Групи результатів: оцінювання в 5-9 класах за новим Державним стандартом
Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-9 класів, які навчаються за новим Державним стандартом базової середньої освіти, здійснюється відповідно до Рекомендацій, затверджених наказом МОН від 02.08.2024 № 1093«Про затвердження рекомендацій щодооцінювання результатів навчання».
У Новій українській школі оцінювання перестає бути лише контролем знань — воно стає інструментом підтримки, розвитку та партнерства. Особливого значення набуває оцінювання за групами результатів, яке орієнтоване не на бали, а на розвиток компетентностей учнів.
Групи результатів – це узагальнені очікувані результати навчання, за якими педагог:
організовує навчальний процес;
здійснює формувальне, поточне і підсумкове оцінювання;
аналізує, як учень засвоює знання, розвиває уміння й формує компетентності.
Ці групи конкретизують очікувані результати навчання й дозволяють структурувати як навчальний процес, так і підсумкове оцінювання.
У кожній освітній галузі передбачено три групи результатів, за якими вчитель планує навчання та здійснює оцінювання. Наприклад, у громадянській та історичній освітній галузі виділяють три групи результатів:
Орієнтується в просторі й часі.
Працює з джерелами інформації та документами.
Співпрацює, має власну позицію, аргументує її оцінювання за групами результатів.
Підходи до оцінювання за групами результатів: алгоритми та особливості
Існують різні алгоритми оцінювання, включаючи тематичне оцінювання та оцінювання за групами результатів. Важливо враховувати особливості кожного підходу, щоб забезпечити об'єктивність та ефективність оцінювання.
Як організувати оцінювання за групами результатів
Планування. Учитель створює комплексний документ, в якому поєднує модельні програми, очікувані результати та критерії оцінювання. Це дає змогу чітко планувати уроки, добирати методи й техніки оцінювання.
Формувальне оцінювання. Під час уроків вчитель використовує техніки, які сприяють розвитку навичок, а не лише перевірці знань. Наприклад, “дерево передбачень”, “кошик ідей”, “бортовий журнал”, метод 6В, “окуляри цікавості”. Усе це дозволяє оцінювати поступ у рамках кожної групи результатів.
Проєкти та практичні завдання. Завдання можуть бути спрямовані на розвиток конкретної групи результатів. Наприклад, учні створюють мапи — для розвитку просторового мислення, або аналізують історичні джерела — для розвитку вміння працювати з інформацією.
Фіксація результатів — поточне та підсумкове оцінювання. Ведення записів у журналі за групами результатів дозволяє вчителю бачити динаміку, а учням — розуміти власний прогрес. У кінці семестру можна проводити підсумкове оцінювання з усіх трьох груп (окремо чи комплексно).
Розібратися з групами результатів — ще той квест. Пройдімо його разом!
Семестрова оцінка за групами результатів: як вивести
Алгоритм 1
Наприкінці семестру педагог може проводити на вибір:
одну комплексну підсумкову роботу за всіма групами результатів;
кілька підсумкових робіт за окремими групами.
Водночас вчитель може проводити підсумкові роботи за кожною з груп результатів протягом семестру і не проводити фінальну комплексну підсумкову роботу.
Отже, семестрову оцінку за певною групою результатів виставляють на підставі двох (або більше) поточних оцінок за групами результатів та оцінки за підсумкову роботу (оцінок за підсумкові роботи).
Якщо учень або учениця були відсутні, коли проводилася підсумкова робота, семестрову оцінку за цю групу результатів виставляють на основі наявних поточних оцінок за групами результатів.
Загальну семестрову оцінку за навчальний предмет або інтегрований курс виводять як середнє арифметичне семестрових оцінок за групами результатів або з урахуванням ваги кожної окремої групи.
Цей алгоритм оцінювання дає змогу:
відстежити динаміку успішності учня чи учениці впродовж семестру
не здійснювати додаткового тематичного оцінювання за групами результатів.
Це зменшує навантаження на вчительство та знижує бюрократизацію оцінювання.
Алгоритм 2
Тематичне оцінювання
Учитель чи вчителька або педагогічна рада закладу освіти можуть ухвалити рішення застосовувати тематичне оцінювання й фіксувати його в журналі. При цьому кожна тематична оцінка повинна відповідати певній групі (або кільком групам) результатів навчання.
Способи виставлення тематичної оцінки:
1) на підставі тематичних контрольних робіт, у яких має бути передбачено завдання за відповідною групою або групами результатів навчання;
2) на підставі врахування поточних оцінок, за умови що кожна така оцінка позначена індексом тієї групи, результати якої нею було оцінено.
За цим алгоритмом наприкінці семестру також можуть проводитися підсумкові роботи — одна комплексна або кілька за групами результатів. Семестрову оцінку за кожною групою результатів вираховують як середнє арифметичне з тематичних оцінок за відповідними групами та оцінки за підсумкову роботу (у разі її проведення).
Виконувати тематичну або підсумкову роботу, яка було пропущена, учню/учениці не потрібно.
Алгоритм 2, порівняно з алгоритмом 1, має низку ризиків:
є складнішим і потребує більших витрат часу на проведення й фіксування оцінювання;
Річну оцінку виставляють на підставі семестрових оцінок за I та II семестри (або скоригованих семестрових оцінок). Річна оцінка може бути середнім арифметичним оцінок за I та II семестри. Підсумкову комплексну роботу за рік не проводять.
Учитель, у межах академічної свободи, може використовувати один із запропонованих алгоритмів або використовувати свій алгоритм виведення семестрової оцінки за групами результатів.
Приклади оцінювання за групами результатів
Гуманітарна галузь (історія, громадянська освіта):
Проєктна діяльність:
1 група: створення історичної мапи, хронологічна стрічка.
Алгоритм 2, порівняно з алгоритмом 1, має низку ризиків:
Передплатники журналу 
