редактор-експерт редакції методичних видань напряму Експертус Освіта
Як комфортно почуватися і безпечно «дружити» з учнями у віртуальному просторі, вибудувати стратегію спілкування і правильно позиціонувати себе - у статті
Якщо ви вирішили не комунікувати з дітьми в соціальних мережах — це ваше право. А якщо таки користуєтеся соцмережами, то будьте готові, що за вами стежитимуть або й проситимуться «зафрендитися» діти, а іноді й їхні батьки. Кожен педагог сам вирішує, чи не завадить взаєминам з дітьми у школі онлайн-дружба в соцмережах. Якщо ви додаєте учнів у друзі, то додавайте всіх, не диференціюйте. Але для безпечної взємодії з ними у віртуальному просторі дотримуйтеся правил. Це убезпечить вас від конфліктів.
Вибудуйте такий простір у соцмережах, у якому буде комфортно і вам, і учням. Ви доросла людина й досвідчений педагог, тож не вступайте з дітьми в психологічні ігри, давайте їм зворотний зв’язок як зріла особистість. Спілкуйтеся там з ними як педагог, бо якщо у ваших дописах і фотографіях щось не збігатиметься з їхніми уявленнями про «нормальність», вони відреагують — поділяться інформацією зі сторонніми, потролять вас, вигадають меми, зроблять гіфки, всіляко провокуватимуть, тобто використовуватимуть ваші публікації проти вас.
Якщо під час уроків ви наголошуєте про шкоду куріння і вживання алкогольних напоїв, а в соцмережах є фото, де ви курите чи пригубили келих вина, то діти одразу виправдають поведінку, яку ви забороняєте. Вони дорікнуть вам, що ви теж це робите.
Аби ваше спілкування з учнями в соціальних мережах було комфортним і безпечним, врахуйте три рекомендації.
«Дружба» людей у соцмережах не означає дружби в реальному житті. Це не особисті взаємини, а здебільшого підписка на новини «друзів». Тут немає порушення дистанції між педагогами й дітьми, але іноді ролі «вчитель» та «учень» у соцмережах стираються. Найчастіше соціальна дистанція порушується, якщо педагог:
Громадська організація «Освіторія» провела серед тисячі вчителів онлайн-опитування, щоб з’ясувати, чи спілкуються вони з учнями в соцмережах. 76% педагогів відповіли: «Так, це сучасно й зручно!» 24% сказали: «Ні, соцмережі — це мій приватний простір».
подобається учням, бо привабливий, молодий, стильний тощо;
поза роботою кардинально інший;
не має авторитету з-поміж дітей;
активний дописувач — транслює свої політичні, релігійні, соціальні чи харчові переконання і наповнює сторінки в соцмережах відповідним контентом.
Щоб не сплутати «дружбу» в соцмережах і реальні взаємини з дітьми, дотримуйтеся ділового стилю у спілкуванні з ними. Він передбачає самоконтроль.
Спілкування педагогів із дітьми в соціальних мережах має бути так само етичним, як і в реальному житті. Не переносьте освітній процес у соцмережі, змістіть фокус і не проводьте виховні години. Формально висловлюйтеся щодо інформації, яку учні викладають на своїх сторінках. Якщо діти публікують нейтральні фотографії, що не містять негативного змісту, за бажанням ставте вподобайки. Якщо їхні фото — «дзвіночок» для реакції педагога, не реагуйте вподобайкою і не пишіть коментарі, але візьміть інформацію до відома.
Деякі педагоги взагалі не коментують жодні дописи й фото своїх учнів і не ставлять уподобайки. Вони вважають, що все, що відбувається з дітьми за межами школи — справа батьків. Деякі навпаки — реагують на всі дописи та активно коментують їх. Ви самі вирішуєте, як спілкуватися з учнями в соцмережах. Та все має бути помірковано й виважено.
Обов’язково звертайте увагу на ті публікації, що потребують вашого втручання як педагога в подальшій виховній роботі. Але ліпше запобігати таким ситуаціям і заздалегідь пояснювати дітям, що в соцмережах не варто публікувати фото, де вони зокрема:
демонструють своє негативне ставлення до школи, уроків, учителя або однокласника;
мають відвертий вигляд;
виявляють агресію;
курять або вживають алкогольні напої;
хуліганять, перебувають напідпитку чи під дією наркотичних речовин тощо.
Якщо вас занепокоїли певні дописи учнів і ви вважаєте, що їм потрібна допомога, реагуйте одразу.
Якщо ви дізналися, що учень займається кібербулінгом, зробіть скриншоти його дописів, де він комусь погрожує, глузує, цькує. Поінформуйте його батьків, директора і заступника директора з виховної роботи, ініціюйте антибулінгову роботу в класі. Так само реагуйте, якщо дізналися в соцмережах, що вашого учня втягують у злочинну діяльність або його життю загрожує небезпека.
Не реагуйте в соцмережах на пости учнів, які суперечать моральним і юридичним нормам. Якщо ви вважаєте, що це не просто епатаж, поговоріть із дитиною в школі сам на сам.
У соціальних мережах не потрібно виховувати і повчати дітей. Якщо ви хочете, щоб їхня поведінка змінилася на краще, працюйте під час реального спілкування. Не оцінюйте публічно контент учнів, який вам не сподобався. Це небезпечна зона. Не варто робити зауваження під постами, виправляти помилки, закликати змінити коло спілкування. Будь-які виховні заклики в соцмережах діють на дітей провокаційно. Вони поводитимуться ще гірше або навчаться ховати свої публікації від дорослих.
Захищайте в соцмережах особисті кордони, які учні щодня перевіряють на міцність. Помічайте, коли діти порушують ваші кордони й водночас контролюйте себе, щоб не порушити їхній особистий простір. Як зрозуміти, що вчитель або учень порушують особисті кордони в соцмережах.
Спілкуйтеся в соцмережах з випускниками
Якщо діти виросли і випустилися зі школи, продовжуйте й надалі спілкуватися з ними в соціальних мережах, не видаляйте їх із «друзів». Враховуйте, що випускники, вже дорослі люди, так само сприймають вас як педагога. Продовжуйте підтримувати зв’язок із ними й приділяйте більше віртуальної уваги їхньому особистому життю в соцмережах. Ставте вподобайки нейтральним фотографіям із відпочинку випускників і коментуйте їхні життєві успіхи, зокрема вітайте з одруженням, народженням дітей, результатами в кар’єрі. Адже успіхи випускників — це й ваша гордість.
Кожне слово й фото, які педагог публікує в соцмережах, може бути використане проти нього. Тому контролюйте себе. І тоді віртуальна «дружба» з дітьми не погіршуватиме взаємини і не призведе до скандалів, спровокованих необережною поведінкою в соціальних мережах.
Якщо ви не хочете, щоб діти підглядали за вашим особистим життям, створіть окрему робочу сторінку. Вона буде вашим педагогічним портфоліо з фото- та відеопрезентаціями, методичними матеріалами з навчального предмета. Спілкуйтеся там з колегами, учнями та їхніми батьками з будь-яких робочих питань, консультуйте щодо виконання домашніх завдань, надсилайте корисну інформацію тощо.
