Як війна впливає на учнів і педагогів: оприлюднено результати всеукраїнського моніторингу
Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Педраду» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз'яснення

Державна служба якості освіти України завершила моніторингове дослідження «Інноваційні методи вимірювання соціально-емоційних (м'яких) навичок», яке проводилося у закладах загальної середньої освіти з грудня 2025 року до квітня 2026 року.
Дослідження, реалізоване у партнерстві з громадською організацією «ЕдКемп Україна», показало, що українські школярі загалом демонструють сформовані базові соціально-емоційні навички, однак війна, тривалий стрес і перевантаження негативно впливають як на дітей, так і на педагогів.
🥀 Турбота про себе: семінар-практикум
Які навички вже сформовані в учнів
За результатами моніторингу більшість школярів демонструє:
- навички саморегуляції;
- здатність до емпатії;
- прагнення до конструктивної взаємодії з однокласниками.
Водночас рівень упровадження соціально-емоційного та етичного навчання (СЕЕН) у школах залишається нерівномірним.
Серед основних причин:
- нестача сучасних методичних матеріалів;
- перевантажені навчальні програми;
- складність оцінювання соціально-емоційних компетентностей.
Які проблеми виявили у дітей різного віку
Дослідження засвідчило помітні відмінності між молодшими школярами та підлітками.
Так, 10-річні учні краще дотримуються вказівок дорослих, однак часто мають труднощі з тривалою концентрацією уваги.
Натомість серед 15-річних підлітків дослідники зафіксували значно вищий рівень хронічної прокрастинації, яку пов'язують із накопиченою втомою та зниженням навчальної мотивації.
Крім того, у старшокласників спостерігається недостатній досвід взаємодії з людьми, які пережили сильні психологічні травми або мають особливі освітні потреби.
Вчителі працюють у стані «подвійного стресу»
Окремий розділ дослідження присвячено психологічному стану педагогів.
У ДСЯО зазначають, що сьогодні багато вчителів працюють у стані так званого «подвійного стресу».
Під час повітряних тривог, евакуацій та інших кризових ситуацій педагоги одночасно:
- підтримують емоційний стан учнів;
- самі переживають аналогічний психологічний тиск.
Через це суттєво зростає ризик професійного вигорання.
Дослідження також показало вікові особливості серед педагогів:
- молоді вчителі частіше відчувають тривожність через недостатній професійний досвід;
- досвідчені педагоги більше схильні до емоційного виснаження.
Що рекомендують школам
За результатами моніторингу фахівці рекомендують закладам освіти активніше інтегрувати соціально-емоційне та етичне навчання у внутрішню систему забезпечення якості освіти.
Серед основних рекомендацій:
- розвивати культуру ненасильницької комунікації;
- активніше залучати батьків до освітнього процесу;
- приділяти більше уваги розвитку соціально-емоційних компетентностей учнів.
Які зміни пропонують для педагогів
Окремі рекомендації стосуються системи професійного розвитку вчителів.
Зокрема, пропонується посилити програми підвищення кваліфікації компонентами, пов'язаними з:
- розвитком стресостійкості;
- профілактикою професійного вигорання;
- роботою з емоційно вразливими дітьми;
- підтримкою учнів, які пережили травматичний досвід.
Для чого проводили дослідження
У Державній службі якості освіти зазначають, що результати моніторингу стануть основою для підготовки повного аналітичного звіту та ухвалення подальших управлінських рішень щодо розвитку соціально-емоційного навчання в українських школах.

