Інтелектуальна карта «Моя країна — Україна»
Цільова соціальна програма національно-патріотичного виховання
Кабінет Міністрів України ухвалив державну цільову соціальну програму національно-патріотичного виховання.
Мета новоствореного документа — удосконалення та розвиток цілісної загальнодержавної політики національно-патріотичного виховання шляхом формування та утвердження української громадянської ідентичності.
Передбачається, що процес удосконалення та розвитку державної політики національно-патріотичного виховання відбуватиметься за кількома пріоритетними завданнями, серед яких — формування української громадянської ідентичності, військово-патріотичне виховання, формування науково-методологічних і методичних засад національно-патріотичного виховання тощо.
Що таке національно-патріотичне виховання
Патріотичне виховання в українському суспільстві залишається першочерговим як для держави, так і для системи освіти в цілому.
Основними складовими національно-патріотичного виховання є:
- громадянсько-патріотичне виховання
- військово-патріотичне виховання
- духовно-моральне виховання.
⇒ Гра «Сокіл» («Джура»): правила та завдання
Національно-патріотичне виховання дітей та молоді — це комплексна системна й цілеспрямована діяльність органів державної влади, освітніх закладів, громадських організацій, сім’ї та інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління (учнів, вихованців):
- високої патріотичної свідомості
- почуття вірності
- любові до Батьківщини
- турботи про благо свого народу
- готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку з захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави.

Для педагога важливо уміти зацікавити дітей. То які емоції має викликати історія та які її секретні інгредієнти.
Ключовий пріоритет національно-патріотичного виховання — формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.
Завдання закладів освіти — так побудувати виховну діяльність, щоб сама її організація, приклади авторитетних наставників-учителів, шкільне середовище виховували дітей у дусі патріотизму, глибокого розуміння історії свого народу, національної ідентичності, самобутності.
Мета заходів національно-патріотичного виховання у навчальних закладах — сприяти набуттю дітьми та молоддю досвіду патріотичних дій, вихованню в дусі патріотичного обов'язку.
Принципи національно-патріотичного виховання
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
♥ Рекомендації з національно-патріотичного виховання
Цілі виховних завдань патріотичного виховання:
- утверджувати в свідомості й почуттях учня патріотичні цінності, переконання і повагу до культурно-історичного минулого України
- виховувати повагу до Конституції, законів України, державної символіки
- укріплювати розуміння взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю
- сприяти набуттю здобувачами освіти патріотичного досвіду на основі:
- готовності до участі в процесах державотворення
- уміння визначати форми й способи участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади
- спроможності дотримувати законів і захищати права людини
- готовності взяти на себе відповідальність
- здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів
- формувати мовленнєву культуру, толерантне ставлення до інших народів, культур і традицій
- утверджувати гуманістичну моральність як основу громадянського суспільства
- культивувати кращі риси української ментальності, як-то працелюбність, свободолюбство, справедливість, доброта, чесність, бережне ставлення до природи
- підвищувати престиж військової служби, культивувати ставлення до солдата як до захисника Вітчизни, героя
- виховувати нетерпимість до українофобства, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму тощо.
Заходи національно-патріотичного виховання
Задля виконання завдань національно-патріотичного виховання ІМЗО рекомендує розвивати у навчальних закладах мережу історичних клубів, аби учні мали можливість глибше ознайомитися з історією рідного краю та держави. Приміром, представляючи маловідомі факти минулого українського народу, можна використовувати проекти Українського інституту національної пам’яті.
Героїчні й водночас драматичні події останнього часу спонукають до оновлення експозицій шкільних музеїв та кімнат бойової слави, зокрема щодо інформації про учасників АТО та волонтерів.
На часі — використання всіх можливостей музейної педагогіки у музейних залах, світлицях.
Варто зауважувати також на волонтерській діяльності педагогів, учнів, батьків як такій, що сприяє встановленню соціальних зв’язків, набуттю дітьми шанобливого й відповідального ставлення, формуванню соціально значущої ініціативності, прагнення пожертвувати в ім’я України вільним часом, здійснити альтруїстичний вчинок.
Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен Майдану — промовистого свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гідності, обстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою від особистого заради досягнення спільної мети.
20 лютого, у День Героїв Небесної Сотні, рекомендовано вшанувати подвиг Героїв Небесної Сотні, провівши в усіх навчальних закладах:
- єдиний урок
- загальношкільну лінійку
- позакласні виховні заходи.
Зміст виховних заходів має позиціонувати Майдан як форму небаченого дотепер у світовій історії мирного колективного протесту українців у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з боку недемократичного політичного режиму в країні.
Особливою формою роботи має стати створення та популяризація діяльності регіональних Центрів військово-патріотичного виховання дітей та молоді. Головними завданнями Центрів є:
- фізична і професійна підготовка дітей та учнівської молоді до служби в Збройних Силах України
- патріотичне виховання на традиціях українського козацтва
- пропаганда здорового способу життя
- волонтерська та пошукова робота
- проведення масових заходів, спрямованих на підвищення рівня знань молоді про стандарти НАТО та престижності проходження військової служби за контрактом у Збройних Силах України.
Проект УІНП «Відеоісторія»
Як творилася держава. Українська революція 1917–1921 років
«НЕЗАЛЕЖНІСТЬ.
Від 1991-го назавжди»
Форми національно-патріотичного виховання
Форми, методи та прийоми роботи з національно-патріотичного виховання доречно обирати з огляду на вікові особливості учнів, уподобання й інтереси, традиції навчальних закладів і місцевих громад, можливості навчального закладу тощо.
З-поміж популярних форм національно-патріотичного виховання виокремлено такі, як:
- інтерактивна патріотична зарядка
- творчий проект «Алфавіт мого міста»
- тематичний (національно-патріотичний) клуб вихідного дня
- майстер-клас із виготовлення арт-листівок для українських воїнів
- колективна гра зі створення панно «Україна — моя країна!»
- авторський стріт-арт на асфальті крейдою (малюнок і назва)
- гра-репортаж «Видатні імена сучасної України»
- звіт-мандрівка «Сюжетні замальовки рідного краю»
- патріотичний флеш-моб
- презентація ролику (мультфільму) на патріотичну тематику, виготовленого дітьми
- зустрічі з цікавими земляками-патріотами
- акція-пересувна виставка «Маємо знати свої права»
- реконструкція історичних подій
- виготовлення плакатів чи постерів (вітальних, узагальнюючих, символічних)
- портфоліо родинних реліквій і чи традицій
- написання книги пам’яті (родини, школи, району, міста)
- станційні ігри (квест «Знайди Декларацію — врятуй незалежність»)
- створення інфографіки (шевронів, подій)
- «живий музей»
- реальні або віртуальні подорожі (історичними музеями України чи місцями історичних подій)
- конкурси есе, біографічних розвідок
- тренінги (міні-, презентаційні, інформаційно-просвітницькі)
- флеш-моби (візуалізація державних чи національних символів, контурів кордонів України)
- лото «Меморі» (створення карток на запам’ятовування дат, назв місць, діячів та їхніх висловлювань, пов’язаних із здобуттям Україною незалежності, Днем Конституції та програвання)
- кастинг і розучування патріотичних пісень.
За Методичними рекомендаціями
з питань організації виховної роботи у навчальних закладах
та за матеріалами статті журнаму Методична скарбничка вихователя