Як війна змінила дошкільну освіту в Україні та які реформи необхідні: міжнародний звіт Polaris
Підпишіться на канал Messenger — Експертус Освіта! Тримаємо руку на пульсі змін без паніки та спаму

У 2025 році програма Polaris, що реалізує шведсько-українське партнерство у сфері багаторівневого врядування, оприлюднила масштабний аналітичний звіт про стан дошкільної освіти в Україні. Дослідження «Дошкільна освіта в Україні сьогодні», підготовлене міжнародним експертом з освітньої політики Генріком Ліндом, стало першим після початку повномасштабної війни системним аналізом того, як функціонує українське дошкілля в умовах війни та які рішення визначатимуть його подальший розвиток.
Менеджер з продажу в Експертус Освіта
Як зазначено у звіті, що війна стала переломним моментом для сектора дошкільної освіти. За даними Polaris, понад 1200 закладів дошкільної освіти були пошкоджені або зруйновані. Це призвело не лише до втрати інфраструктури, а й до руйнування звичних соціальних зв’язків дітей, педагогів і батьків. Експерти наголошують, що позбавлення дітей стабільного й безпечного середовища суттєво впливає на їхній соціальний і когнітивний розвиток.
Ситуація в громадах залишається нерівномірною. У західних регіонах заклади часто працюють із перевантаженням — у групах навчаються по 35–40 дітей. Водночас у прифронтових громадах частина садків не функціонує через евакуацію населення або відсутність укриттів.
Попри складні умови, у звіті відзначають високу стійкість і гнучкість українських педагогів та керівників закладів, які організовують тимчасові групи, працюють у пристосованих приміщеннях і впроваджують змішані формати навчання. Водночас експерти застерігають, що ресурс витривалості освітян не є безмежним.
Окремий розділ звіту присвячено Закону України «Про дошкільну освіту», ухваленому у 2024 році. Автори документа розглядають його як стартову рамку для подальших реформ, а не як завершене рішення системних проблем. Закон визначає базові принципи організації дошкілля та розподіл повноважень, однак не вирішує питань фінансування, якості освіти, кадрової політики та підтримки громад. У Polaris наголошують, що успіх реформи залежатиме від підзаконних актів, фінансових механізмів і управлінських рішень, а без чітких стандартів і національних інструментів вирівнювання між громадами існує ризик декларативності змін.
Однією з найслабших ланок системи у звіті названо моніторинг якості дошкільної освіти. В Україні, за оцінкою експертів, відсутній регулярний і комплексний механізм оцінювання якості дошкілля. Контроль здебільшого зосереджений на формальній відповідності нормативам, тоді як такі ключові для розвитку дитини аспекти, як емоційний клімат у групі, взаємодія з педагогом і можливості для гри та самовираження, практично не вимірюються.
Polaris наголошує, що без системного моніторингу держава не може формувати доказову освітню політику, а успішні практики залишаються локальними. У звіті міститься заклик перейти від формального контролю до культури професійної рефлексії та підтримки якості, де оцінювання стає інструментом розвитку, а не каральним механізмом.

