Зарплати, навантаження і кадровий голод: що турбує українську освіту

В Україні зберігається суттєвий розрив між суспільною цінністю професії педагога та рівнем її оплати. Про це свідчать результати комплексного дослідження «Справедлива оплата праці освітян: нова модель», презентованого Профспілкою працівників освіти і науки України спільно з Профспілкою освіти і науки Німеччини (GEW).

12 запитань і відповідей про атестацію

За результатами опитування, 90% українців вважають професію педагога важливою для суспільства, а майже 93% підтримують підвищення зарплат учителям і викладачам як один із пріоритетів державної політики.

Водночас 75% респондентів переконані, що праця освітян не оплачується належним чином.

Яку зарплату вважають справедливою

Опитані українці назвали значно вищі суми, ніж самі педагоги:

• учитель школи — близько 43 тис. грн на місяць;
• викладач закладу вищої освіти — близько 55 тис. грн на місяць.

При цьому під час глибинних інтерв’ю самі освітяни говорили, що прийнятною для них була б зарплата від 20 тис. грн.

Молодь не поспішає в освіту

Одним із найтривожніших висновків дослідження стала кадрова ситуація.

88,5% українців вважають, що школам бракує молодих учителів.

Серед головних причин назвали:

• низьку оплату праці;
• невідповідність зарплати навантаженню та відповідальності;
• можливість заробляти більше в інших сферах.

Освітяни працюють більше, ніж показує навантаження

Третина опитаних переконана, що робочий день педагогів довший, ніж передбачено офіційно.

Дослідження показало, що значну частину часу займають:

• підготовка до уроків;
• перевірка робіт;
• створення електронних курсів;
• спілкування з батьками;
• виховна та психологічна підтримка учнів;
• самоосвіта та підвищення кваліфікації.

Після початку повномасштабної війни до цього додалися відпрацювання занять після повітряних тривог та організація навчання в умовах постійних безпекових ризиків.

Що пропонують змінити

Експерти дійшли висновку, що система оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників потребує комплексного реформування.

Серед рекомендацій:

• підвищення базової частини зарплати;
• скорочення бюрократичного навантаження;
• усунення дублювання паперової та електронної звітності;
• повернення допоміжного персоналу до закладів освіти;
• посилення захисту прав педагогів;
• підвищення престижу професії.

Дослідники наголошують, що частину цих змін можна реалізувати без значних додаткових витрат з бюджету.