Підпишіться на канал 
Із наближенням запуску трирічної профільної старшої школи в Україні знову активізувалися суперечки навколо реформи Нової української школи. У соцмережах та публічному просторі дедалі частіше поширюють твердження про «падіння рівня знань», «навчання через гру замість освіти» та «невдале копіювання Заходу».
Втім освітні експерти наголошують, більшість критики ґрунтується на маніпуляціях або неправильному трактуванні результатів міжнародних досліджень.
📅 Циклограма діяльності заступника директора: червень
Чому результати PISA не можна вважати провалом НУШ
Одним із головних аргументів критиків стали результати міжнародного дослідження Programme for International Student Assessment 2022 року.
Проте є важливо, що учасники тестування PISA-2022 взагалі не навчалися за реформою НУШ.
Нова українська школа стартувала лише у 2018 році з перших класів. Учні, які навчаються за новими стандартами, дійдуть до 9 класу тільки у 2026–2027 навчальному році. Тому нинішні результати PISA фактично відображають стан старої системи освіти.
Водночас саме дані дослідження показали серйозні проблеми української школи:
- дедалі більше учнів не досягають базового рівня з математики;
- школярі мають труднощі з читанням та аналізом інформації;
- учні погано застосовують знання на практиці.
Саме на розвиток практичних навичок і компетентностей спрямована реформа НУШ.
Чи справді НУШ «скопіювали з Фінляндії»
Ще один популярний міф — нібито українська реформа є повною копією фінської моделі освіти, яка «не спрацювала».
Освітяни наголошують, що НУШ створювали на основі української педагогічної традиції та міжнародного досвіду різних країн, а не лише Фінляндії.
Під час підготовки реформи аналізували системи:
- Фінляндії;
- Естонії;
- Канади;
- Польщі;
- інших країн із сильними освітніми результатами.
При цьому експерти визнають, що навіть успішні освітні системи постійно коригують окремі рішення.
Наприклад, у Фінляндія після багаторічної цифровізації частина шкіл повертається до паперових підручників, а влада обмежує використання смартфонів під час уроків. Але це не означає відмову від сучасної освіти — йдеться лише про перегляд окремих підходів.
Чому у молодших класах використовують гру замість «зубріння»
Одна з найемоційніших претензій до НУШ — нібито дітей у початковій школі «лише розважають».
Насправді в реформі гра використовується як інструмент адаптації дітей до навчання.
У 1–2 класах працює адаптаційно-ігровий цикл:
- без традиційних оцінок;
- із мінімальним стресом;
- через практичні завдання та взаємодію.
Освітяни пояснюють, що для молодших школярів гра є природним способом пізнання світу, а не відмовою від навчання.
У старших класах навчання поступово переходить до більш академічного формату з оцінюванням, самостійною роботою та профільними дисциплінами.
Чому «м’які навички» стали частиною сучасної освіти
Окрему дискусію викликає розвиток так званих soft skills — комунікації, критичного мислення, креативності та роботи в команді. Світові роботодавці та міжнародні організації дедалі частіше називають ці навички ключовими для майбутнього ринку праці.
Зокрема, World Economic Forum регулярно включає до списку найважливіших навичок:
- аналітичне мислення;
- здатність до навчання;
- адаптивність;
- лідерство;
- креативність.
Освітні дослідження також показують: розвиток соціально-емоційних навичок не погіршує академічні результати, а навпаки — допомагає учням краще концентруватися та навчатися.
Чому суперечки навколо НУШ лише посилюються
Експерти пояснюють, чим ближче реформа підходить до змін у старшій школі, тим сильнішим стає суспільний спротив.
Запуск профільної освіти передбачає:
- нову мережу ліцеїв;
- скорочення перевантаження предметами;
- більше вибору для учнів;
- зміну ролі вчителя;
- нові підходи до оцінювання.
Саме ці зміни сьогодні викликають найбільше дискусій у суспільстві.
Попри критику, реформа НУШ залишається ключовою освітньою трансформацією в Україні, а повноцінні результати її впровадження очікують побачити вже після запуску профільної старшої школи.
