Лепбук у школі допомагає учителям виконувати важливу роботу — навчати дітей вчитися.
Лепбук — це саморобна інтерактивна книжка.
Виготовлення лепбука — спільна діяльність педагога й дітей, під час якої вони запам’ятовують необхідну інформацію. Цьому передують тематичні заняття та ігри, спостереження, обговорення й бесіди на певні теми.
Справи керівника у жовтні: що проконтролювати
Значення лепбука
Фактично лепбук — це тематичний посібник, яскраво оформлений і чітко структурований, що відповідає віковим особливостям дітей. Але якщо для них лепбук — це яскрава книжка із сюрпризними інтерактивними кишеньками, то для педагога — дидактичне й методичне поле для діяльності, зокрема:
- навчальний, дидактичний та ігровий посібник;
- нова форма організації пізнавальної активності дітей та їх самостійності;
- новітній спосіб організації навчальної діяльності;
- змістовний елемент розвивального середовища класу;
- форма презентації результатів проекту або тематичного тижня.
Приклад завдання до лепбуку за навчальними предметами
Лепбук ще називають тематичною або інтерактивною папкою, саморобною міні-книжкою, книжкою-розкладачкою тощо. Він має кишеньки, дверцята, конвертики, віконця, вкладки й рухливі деталі, у які складають дидактичні матеріали. Кожен конвертик або віконце вміщує систематизований матеріал для вивчення і закріплення знань з певної теми.
Щоб заповнити тематичні папки, діти мають:
- вивчити певний матеріал;
- виконати завдання;
- оформити результати спостереження;
- підготувати замальовку тощо.
Формат лепбука передбачає багато різних «сюрпризних комірок». З них діти мають діставати певні завдання або вкладати папірці з виконаними завданнями. У таких саморобних інтерактивних книжках вони постійно працюють пальцями, а отже, розвивають дрібну моторику і тактильні відчуття.
Під час роботи з лепбуком у дітей розвиваються універсальні компетентності, зокрема вони навчаються:
- планувати майбутню діяльність;
- домовлятися з однолітками;
- розподіляти обов’язки;
- добирати, узагальнювати та систематизовувати інформацію;
- самостійно знаходити відповіді на запитання, що виникли;
- приймати рішення, спираючись на свої знання й уміння;
- спілкуватися, висловлювати власні думки й побажання;
- самостійно аналізувати та робити висновки.
Лепбук як навчальна технологія у початковій школі
Отже, лепбук — підсумковий результат спільної тематичної роботи з дітьми. Він дає змогу дітям швидко та ефективно засвоїти нову інформацію, систематизувати, узагальнити й закріпити вивчений матеріал у пізнавально-ігровій формі. Діти можуть самостійно працювати з лепбуком у будь-який час, щоб поновити або розширити свої знання з певної теми.
Новий освітній простір НУШ: початкова школа
НУШ та інноваційні технології в початковій школі
Нова українська школа: Засоби навчання й обладнання початкових класів
Різновиди лепбука
Розмір готового лепбука стандартний у всьому світі. Це папка формату А4 у складеному вигляді та А3 — у розгорнутому. Цей розмір ідеально підходить для того, щоб діти могли самостійно працювати з лепбуком: тримати його в руках, писати і виконувати завдання в ньому, транспотрувати його.
Види лепбуків за формою:
- стандартна папка з розворотом, що розгортається, як книжка
- папка з більшою кількістю розворотів
- книжка у вигляді певної фігури
- книжка-гармошка — для зображення послідовності подій
- книжка-сходинка — багатошарова папка-книжка для викладу інформації у вигляді списку
- книжка-вкладка у вигляді піраміди — для зберігання предметів різного розміру, приміром від більшого до меншого чи навпаки
- книжка-квітка — пелюстки зручно використовувати для демонстрації частин цілого, утворення складу числа тощо
- папка-будиночок із регульованими за кількістю та розміром зачиненими/відчиненими віконцями/дверцятами — для словника, розв’язування прикладів, читання складів тощо
- книжка-конверт, що складається з чотирикутного аркуша паперу, з’єднаного кутами в центрі — утворює чотири секції для зберігання інформації з чотирьох взаємопов’язаних частин
- книжка-круг — круг із чотирьох секторів для запису короткої інформації.
Залежно від мети та фантазії учитель з дітьми можуть виготовляти й інші види лепбуків — книжка-віяло, книжка-колесо, книжка-мушля, книжка на одну сторінку, квадратна незавершена книжка, книжка-пара тощо.
Залежно від призначення лепбуки поділяють на:
- навчальні
- ігрові
- автобіографічні
- вітальні, святкові
Учителі не обмежені у виборі наповнення лепбуків. Вони можуть добирати різні дидактичні завдання та види діяльності відповідно до вивчених тем, зокрема:
- настільні, дидактичні, логічні ігри;
- лабіринти, кросворди;
- ігри на уважність;
- розмальовки, штриховки;
- реальні предмети — листівки, шматочки тканини, листя, камінці тощо;
- куплені чи саморобні пазли;
- паперові чи картонні «рухомі» фігурки та деталі;
- картки з прислів’ями, загадками, віршами, оповіданнями, ігрові вправи;
- чисті аркуші для заміток, картки.
Усі завдання-«сюрпризи» в лепбуці діти шукають у стандартних кишеньках, кишеньках-гармошках, кишеньках-книжках, звичайних і фігурних конвертах, віконцях і дверцятах. Завдяки кишенькам діти інакше сприймають навіть подібне, як у підручнику, завдання і залюбки його виконують.
Основні тези щодо оцінювання в початковій школі
Деякі роз’яснення з організації навчально-виховного процесу у початковій школі
Запропонуйте учням початкових класів дослідження родоводу
Як виготовити лепбук
Основа лепбука — цупкий папір. На нього приклеюють кишеньки, книжки-розкладачки, віконця й інші деталі з наочною інформацією за певною темою.
Обкладинку слід зробити яскравою, написати назву та оформити відповідно до теми, прикрасити за бажанням декоративними елементами:
- малюнками
- гудзиками
- блискітками-паєтками
- елементами флористики
- наклейками
- вирізаними тематичними картинками тощо.
Виготовляють лепбук у групі, тому що одна дитина за урок не зможе систематизувати матеріал і оформити роботу. Дітям подобається виготовляти оригінальні кишеньки та наповнювати їх інформаційним змістом. Коли вони беруть активну участь у підготовці лепбука, то запам’ятовують навчальний матеріал швидше.
У процесі роботи діти навчаються спостерігати, дотримуватись інструкцій, виявляють творчість. Групова форма роботи дає змогу закріпити вивчений матеріал, ще раз його проаналізувати й систематизувати знання.