Гриневич назвала головну помилку у сприйнятті реформи НУШ

Реформа Нової української школи значно ширша за оновлені класи, набори LEGO чи інтерактивні дошки. Її головна мета — змінити сам підхід до навчання, розвивати компетентності учнів та будувати партнерські відносини між вчителем і дитиною.

Про це заявила ексміністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

📅 Циклограма діяльності заступника директора: червень

Чому НУШ — це не лише нові меблі та обладнання

За словами Гриневич, у суспільстві досить часто реформу НУШ асоціюють насамперед із новими освітніми просторами, конструкторами LEGO або сучасним обладнанням для класів.

Однак таке сприйняття вона вважає надто спрощеним.

«НУШ – це насамперед зміна методів навчання, розвиток компетентностей не лише в якості знань, а вмінь їх застосовувати для вирішення практичних завдань. Це партнерство й відхід від авторитарної педагогіки», – наголосила колишня очільниця МОН.

Головна мета реформи — навчити застосовувати знання

Одним із ключових принципів Нової української школи є розвиток компетентностей, а не лише накопичення теоретичних знань.

Ідеться про формування навичок, які допомагають учням використовувати отримані знання в реальних життєвих ситуаціях, працювати в команді, аналізувати інформацію та самостійно ухвалювати рішення.

Також важливою складовою реформи є відхід від авторитарної моделі викладання до співпраці між вчителем, учнем і батьками.

Вам для профільного навчання

• Ключ до свідомого вибору, або Як школа впливає на освітню траєкторію підлітка
• Професії майбутнього: профорієнтаційне «коло» з учнями 10-го класу

Чому не всі педагоги однаково сприймають зміни

Гриневич зазначила, що будь-яка масштабна реформа стикається з різним рівнем готовності освітян до нових підходів.

За її оцінкою, приблизно 10% педагогів є інноваторами та ранніми прихильниками змін. Саме вони першими впроваджують нові практики та стають рушійною силою трансформацій.

Ще близько 10% вчителів, навпаки, належать до категорії тих, хто чинить активний спротив будь-яким змінам і продовжує працювати за звичними підходами.

Більшість вчителів займає вичікувальну позицію

Найбільшу групу, за словами Гриневич, становлять близько 80% педагогів.

Вони не виступають категорично ні за, ні проти реформи, а уважно спостерігають за результатами змін та ухвалюють рішення після того, як побачать їхню ефективність на практиці.

Саме тому успішне впровадження НУШ потребує постійної підтримки педагогів, професійного розвитку, чітких результатів і сильного управлінського лідерства.

Реформа вже охопила більшість шкіл

Колишня міністр освіти нагадала, що до початку повномасштабної війни Нова українська школа вже була впроваджена в усій початковій школі.

З 2022 року реформа почала поширюватися на базову середню освіту, а наступним етапом має стати трансформація старшої профільної школи.

Саме цей етап вважають одним із ключових для завершення повноцінного переходу української освіти до нової моделі навчання.