Як дошкільникам безпечно вчити іноземну мову

Іноземна мова для дошкільників є надзвичайно затребуваним предметом у батьків. Тож педагоги на всі лади пропонують свої послуги. Проте батьки та викладачі іноземної мови здебільшого не мають освіти для роботи з дітьми-дошкільниками, не дуже розуміються на особливостях їхньої психіки.

Практичний психолог має усвідомлювати переваги та недоліки навчання дітей дошкільного віку іноземної мови, щоб розкрити секрети особливостей поведінки дошкільників і вчасно застерегти педагогів та батьків від хибних кроків. Це слід зробити ще й для того, аби педагоги вчасно перейшли з наїжджених шкільних колій викладання, а діти вивчали іноземну легко й правильно.

Психолого-фізіологічні чинники

Психологи та фізіологи обґрунтовують введення раннього навчання іноземної мови природною схильність дітей до мов та їхньою емоційною готовністю до оволодіння нею.

Дошкільний вік є сензитивним до оволодіння мовами загалом, й іноземними зокрема. Тривалість сензитивного періоду дослідників визначають по-різному. Переважно це період від 4 до 8 років. Саме в цьому віці діти вирізняються природною цікавістю й потребою в пізнанні нового. Їм властиве значно глибше й швидше, ніж на наступних етапах, засвоєння мовного матеріалу. Із віком людина поступово втрачає ці здібності, у неї знижується чутливість до сприйняття звуків та здатність їх імітувати, слабшає короткочасна пам’ять, а також здатність до зорового, а головне — слухового сприймання.

Інша дуже важлива перевага дошкільного віку полягає в ігровій мотивації дітей. Вона створює умови природно й ефективно організувати навчання іноземної мови як засобу спілкування та вибудувати його максимально наближеним до процесу використання рідної мови. Це стає можливим, оскільки за допомогою спеціально організованої гри в освітньому процесі можна зробити комунікативно цінними практично будь-які мовні одиниці.

Освітній стартап — нова форма методичної роботи

Практичні рекомендації, щоб швидко опанувати тонкощі організації роботи педагогів над освітніми стартапами вдитячому садку.

СКОРИСТАТИСЯ ПОРАДАМИ

Антропологічні чинники

Дошкільник, який вивчає іноземну мову, разом із мовою набуває досвіду спілкування з навколишнім світом, з іншими людьми, представниками різних культур. Відбувається процес соціалізації дитини. Це стає можливим завдяки природній відкритості та сприйнятливості дитини до всіх обставин та людей.

→  Як природньо навчати іноземної мови в дошкільному віці

Утім, сучасний світ і найближче оточення дитини розмаїті й багатобарвні з погляду як мов, так і культур. Дошкільник, навіть географічно віддалений від країни, мову якої він вивчає, може щодня стикатися з лінгвокультурними феноменами «чужого» світу та його представниками. Щоб уникнути страху дітей перед іншою мовою та культурою, а також допомогти їм адаптуватися до полікультурних умов життя в сучасному світі, — дітей потрібно долучати до іноземної мови. А через мову — до світу інших культур.

Рідна і нерідна мови: відмінності у вивченні

У своїх дослідженнях видатний дитячий психолог Лев Виготський довів, що іноземну мову засвоюють у спосіб прямо протилежний, яким оволодівають рідною. Дитина засвоює рідну мову несвідомо і ненавмисно. Натомість іноземну починають вивчати з усвідомлення та наміру. Отже, способи оволодіння мовою є різноспрямованими: для рідної мови характерний шлях «знизу догори», для іноземної — «згори донизу».

Вивчати іноземну мову дитина починає вже з певним мовним і мовленнєвим досвідом, а також здатністю до основних розумових операцій цією мовою. Під час вивчення іноземної мови дитина лише розширює свій досвід вираження думки, зокрема і рідною мовою. Утім, не опановує новий тип мислення.

Для маленької дитини рідна мова є життєво необхідним інструментом — єдиним засобом спілкування. Тому тут немає проблеми мотивації засвоєння мови.

Натомість, під час навчання іноземної мови проблема мотивації дітей є однією із центральних. Так само, як і проблема усвідомлення дітьми мовних засобів. Тому саме дошкільний вік надає унікальні можливості для вивчення іноземної мови — у дітей 5-6 років наявна ігрова мотивація. Вона дає змогу зробити комунікативно цінними майже будь-які мовні одиниці.

Вікові психологічні особливості дошкільників

Аби бути успішним у викладанні іноземної мови для дітей дошкільного віку, врахуйте вікові особливості розвитку. А також вибудуйте освітній процес відповідно до цих особливостей.

Провідна діяльність

У старшому дошкільному віці відбувається поступова зміна провідної діяльності: перехід від діяльності ігрової до навчальної. При цьому гра зберігає свою провідну роль. З одного боку, у дітей з’являється активний інтерес до нової навчальної діяльності, до школи загалом, а з другого — потреба у грі не слабшає. Відомо, що діти продовжують грати до дев’яти, десяти років і далі.

Один із основних напрямів формування особистості у старшому дошкільному віці — це формування мотивів навчання. Однак якщо потреби дітей у грі не задовольнити, то розвитку дитячої особистості можна завдати значної шкоди, навчання стане формальним й інтерес до нього згасне.

Мотиви спілкування

 Унікальність старшого дошкільного віку полягає в тому, що саме в цей час вивчення іноземної мови можна ввести в контекст ігрової діяльності. Це дасть змогу створити у дитини внутрішню мотивацію та інтерес до оволодіння новою мовою. Адже поза грою дитина немає природної потреби у спілкуванні нерідною мовою.

Психічні функції

Щодо розвитку таких психічних функцій дітей, як пам’ять, увага, сприймання, то визначальною їх характеристикою є довільність.

Які психічні функції дошкільників враховувати під час навчання іноземної мови

Логопедичні проблеми

 Батьки дошкільників здебільшого не вважають за потрібне звертати увагу на логопедичні проблеми своїх дітей. Дорослі вважають, що іноземну вивчати корисніше, а українською чи російською дитина навчиться говорити сама. Це дуже небезпечна помилка!

Організаційні особливості занять

Вікові особливості також додають труднощів педагогу в організації занять з дітьми дошкільного віку.

Тривалість

Дошкільники не здатні концентрувати увагу понад 15-20 хвилин. Тому педагогу, який вважає, що заняття має тривати годину-півтори можна одразу відмовляти в роботі у закладі дошкільної освіти.

Форма

Форма роботи з дошкільниками також може стати каменем спотикання на шляху до успіху як педагога, так і дітей. Можна навести чимало аргументів на користь як індивідуальної, так і групової форми організації заняття. Звичайно, на заняттях із педагогом сам на сам дитина отримує максимум уваги, найефективніше використовує весь час уроку, не відволікаючись ні на що інше. Водночас на групових заняттях можна спостерігати так званий ефект зараження, коли захопленість й ентузіазм однієї дитини передається іншим, а педагогу значно легше використовувати колективні ігри, танці, веселу руханку, щоб полегшити запам’ятовування лексики.

Що ж обрати? Необхідно враховувати індивідуальні особливості дитини. Буває, що навіть п’ятирічній дитині важко працювати в групі, але вона охоче йде на контакт «очі в очі». Буває і навпаки — дитина легше сприймає нову інформацію лише в колективі «однодумців». Щодо форми організації занять, передусім педагог має порадитися з батьками. Адже краще за них дитину ніхто не знає. Не завадить, звичайно, і порада практичного психолога.

Підхід

 Пропоновані методики викладання іноземної мови дітям, не враховують всіх об’єктивних чинників та умов навчання дошільників. Проте методичні основи організації навчання за шкільного, урочного та ігрового підходів мають спільну мету і спрямовані на розвиток:

• мовних та мовленнєвих здібностей дітей, навчання аудіювання, робота з фонематичним матеріалом;
• властивостей мовлення — інтонації, сили, виразності, швидкості тощо;
• мовленнєвого апарату;
• навичок міжособистісного спілкування.

Навчання іноземній мові за урочного та ігрового підходів має принципові розбіжності за основними характеристиками.

Порівняльний аналіз підходів до навчання дошкільників іноземної мови

Засіб навчання

Чого навчати дошкільників і як? Усього, що оточує дитину і що вона вже добре засвоїла рідною мовою — говорити про тварин, овочі та фрукти, іграшки, пори року тощо. Усе це можна назвати англійською, заспівати про це веселу пісеньку або розіграти міні-спектакль. Головне завдання педагога — зацікавити, втримати увагу, створити стійку мотивацію. А для цього грати потрібно по-справжньому, а не прикидатися.

Рекомендації

Педагоги з іноземної мови здебільшого організовують роботу за шкільними правилами. Утім, навчальна взаємодія з дошкільниками має свої особливості.

Насамперед слід врахувати, що дошкільники не зважають на зауваження і вказівки педагога, якщо вони мають загальний характер і стосуються всіх дітей. Старший дошкільник реагує на слова дорослого лише тоді, коли він звертається до дитини персонально. Тобто педагог має дивитися на дитину і назвати її по імені.

Щоб діти легко і природно заглибились в освітній процес, шкільні вимоги до поведінки недоречні. Це, зокрема, такі вимоги: «не можна під час уроку вставати без дозволу педагога», «підніми руку, якщо хочеш про щось запитати» тощо. Правила поведінки слід подати у формі прохань та побажань. Також слід обговорити з дітьми їх доцільність. На порушення правил слід реагувати шкодуванням, але в жодному разі не роздратуванням.

Отже, адекватний віку дитини підхід, тобто врахування провідного типу діяльності — ігрової, є значно ефективнішим для розвитку її активної мовленнєвої діяльності як рідною, так і нерідною мовою.

Олена Сахно, науковий співробітник лабораторії психології дошкільника
Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ