МОН оприлюднило методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів та інтегрованих курсів у 2026/2027н.р.
Міністерство освіти і науки України надіслало закладам загальної середньої освіти інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів та інтегрованих курсів у 2026/2027 навчальному році. Документ охоплює початкову, базову та профільну середню освіту й визначає основні орієнтири для планування уроків, оцінювання, подолання освітніх втрат, використання цифрових інструментів і штучного інтелекту.
Рекомендації підготували спільно Міністерство освіти і науки, Український інститут розвитку освіти, Інститут педагогіки НАПН України та Офіс впровадження Нової української школи.
📅 Циклограма діяльності заступника директора: вересень
Школи працюватимуть за оновленими освітніми програмами
У 2026/2027 навчальному році школи організовуватимуть освітній процес відповідно до державних стандартів початкової, базової та профільної середньої освіти.
Для 5–9 класів заклади мають ураховувати зміни до Типової освітньої програми, затверджені наказом МОН від 17 серпня 2026 року № 1430.
Окремо триває експериментальне впровадження нового Державного стандарту профільної середньої освіти. Заклади — учасники експерименту працюватимуть за власними освітніми програмами, розробленими на основі типової програми для 10–12 класів.
МОН також нагадало, що модельну навчальну програму, яку педагоги обрали на певний цикл навчання, не можна змінювати всередині цього циклу.
Учителі самі визначатимуть форму календарного планування
У документі окремо наголошено на академічній свободі педагогів. Календарно-тематичне планування можна складати у довільній формі — з використанням друкованих або електронних джерел. Його також можна об’єднати з навчальною програмою в один документ.
Формат, обсяг, структура та оформлення календарно-тематичних і поурочних планів є індивідуальним рішенням учителя. МОН наголошує: встановлення єдиних обов’язкових стандартів таких документів на рівні школи, міста, району чи області законодавством не передбачено.
Оцінювання за групами результатів у журналі не є обов’язковим
Одним із найважливіших положень рекомендацій стосовно 5–9 класів стало уточнення щодо оцінювання.
МОН зазначає, що педагог самостійно обирає спосіб фіксування результатів під час проведення різних видів оцінювання.
Оцінювання за групами результатів та внесення таких оцінок до класного журналу не є обов’язковими.
Водночас учителям рекомендують застосовувати компетентнісно орієнтовані завдання та інші інструменти, які дають змогу визначити рівень досягнення результатів навчання, передбачених державним стандартом і відповідною модельною програмою.
Оцінювання здійснюватиметься відповідно до нової системи та загальних критеріїв, затверджених наказом МОН від 4 травня 2026 року № 722 зі змінами. Документ закріплює за педагогом академічну свободу у плануванні оцінювання та виборі його методів та інструментів.
На початку року радять визначити освітні втрати
Ще один наскрізний пріоритет рекомендацій — робота з освітніми втратами.
МОН радить використовувати діагностувальні роботи Всеукраїнської школи онлайн для кожної освітньої галузі. Первинну діагностику рекомендують проводити на початку навчального року, семестру або перед вивченням нового тематичного розділу. Її завдання — з’ясувати, чи мають учні достатній рівень опорних знань і вмінь для подальшого навчання.
Після корекційної роботи пропонують проводити вторинну діагностику й оцінювати, чи вдалося усунути виявлені прогалини. Результати можна використовувати для коригування календарно-тематичного планування, індивідуальної та групової підтримки дітей і добору диференційованих завдань.
Штучний інтелект рекомендують використовувати не для готових відповідей
Використання ШІ стало одним із помітних наскрізних напрямів документа.
МОН рекомендує розглядати штучний інтелект як допоміжний інструмент для вчителя та учня, але не як заміну мислення, професійного педагогічного судження чи самостійного виконання завдань.
У школах рекомендують більше практичних і компетентнісних завдань
Одним із головних методичних орієнтирів документа стала політика «Освіта для життя». Її фокус — не просто передавання знань, а формування здатності використовувати їх у реальних ситуаціях, критично мислити та самостійно діяти.
Цей підхід простежується практично в усіх освітніх галузях.
У природничих дисциплінах радять відходити від механічного запам’ятовування фактів, формул і визначень та більше працювати з експериментами, графіками, картами, статистичними даними, моделями й реальними проблемами.
Наприклад, на хімії учні мають не просто запам’ятовувати рівняння реакцій, а пояснювати властивості речовин, оцінювати їх безпечне використання та вплив на здоров’я і довкілля.
На географії пропонують поєднувати карти, супутникові знімки, статистичні дані та цифрові картографічні сервіси, щоб школярі самостійно пояснювали просторові закономірності.
На фізиці рекомендують будувати навчання за логікою «явище — спостереження — модель — фізична величина — закон — застосування».
Головне
Загальний напрям рекомендацій МОН — дати школам і педагогам більше гнучкості в організації навчання, але водночас зосередити увагу на реальних результатах учнів.
Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте 
