Вперше про права людини заговорили французькі просвітники, та їхні ідеї не сприйняли всерйоз. Лише за кілька століть, у 1950 році, було прийнято Загальну декларацію прав людини — перший у світі документ, що сформулював положення про права людини.
Правове виховання дітей дошкільного віку
Поясніть дошкільникам, що таке права людини та які саме права вони мають.
Розповідаючи про права, не забудьте про обов’язки, які завжди разом.
Організовуйте правове виховання дошкільників в ігровій формі. Складну інформацію вихованцям дитсадка допоможуть сприйняти персоніфіковані образи (наприклад, сова як символ мудрості), яких можна ввести у гру.
Розіграйте проблемні ситуації, у яких були порушені права людини. Запропонуйте дітям оцінити дії персонажів та знайти способи розв’язання таких ситуацій.
Покажіть дітям мультфільм «Смішарики: Азбука прав дитини». Улюблені мультиплікаційні персонажі розкажуть дітям про право на піклування і любов, ім’я, розвиток. Дивіться мультфільм разом із дітьми, аби під час перегляду вони мали змогу отримувати відповіді на свої запитання.
Сутичка інтересів — ось як можна розтлумачити конфлікт. Нині 23% педагогів опиняються в епіцентрі булінгу та гострих ситуацій. А кожен четвертий педагог потрапляє в конфліктні ситуації з батьками вихованців чи колегами й не знає, як правильно діяти.
Можеш дихати повітрям,
Пити, їсти і радіти.
Ти у будні, у свята
Маєш право на … (життя).
Народився ти на світ,
І сказав батькам: «Привіт!».
І відтоді ти навіки
Маєш право на … (опіку).
У садочку вихователь
Вчить тебе, як рахувати,
Спонукає до читання.
Маєш право на … (навчання).
Захворів? Щось непокоїть?
Лікар прийде дуже скоро.
Маєш право знову й знову
На медичну … (допомогу).
Організуйте заняття з правового виховання. Поясніть, що важливо не лише знати свої права, а й уміти їх захищати та обстоювати. Із прикладами порушення різних прав казкових персонажів ознайомте під час заняття «Про права, граючись». Разом із дошкільниками вирушіть до країни Правдилії, а відтак помандрувати улюбленими казками та зібрати пелюстки Квітки Щастя.
Як сформувати успішну особистість на етапі дошкільного дитинства
Конспект заняття з правового виховання «Про права, граючись»
Мета |
|
Обладнання та матеріали |
|
Діти заходять до зали і сідають на стільчики.
Вихователь:
Діти, сьогодні я розповім вам про казкову країну, що називається Правдилія. Люди, звірі та комахи завжди жили в цій країні щасливо вкупі. Адже у кожного з них було багато прав — право на щастя, право на життя, право на свободу, право на відпочинок.
У цій країні був незвичайний сад із квітучими рослинами. До однієї з рослин мешканці країни ставилися по-особливому ніжно. Берегли її, бо це була Квітка Щастя. Вона мала незвичайні пелюстки — на зворотному боці вони містили права кожного жителя цієї країни, яких усі суворо дотримувалися. І жили б мешканці країни Правдилії щасливо й далі, якби не трапилася одна історія.
Якось над країною нависла чорна-пречорна хмара. Налетів злий холодний вітер. Аби перечекати нещастя, всі жителі Правдилії поховалися хто куди. А коли вітер ущух і хмара пройшла, люди були здивовані тим, що на Квітці Щастя не залишилося жодної пелюстки. Відтак настали в країні страшні часи. Життя мешканців Правдилії перетворилося на суцільний жах і плутанину. І донині вони шукають заповітні пелюстки і сподіваються на те, що хтось їм допоможе відшукати їх.
Діти, як по-вашому, чи потрібно допомагати людям та звірям, які потрапили в біду? Чому? А чи зможемо ми допомогти жителям Правдилії, як ви гадаєте? (Відповіді дітей.) Тож нумо допоможемо знайти пелюстки Квітки Щастя і водночас дізнаємося, які ж права мали мешканці країни.
Утім, аби надати допомогу, ми маємо знати багато казок, адже будемо зустрічати їх персонажів. Чи знаєте ви казки, діти? (Так, багато.) Чудово! Але перш ніж вирушити в подорож, візьмімося за руки та подаруємо одне одному усмішки. Адже добрі справи мають розпочинатися з гарного настрою.
Діти (в хороводі):
Рушаймо у Правдилію, вперед!
Де все приємне і солодке, наче мед.
Там Квітці Щастя треба помогти,
Пелюстки чарівні її знайти.
Домогти нам в цьому дуже раді
Улюблені казкові персонажі.
Йдемо в країну горами й лугами
Знайомитись із нашими правами.
Адже повинні знати й розуміти,
Що захищає всіх нас, любі діти.
Вихователь:
Ось ми і в Правдилії! Тож сідайте, діти, зручніше і дивіться першу казку!
Діти інсценізують уривок з української народної казки «Котик і Півник».
Вихователь:
Діти, чи впізнали ви казку? Як вона називається? Хто в ній просить про допомогу? А що ви можете сказати про Лисицю? Яка вона? Як ви гадаєте, чому вона так вчинила? Що вона порушила? Яке право? Як це дізнатися? (Відповіді дітей.)
Помічник вихователя (за дверима):
Знайдіть мою пелюстку червоного кольору та дізнаєтеся відповідь.
Вихователь:
Це ж голос Квітки Щастя. Діти, нумо швиденько відшукаємо червону пелюстку, адже на ній написане одне з прав мешканців казкової країни Правдилії.
Діти шукають червону пелюстку в залі. Знайшовши, віддають вихователю.
Вихователь (зачитує текст на пелюстці):
Кожна людина має право на особисту недоторканість, життя і свободу. Ось, виявляється, яке право порушила Лисиця-шахрайка. Право Півня на життя і свободу. Нумо повернемо Квітці Щастя червону пелюстку, аби жителі Правдилії знову могли дотримуватися права на особисту недоторканість, життя і свободу. Пригадайте, у яких ще казках порушувалося право на життя і свободу персонажів? (Орієнтовні відповіді дітей: «Гуси-лебеді», «Маша і ведмідь», «Вовк і семеро козенят», «Колобок», «Червона Шапочка».) І в кожного з вас є право на особисту недоторканість, життя і свободу. Але чи поважаєте ви його? Згадайте бійки серед хлопчиків. Добре це чи погано? А коли ви б’єтеся, якими ви стаєте? А чи не ліпше вашу злість спрямувати на цікаву гру, у процесі якої будь-які негативні емоції перетворяться на позитивні? (Відповіді дітей.) Тож пропоную пограти у гру «Півнячі бійки».
Гра «Півнячі бійки»
Двоє хлопчиків стають «півнями» (присідають, обхоплюючи коліна руками). Відтак боком підстрибують одне до одного, штовхаються. Хто із «півнів» впаде або прибере руки зі своїх колін, той вибуває з гри.
Вихователь:
Аби стати добрішими одне до одного, необхідно щодня говорити побільше добрих слів. Нумо перевіримо чудодійну дію таких слів.
Гра «Скажи другові комплімент»
Діти по черзі кажуть одне одному компліменти. Вони можуть стосуватися зовнішності, особистих якостей, настрою тощо.
Після гри діти займають свої місця.
Вихователь:
Молодці, діти! Вмощуйтеся на стільчиках зручніше, адже до нас поспішає нова казка.
Посередині зали з’являється хатинка, із якої чути спів Лисиці.
Вихователь:
Погляньте, діти, яка хатинка. Хто ж у ній живе? (Стукає у двері хатинки.)
Лисиця:
Як вискочу, як виплигну — підуть клаптики по закуточках!
Вихователь:
То хто ж це, вгадали? (Відповіді дітей.) Правильно, це Лисиця з казки «Зайчикова хатинка». А де ж сам Зайчик?
До зали заходить заплаканий Зайчик.
Зайчик:
Як же мені бути? Де я буду жити?
Вихователь:
Ми знаємо про твоє горе, Зайчику. Та чи знаєш ти, що ми зараз перебуваємо в країні Правдилія? І варто нам лише відшукати синю пелюстку Квітки Щастя, як станеться диво. Діти, пропоную пошукати її!
Діти з допомогою вихователя знаходять у залі синю пелюстку. У цей час Лисиця виходить із хатки.
Лисиця:
Зайчику, друже, проходь у свою хатинку! Я навіть не думала тебе виганяти, я просто пожартувала.
Вихователь:
Ось так диво! Квітка й справді чарівна! Цікаво, яке ж на цій пелюстці право записане? (Зачитує.) Кожна людина має право на недоторканість житла, захист від втручання в особисте життя. Виявляється, Лисиця порушила право Зайчика на недоторканість житла. Діти, згадайте, у яких ще казках порушене це право? (Орієнтовні відповіді дітей: «Теремок», «Зимівля звірів», «Троє поросят».) Молодці, діти! Справді, у кожної тварини має бути своє житло, так само як і в людини. А тепер пропоную вам цікаву гру.
Гра «Хто де живе»
Діти мають правильно зіставити картки лівої колонки, на яких зображені звірі, з картками правої колонки, на яких зображені їхні домівки.
Вихователь:
Молодці, добре впоралися із завданнями. Віддамо синю пелюстку Квітці Щастя та вирушимо назустріч новій казці.
До зали заходить Баба Яга.
Баба Яга:
Хто такі? Чому з’явилися? Чому без дозволу в моєму лісі гуляєте?
Вихователь:
Ой, Бабо Яга, яка ж ти сердита! Який голос у тебе грубий і слова непривітні! Ти навіть птахів своїм криком розлякала!
Баба Яга:
Досить розмови розмовляти! Навіщо прийшли?
Вихователь:
Бабо Яга, а ти сьогодні до Правдилії літала?
Баба Яга:
Літала! І що?
Вихователь:
А Квітку Щастя там бачила?
Баба Яга:
Ну бачила! І що?
Вихователь:
І різноколірні пелюстки з неї зірвала?
Баба Яга (злякано, хапається за голову):
Ну зірвала! Ви хіба по них прийшли?
Вихователь:
Так, по них! Адже це не прості пелюстки. На зворотньому боці кожної пелюстки записане право мешканців Правдилії. І без цих прав їм нині дуже нелегко живеться. Бабо Яга, поверни, будь ласка, пелюстки!
Баба Яга:
Бач, розмріялися! Ви теж не маєте на них права, як і жителі Правдилії! На всі права, занотовані на пелюстках, можуть розраховувати лише діти та онуки царя Салтана та Солов’я-розбійника. А ще діти, які вірять у Бабу Ягу та Кощія Безсмертного і мають однакову зі мною національність та колір шкіри. Ось як!
Вихователь:
Як ви гадаєте, діти, чи справедливо те, що говорить нам Баба Яга? (Відповіді дітей.) Звісно, ні! Адже всі ми маємо рівні права. І не важливо, хто наші батьки чи який у нас колір шкіри. Тож, Бабо Яга, поверни нам пелюстки!
Баба Яга:
Ой, ой, ой! Розумні які!
Вихователь:
А чи замислювалися ви, малята, що не всі люди однакові? Є дещо, що відрізняє нас одне від одного. Здогадалися, що саме? (Ім’я.) Доведіть це Бабі Язі! (Діти намагаються переконати Бабу Ягу.) Ну що, Бабо Яга, переконали тебе діти? Тепер ти згодна, що кожна людина від дня народження має право на ім’я?
Баба Яга:
Доведеться погодитися. Визнаю тепер за вами це право.
Вихователь:
Діти, нумо запропонуємо Бабі Язі пограти в гру.
Гра «Відлуння»
Діти стають кружка, по черзі називають свої імена, а решта дітей, ніби відлуння, хором їх повторюють.
Вихователь:
Бабо Яга, тепер поверни нам, будь ласка, пелюстки!
Баба Яга:
Поверну, якщо в когось із вас мама в бібліотеці працює.
Вихователь:
Це чому?
Баба Яга:
Тому що ці пелюстки мають право читати лише діти бібліотекарів, у будинках жити — лише діти будівельників, а лікуватися — лише діти лікарів.
Вихователь:
Діти, як ви гадаєте, чи справедливо те, що сказала Баба Яга? (Відповіді дітей.) Звісно, ні! Кожна дитина має право на будинок, харчування, лікування та навчання.
Баба Яга:
Знову зі мною сперечаєтеся! Не віддам пелюстки! (Сердита йде в хатинку, тупотить ногами.)
Вихователь:
Діти, мені чомусь стало шкода Бабу Ягу. Може, тому вона такі погані вчинки робить, що її ніхто не любить, ніхто про неї не дбає? Адже всі мають право на любов і турботу. Це право маєте і всі ви. Її навіть із днем народження ніхто не привітав. Пропоную нам з вами зараз це зробити! Зірвемо по квіточці та подаруємо Бабі Язі.
Діти збирають квіти, що «ростуть» біля хатинки, стукають у двері. Виходить Баба Яга, діти вітають її з днем народження. Баба Яга радісно дякує і повертає їм решту пелюсток Квітки Щастя. Діти дякують Бабі Язі і прощаються з нею.
Вихователь:
Діти, от ми й відшукали всі пелюстки! Нумо повернемо їх Квітці Щастя.
Помічник вихователя (за дверима):
Дякую вам, добрі і сміливі діти! За вашу працю я хочу вас винагородити ще одним правом — правом на відпочинок. Чи вмієте ви відпочивати? (Відповіді дітей.) Тоді дарую вам цю веселу музику, потанцюйте і повеселіться.
Лунає весела музика, діти виконують танцювальні рухи за бажанням.
Вихователь:
Ми Квітці Щастя допомогли — знайшли усі її пелюстки. Тож час повертатися до дитячого садка.
Після завершення заняття діти разом з вихователем повертаються до групи.
Наталія Дідович, вихователь дошкільного навчального закладу № 3,
м. Долинська, Кіровоградська обл.
