НУШ 2026: МОН презентувало проєкт нової Типової освітньої програми для 1–4 класів

Блок під заголовком новини 1Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Педраду» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз'яснення

Автор
експерт з питань освіти, Київ
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення оновлену Типову освітню програму для початкової школи. Документ базується на новому Держстандарті, затвердженому в грудні 2025 року, та визначає орієнтири для навчання на найближчі роки

НУШ 2026: МОН презентувало проєкт нової Типової освітньої програми для 1–4 класів

МОН запропонувало для громадського обговорення Типову освітню програму для початкової школи. Документ розроблено на основі Державного стандарту, прийнятого у грудні 2025 року. Програма впроваджує нові підходи до інтеграції предметів, оцінювання та організації навчання для дітей з особливими освітніми потребами (ООП).  

Положення про сертифікацію за 5 хвилин

Проєкт акта  МОН розробило з метою оновлення Державного стандарту початкової освіти. У ньому окреслено:

  • вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання на рівні початкової освіти;
  • загальний обсяг навчального навантаження за циклами: адаптаційно-ігровий (1–2 класи) та основний (3–4 класи) та його орієнтовний розподіл між освітніми галузями;
  • варіанти типових навчальних планів;
  • перелік модельних навчальних програм;
  • рекомендовані форм організації освітнього процесу;
  • підходи та рекомендації щодо оцінювання результатів навчання;
  • структуру модельної/навчальної програми.

Структура та цикли навчання

Освітній процес у початковій школі залишається розділеним на два ключові етапи:

  • 1–2 класи (адаптаційно-ігровий цикл): основний акцент на діяльнісному підході та ігрових методах навчання.  
  • 3–4 класи (основний цикл): перехід до інтегровано-предметної системи з поступовим збільшенням самостійності учнів.  

Загальний обсяг навантаження для класів із навчанням українською мовою становить 3080 годин на весь період початкової освіти (1470 годин на першому циклі та 1610 годин на другому).  

Академічна свобода та гнучкість

Заклади освіти отримали широку автономію у формуванні власних навчальних планів:  

  • інтеграція: школи можуть самостійно вирішувати, чи впроваджувати повну або часткову інтеграцію галузей у межах інтегрованих курсів.  
  • розподіл годин: дозволено перерозподіляти години між обов’язковими та вибірковими компонентами, а також використовувати додаткові години для подолання освітніх втрат і проведення консультацій.  
  • білінгвальна освіта: поряд із державною мовою заклади можуть викладати окремі предмети англійською або іншими офіційними мовами ЄС.  
  • інклюзія та підтримка дітей з ООП

Програма приділяє особливу увагу безбар’єрності. Для дітей з особливими освітніми потребами передбачено:

  • Розроблення індивідуальних програм розвитку та обов’язкові години для корекційно-розвиткової роботи.  
  • Використання засобів візуальної підтримки: розкладів, комунікативних дощок та піктограм.  
  • Право на двомовне навчання для дітей з порушенням слуху (українською жестовою та словесною мовами).  

Нові підходи до оцінювання

Оцінювання стає інструментом відстеження прогресу, а не просто констатацією факту.  

Параметр

Опис згідно з Типовою програмою

Головна мета

Оцінювання спрямоване на відстеження особистого поступу учня, а не просто на констатацію факту успішності

Підхід

Застосовується компетентнісний підхід: оцінюються не лише знання, а й здатність дитини розв'язувати життєві ситуації

Форми контролю

Усна та письмова робота, практична діяльність, зокрема з використанням цифрових ресурсів

Періодичність

Підсумкове оцінювання є семестровим та річним

Фіксація результатів

Результати навчання відображаються у Свідоцтві досягнень

Роль ДПА

Проводиться виключно для моніторингу якості освіти і не впливає на річну оцінку учня

Адаптація (ООП)

Для дітей з особливими освітніми потребами інструменти оцінювання адаптуються до їхніх функціональних можливостей

Правила прийому до 1 класу

Навчання зазвичай розпочинається з 6 років. Проте діти, яким на 1 вересня виповнилося 7 років, мають обов’язково розпочати навчання того ж року. Можливість зарахування дитини віком до 6 років залишається на розсуд батьків.

Зауваження та пропозиції до зазначеного проєкту документа приймаються до 18 лютого 2026 року на електронні адреси:

[email protected][email protected]

Результати обговорення будуть розміщені на офіційному вебсайті МОН не пізніше ніж через два тижні після прийняття рішень за результатами обговорення.

додаток

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Як політика «Освіта для життя» змінює українську школу

Упровадження комплексної політики МОН «Освіта для життя», яка є продовженням реформи НУШ, розпочалося у вересні 2025 року. Які зміни вже відбулися у школах, а які очікуються до 2030 року? Яку користь вчителям дають інструменти цифрової платформи «Освіта для життя»? Про все це — далі у статті
528

Стратегія розвитку закладу освіти: від формування до затвердження

Розробити стратегію розвитку закладу освіти — означає спроєктувати бажаний стан закладу, що містить місію, цінності, основні принципи діяльності, цілі, візію та конкретні заходи з реалізації стратегії. Розбираємо цей документ у статті
66472

Вибір підручників: що потрібно знати керівництву школи та вчителям

Вибір підручників є одним з важливих елементів для забезпечення якості освіти учнів. Які навчальні матеріали та завдання обрати, найкраще знають вчителі. Тому саме вчителів долучають до участі в конкурсному відборі підручників. Який порядок вибору підручників, які результати цього вибору в 2024/2025 навчальному році – далі у статті
2005

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді