матері немає поруч з дитиною, то вона може подумати, що її спеціально покинули, що для батьків є щось важливіше за неї, що вона зробила щось не так, тато чи мама образилися на неї, і тому вони не поряд.
Для уникнення цього варто дитині постійно повторювати, що її люблять, що вона нічого поганого не зробила, що тата немає поряд, тому що в країні війна, а мама з нею переїхали в безпеку або що тато чи мама воюють на фронті та захищають нас.
Під час подібних пояснень щодо ситуації в країні, потрібно бути чесним із дитиною та не обіцяти того, що ви не можете виконати. Наприклад, що війна закінчиться скоро, тато/мама невдовзі повернеться. При цьому не потрібно давати дитині зайві, важкі деталі та не треба малювати їй найгірші сценарії, щоб підготувати до можливої втрати. З усіма негараздами варто справлятися поступово.
Як впоратися з емоційними складнощами: порадиДитину потрібно частіше обіймати та відверто спілкуватися про її почуття. Діти, особливо маленькі, можуть не розуміти, що саме з ними відбувається. Під час спілкування важливо не просто запитувати в дитини «як справи?», «що ти робив/робила?», а й говорити про конкретні речі та теми, які захоплюють дитину.
У МОЗ наголосили, що для дитини важливо озвучувати свої емоції — це, ніби, «легалізує», дає дитині право відчувати те, що вона відчуває. Наприклад, коли дитина каже: «Я сумую за татом», можна відповісти: «Я бачу, що ти сумуєш за татом. Це нормально. Я теж за ним дуже сумую. Він зараз захищає країну/вдома працює на перемогу та радіє, що ми в безпеці».
Одним із дієвих способів є перетворення емоційної напруги на дію. Таким чином дитині можна запропонувати зробити щось для батька/матері: приготувати улюблену сімейну страву, сфотографувати або й записати весь процес на відео та надіслати батькам, намалювати картину, зробити якийсь виріб, вивчити віршик, а потім розказати його татові/матері, придумати танець для тата/матері.
Якщо це можливо, то важливо підтримувати телефонний або відеозв’язок батька/матері з дитиною. Можна робити це щодня або раз на тиждень. Головне не кількість, а якість.
Окрім того, тато/мати може попросити дитину робити щось замість них, до їх повернення: допомагати нести продукти, поливати квіти, мити посуд. Дитина відчує, що вона робить щось корисне та почуватиметься спокійніше. Для підлітків теж дуже важливо відчувати свою значущість для інших, щоб підвищити впевненість у собі.
Також можна дати дитині сімейні фотографії, фото тата/мами та разом розглядати їх та згадувати якісь смішні та приємні сімейні історії. Підлітки можуть носити татову/материну футболку чи джемпер, який буде нагадувати їм про них.
За матеріалами МОЗ
