ЗНО не повинно бути примусом до навчання

Функція зовнішнього незалежного оцінювання полягає в рейтингуванні учасників тестування

ЗНО не повинно бути примусом до навчання

Децентралізація бухобліку закладу освіти: коли та як провести

Головною функцією проведення зовнішнього незалежного оцінювання в Україні є рейтингування учасників тесту, що в подальшому визначає найкращих, які мають можливість продовжити здобуття освіти в закладах вищої освіти.

Таку інформацію повідомила заступниця директора Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко, коментуючи заяви мовного омбудсмена про те, що без наявності комплексного обов’язкового ЗНО з української мови та літератури школярі не зможуть опанувати українську мову.

«Не функція ЗНО — «змушувати» когось навчатися, читати художню літературу тощо. Функція ЗНО — рейтингувати за підсумками тестувань учасників для того, щоб найкращі, найсильніші мали можливість продовжити здобуття якісної освіти на наступних рівнях. Натомість функцію оцінювання, яка б безпосередньо впливала на освітній процес у школах, має виконувати державна підсумкова атестація», — акцентує Тетяна Вакуленко.

ЗНО не повинно бути примусом до навчання
НІНА ОМЕЛЬЯНЕНКОшеф-редактор управлінських видань Експертус Освіта
Коли оформлювали документи про підвищення кваліфікації запитань виникало чимало? Ще й працівники приносять сертифікати про участь у вебінарах, семінарах, просять їх врахувати як підвищення кваліфікації? Як правильно оформити документи у 2021 році, щоб зробити все якісно. Пропоную маршрут із питань підвищення кваліфікації прокласти помісячно.

Заступниця директора УЦОЯО також зазначила, що саме тому в Стратегії освітніх оцінювань, розробленій Українським центром оцінювання якості освіти, запропоновано поступальну трансформацію ЗНО до 2030 року з метою забезпечення умов для того, щоб ДПА відповідала потребам нової української школи та сприяла підвищенню якості освіти.

Зокрема, вона повідомила, що згідно з результатами міжнародного дослідження PISA-2018, за проведення якого в Україні відповідає Український центр оцінювання якості освіти, було виявлено посутні проблеми і з читацькою, і з математичною, і з природничо-науковою грамотністю 15-річних підлітків.

Так чином, лише 74,1 % українських 15-річних підлітків досягли базового рівня сформованості читацької грамотності, 64,0 % — математичної, 73,6 % — природничо-наукової.

Як зазначила представниця УЦОЯО, досвід інших країн-учасниць PISA свідчить про те, що підвищення рівня здобувачів освіти із цих ключових грамотностей можливе за умови планування й реалізації цільових політик у сфері освіти.

«Насамперед ми маємо говорити про політики, які стосуються освітнього процесу. Про зміст навчальних предметів на рівні школи, про якість їх викладання, про мотивацію дітей і підлітків до усвідомленого навчання, а вчителів — до відповідального викладання тощо. І вже потім — про політики на рівні оцінювання випускників, яким має бути зовнішнє незалежне оцінювання», — наголосила заступниця директора Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна.

Джерело: Освіта.ua

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Булінг у школі: що робити педагогам

Учні часто забувають про дисципліну та повагу до педагогів. Підготуйтеся до різних ситуацій. Адже булінг часто проявляється й у ставленні учнів до педагогів
32351

Яка структура 2024/2025 навчального року

Навчальний рік 2024–2025 стартує 2 вересня. Дізнайтеся, коли завершитися навчальний рік, яка його структура та на що звернути увагу в умовах війни
247951

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді