На одного школяра держава витрачає 23 тисячі грн на рік

Середні видатки на одного учня в Україні у 2019 році складали 23 108 грн

Як організувати навчання в умовах карантину

Про це повідомив у своєму Facebook, з посиланням на оновлені дані дашборда Міністерства фінансів, освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

«По Україні середні видатки на одного учня у 2019 році складали 23 108 грн. Звертаємо увагу, що для їх вирахування враховувалися також видатки на дітей дошкільного віку, які здобувають дошкільну освіту в навчально-виховних комплексах. У 2018 році середні видатки на одного учня були меншими - вони складали 21 320 грн, хоча кількість учнів також була меншою (3 883 605), на відміну від 2019 року, коли кількість учнів зросла більш ніж на 79 тисяч і склала 3 962 979», - зауважив освітній омбудсмен.

«Розглядаючи окремо фінансування по областях у сільській та міській місцевостях, дашборд демонструє, що найменша кількість учнів, але з найбільшими середніми видатками на одного учня - 44 537 грн - також Луганській області. Найменші середні видатки у сільській місцевості Рівненської області - 25 755 грн. При цьому найбільша кількість учнів у селах Закарпатської області - 95 381, а видатки тут складають 26 677 грн»- зазначає Горбачов.

Середні видатки на учнів міст Києва, Луганської та Кіровоградської областей: 24 394 грн, 22 021 грн, 21 622 грн відповідно. Найменші видатки на учня у містах Одеської області - 16 136 грн.

Отримуйте новини там, де Вам зручно – Telegram та Facebook

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Цифровізація української освіти: реалізація, проблеми і перспективи

Через необхідність дистанційного навчання актуальним і перспективним напрямом розвитку вітчизняної системи освіти стала її цифровізація. Що вона передбачає, з якими проблемами зіткнулись розробники Національної платформи цифрової освіти, що чекає педагогів і здобувачів освіти в перспективі – у нашій статті
9953

Мозковий штурм — інструмент сучасної педагогічної ради

«Сучасна педагогічна рада» — поняття широке і нечітке. Тут можна розуміти інноваційну, інтерактивну, нестандартну форми проведення педради, а чи яку іншу, не менш цікаву. Ми ж зупинимося на методі брейнштормінгу, або мозкового штурму, який дедалі більше входить в освітню практику і є ознакою нетрадиційного підходу керівництва у виборі форм роботи з педагогами
12278

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді