МОН оприлюднило методичні рекомендації щодо викладання навчальних прежметів та інтегрованих курсів у 2026/2027н.р. Серед ключових акцентів — академічна свобода вчителя, необов’язковість оцінювання за групами результатів у журналі, подолання освітніх втрат, практичне навчання, профорієнтація дев’ятикласників і відповідальне використання штучного інтелекту
Міністерство освіти і науки України надіслало закладам загальної середньої освіти інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів та інтегрованих курсів у 2026/2027 навчальному році. Документ охоплює початкову, базову та профільну середню освіту й визначає основні орієнтири для планування уроків, оцінювання, подолання освітніх втрат, використання цифрових інструментів і штучного інтелекту.
Рекомендації підготували спільно Міністерство освіти і науки, Український інститут розвитку освіти, Інститут педагогіки НАПН України та Офіс впровадження Нової української школи.
📅 Циклограма діяльності заступника директора: вересень
Школи працюватимуть за оновленими освітніми програмами
У 2026/2027 навчальному році школи організовуватимуть освітній процес відповідно до державних стандартів початкової, базової та профільної середньої освіти.
Для 5–9 класів заклади мають ураховувати зміни до Типової освітньої програми, затверджені наказом МОН від 17 серпня 2026 року № 1430.
Окремо триває експериментальне впровадження нового Державного стандарту профільної середньої освіти. Заклади — учасники експерименту працюватимуть за власними освітніми програмами, розробленими на основі типової програми для 10–12 класів.
МОН також нагадало, що модельну навчальну програму, яку педагоги обрали на певний цикл навчання, не можна змінювати всередині цього циклу. Наприклад, програму, за якою клас почав навчатися у 5 класі, не можна замінити іншою при переході до 6 класу. Водночас різні класи однієї паралелі можуть працювати за різними модельними програмами.
Учителі самі визначатимуть форму календарного планування
У документі окремо наголошено на академічній свободі педагогів. Календарно-тематичне планування можна складати у довільній формі — з використанням друкованих або електронних джерел. Його також можна об’єднати з навчальною програмою в один документ.
Формат, обсяг, структура та оформлення календарно-тематичних і поурочних планів є індивідуальним рішенням учителя. МОН наголошує: встановлення єдиних обов’язкових стандартів таких документів на рівні школи, міста, району чи області законодавством не передбачено.
Учитель також може протягом навчального року коригувати календарне планування залежно від того, як учні засвоюють матеріал, змінювати строки опрацювання тем та кількість годин на окремі змістові модулі. Головною вимогою залишається досягнення обов’язкових результатів навчання, визначених державним стандартом.
Оцінювання за групами результатів у журналі не є обов’язковим
Одним із найважливіших положень рекомендацій стосовно 5–9 класів стало уточнення щодо оцінювання.
МОН зазначає, що педагог самостійно обирає спосіб фіксування результатів під час проведення різних видів оцінювання.
Оцінювання за групами результатів та внесення таких оцінок до класного журналу не є обов’язковими.
Водночас учителям рекомендують застосовувати компетентнісно орієнтовані завдання та інші інструменти, які дають змогу визначити рівень досягнення результатів навчання, передбачених державним стандартом і відповідною модельною програмою.
Оцінювання здійснюватиметься відповідно до нової системи та загальних критеріїв, затверджених наказом МОН від 4 травня 2026 року № 722 зі змінами. Документ закріплює за педагогом академічну свободу у плануванні оцінювання та виборі його методів та інструментів.
На початку року радять визначити освітні втрати
Ще один наскрізний пріоритет рекомендацій — робота з освітніми втратами.
МОН радить використовувати діагностувальні роботи Всеукраїнської школи онлайн для кожної освітньої галузі. Первинну діагностику рекомендують проводити на початку навчального року, семестру або перед вивченням нового тематичного розділу. Її завдання — з’ясувати, чи мають учні достатній рівень опорних знань і вмінь для подальшого навчання.
Після корекційної роботи пропонують проводити вторинну діагностику й оцінювати, чи вдалося усунути виявлені прогалини. Результати можна використовувати для коригування календарно-тематичного планування, індивідуальної та групової підтримки дітей і добору диференційованих завдань.
Перші уроки після літніх канікул МОН рекомендує спрямувати насамперед на повторення базових знань і навичок, поступове повернення дітей до систематичного навчання та створення позитивної мотивації.
У 9 класі посилять профорієнтацію
Особлива увага в документі приділена 9 класу, адже у 2026/2027 навчальному році це завершальний рік другого циклу базової середньої освіти для учнів НУШ.
Тому в багатьох освітніх галузях МОН рекомендує посилити профорієнтаційну складову та демонструвати учням, як знання з конкретного предмета застосовують у реальних професіях.
Наприклад,:
- на уроках математики пропонують працювати із ситуаціями з ІТ, інженерії, архітектури, економіки, фінансів, медицини, дизайну й логістики;
- алгебра може бути пов’язана з аналізом даних, прогнозуванням, фінансовими розрахунками, а геометрія — з архітектурою, картографією, робототехнікою та комп’ютерною графікою;
- на уроках іноземних мов дев’ятикласникам пропонують створювати перші резюме та мотиваційні листи, проходити симуляційні співбесіди, розробляти бізнес-плани, концепції стартапів та інші проєкти, пов’язані з реальним ринком праці;
- у мовно-літературній галузі учні можуть приміряти на себе ролі медіааналітиків, авторів цифрового контенту, літературних критиків, редакторів, сценаристів, копірайтерів або фахівців із кризових комунікацій.
Штучний інтелект рекомендують використовувати не для готових відповідей
Використання ШІ стало одним із помітних наскрізних напрямів документа.
МОН рекомендує розглядати штучний інтелект як допоміжний інструмент для вчителя та учня, але не як заміну мислення, професійного педагогічного судження чи самостійного виконання завдань.
Учителі можуть використовувати генеративні моделі для створення диференційованих завдань, адаптації матеріалів до рівня учнів, підготовки тестів, критеріїв оцінювання, рольових сценаріїв і навчальних кейсів.
Водночас результати роботи ШІ мають обов’язково проходити професійну перевірку педагога.
Для школярів акцент пропонують змістити зі списування на критичне використання ШІ.
Наприклад:
- на уроках української мови та літератури дев’ятикласники можуть перевіряти згенеровані нейромережею тексти, шукати граматичні, логічні чи фактологічні помилки та аргументовано їх виправляти;
- на уроках іноземної мови ШІ може виконувати роль віртуального співрозмовника для тренування діалогів або допомагати учневі аналізувати власний письмовий текст.
У школах рекомендують більше практичних і компетентнісних завдань
Одним із головних методичних орієнтирів документа стала політика «Освіта для життя». Її фокус — не просто передавання знань, а формування здатності використовувати їх у реальних ситуаціях, критично мислити та самостійно діяти.
Цей підхід простежується практично в усіх освітніх галузях.
У природничих дисциплінах радять відходити від механічного запам’ятовування фактів, формул і визначень та більше працювати з експериментами, графіками, картами, статистичними даними, моделями й реальними проблемами.
Наприклад, на хімії учні мають не просто запам’ятовувати рівняння реакцій, а пояснювати властивості речовин, оцінювати їх безпечне використання та вплив на здоров’я і довкілля.
На географії пропонують поєднувати карти, супутникові знімки, статистичні дані та цифрові картографічні сервіси, щоб школярі самостійно пояснювали просторові закономірності.
На фізиці рекомендують будувати навчання за логікою «явище — спостереження — модель — фізична величина — закон — застосування».
На уроках літератури не можна викладати твори авторів — символів російської імперської політики
Для 9 класу МОН окремо сформулювало принципову вимогу до викладання української та зарубіжної літератури.
У документі зазначено, що на цих уроках не допускається викладання творів авторів, яких Український інститут національної пам’яті офіційно визнав символами російської імперської політики.
Натомість літературну освіту рекомендують спрямовувати на аналітичне й критичне читання, формування української громадянської ідентичності та розуміння української культури як частини європейського культурного простору.
Під час війни рекомендують уникати травматичних текстів
У рекомендаціях наголошено й на травмочутливому підході.
Зокрема, під час роботи з мовними матеріалами встановлено категоричне табу на тексти з надмірно деталізованими описами трагічних подій, руйнувань та воєнних дій.
Для диктантів, аналізу текстів та інших навчальних завдань рекомендують добирати матеріали про стійкість, відновлення, солідарність і взаємодопомогу.
У початковій школі серед ключових завдань також залишається психологічно безпечне середовище, розвиток саморегуляції, стресостійкості та підтримка соціально-емоційного добробуту дітей.
Для початкової школи зберігають ранкові зустрічі та гнучке планування
У 1–4 класах навчання продовжуватиметься відповідно до чинного Державного стандарту початкової освіти.
МОН підкреслює роль ранкової зустрічі як інструменту психологічної безпеки, розвитку комунікації та формування класної спільноти. Її тривалість педагог визначає самостійно.
Під час ранкової зустрічі можна обговорювати новини й емоції, план роботи на день, правила безпечної поведінки, питання здоров’я, цивільної та мінної безпеки.
У початковій школі також рекомендують активно розвивати читацьку компетентність, STEM-підхід, екологічне мислення, громадянську ідентичність та партнерство з батьками.
Що є головним орієнтиром нового навчального року
Загальний напрям рекомендацій МОН — дати школам і педагогам більше гнучкості в організації навчання, але водночас зосередити увагу на реальних результатах учнів.
Учителю дозволено самостійно визначати форму календарного та поурочного планування, добирати методи оцінювання, коригувати темп опрацювання програми й використовувати сучасні цифрові інструменти.
При цьому ключовими пріоритетами 2026/2027 навчального року стають подолання освітніх втрат, компетентнісне навчання, практичне застосування знань, критичне мислення, профорієнтація дев’ятикласників, психологічна безпека та відповідальне використання штучного інтелекту.
Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте 
