Від булочок до корисних обідів: як змінилося шкільне харчування за 5 років реформи
Підпишіться на Telegram-канал Педрада. Новини! Тримаємо руку на пульсі змін без паніки та спаму
Міністерство освіти і науки України продовжує масштабну реформу шкільного харчування, розпочату у 2020 році. За словами заступника міністра освіти і науки Андрія Сташківа, за останні роки вдалося суттєво змінити підхід до організації харчування дітей, оновити інфраструктуру та залучити громади до співфінансування.
🥀 Турбота про себе: семінар-практикум
До 2020 року безоплатні обіди отримували лише діти пільгових категорій — близько 500 тисяч із понад 4 мільйонів учнів. Решта харчувалася за власний кошт. Меню здебільшого обмежувалося булочками з сосисками чи напівфабрикатами.
З 2020 року реформа зробила акцент на корисному харчуванні, а вже у 2021-му набрали чинності нові санітарні норми, що обмежили кількість солі, цукру та заборонили низку шкідливих продуктів.
У 2023 році уряд ухвалив стратегію реформи шкільного харчування, яка базується на чотирьох цілях:
- спроможність громад;
- оновлення інфраструктури;
- підготовка кадрів;
- комунікація з батьками та учнями.
У 2024 році громади отримали 1,5 млрд грн на модернізацію кухонь і їдалень. Завдяки цим коштам реалізовано понад 70 проєктів. У 2025 році у держбюджеті передбачено ще 960 млн грн, на які вже відібрано 77 нових проєктів.
Сьогодні понад 1200 шкіл по країні мають оновлені кухні та їдальні, що відповідають сучасним вимогам. Зокрема, за оцінками МОН, для повного оновлення потрібні десятки мільярдів гривень.
Залежно від розміру школи та кількості учнів пропонуються різні підходи:
- базова кухня — готування та харчування безпосередньо у школі;
- опорна кухня — приготування їжі для кількох шкіл із доставкою за регламентованими нормами;
- фабрика-кухня — сучасні комплекси, що забезпечують до 15 тисяч порцій щодня. Перша така фабрика працює в Бучі за кошти американського інвестора Воррена Баффета, наступну збудують на Харківщині.
Окрім того, за словами заступника міністра, громади активно долучаються до фінансування: у менш спроможних частка становить 5–10%, у сильніших — понад 30%, а подекуди навіть 50%.
Водночас війна ускладнює реалізацію проєктів у прифронтових регіонах — виникають проблеми з доставкою будматеріалів, роботою підрядників та безпекою. Деякі школи, які брали участь у проєктах, через загрозу бойових дій були змушені перейти на дистанційне навчання.
Реформа триває, і наступними роками в Україні планують створити ще близько 17 фабрик-кухонь та продовжувати оновлювати інфраструктуру шкільного харчування.