Гра «Сокіл» («Джура»): правила та завдання

10904
Які основні завдання та виховний метод військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»). Що у кодексі лицарської честі. Який порядок організації та проведення гри
Зміст статті:
8 завдань гри «Сокіл» («Джура») Організація гри «Сокіл» («Джура») Підсумкові наметові таборування

Гра «Сокіл» («Джура») — це всеукраїнська військово-патріотична гра, яку проводять відповідно до Положення, затв. постановою КМУ від 17.10.2018 № 845.

У статті

Справи керівника у жовтні: що проконтролювати

Організатором є МОН, яке здійснює загальне керівництво грою.

⇒ Завдання і напрями національно-патріотичного виховання в школі

8 завдань гри «Сокіл» («Джура»)

За новим Положенням військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура») виконує такі завдання:

ЗАВДАННЯ 1

  • виховання дітей та молоді в дусі відданості принципам державної незалежності і соборності Україні та Українському народу через ⇒
  • плекання національних військово-патріотичних історичних традицій
  • створення умов для дієвого плекання українських суспільно-державницьких цінностей:
    • національної самосвідомості
    • ідентичності
    • самобутності
    • волі
    • соборності та гідності Українського народу
  • здобуття молоддю первинних загальновійськових і спеціальних компетентностей, зокрема за окремими напрямами ⇒
  • «Джура-Оборонець»
  • «Джура-Десантник»
  • «Джура-Прикордонник»
  • «Джура-Гвардієць»
  • «Джура-Поліцейський»

ЗАВДАННЯ 2

  • організація змістовного дозвілля
  • запровадження найкращих практик та методик самовиховання як однієї з ключових форм самоврядування молоді

ЗАВДАННЯ 3

  • активізація ⇒
  • процесу формування та закріплення навичок активного громадянства
  • основ самоврядування в учнівських та студентських колективах

ЗАВДАННЯ 4

  • популяризація серед учнівської та студентської молоді ⇒
  • розвиток навичок ⇒
  • мандрівництва (туризму)
  • орієнтування
  • таборування

ЗАВДАННЯ 5

  • зміцнення ⇒
  • міжрегіональних зв’язків та дружби дітей та молоді
  • навичок успішної взаємодії з однолітками з інших регіонів України, молоддю діаспори (закордонних українців)

ЗАВДАННЯ 6

  • заохочення дітей та молоді до вивчення історії боротьби за державну незалежність та територіальну цілісність України
  • формування шанобливого ставлення до жертв комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні через дослідження архівів тощо

ЗАВДАННЯ 7

  • забезпечення прозорості та створення позитивного іміджу процесу національно-патріотичного виховання в осередках самовиховання дітей та молоді через інформування про їх діяльність в ЗМІ та в інтернеті, через освітні веб-сайти та на сторінках у соціальних мережах

ЗАВДАННЯ 8

  • сприяння поширенню застосування дітьми та молоддю української мови, проводячи нею всі заходи включно з міжособистісним спілкуванням учасників у межах гри

Ідея гри

Організовуючи гру, ціннісні орієнтири та громадянську самосвідомість у дітей та молоді формують на прикладах:

  • героїчної боротьби Українського народу за самовизначення і творення власної держави
  • ідеалів свободи, соборності та державності, успадкованих, зокрема, від:
    • княжої доби
    • українських козаків
    • Українських січових стрільців
    • армій УНР та ЗУНР
    • учасників антибільшовицьких селянських повстань
    • загонів Карпатської Січі
    • УПА
    • українців-повстанців у сталінських концтаборах
    • учасників дисидентського руху в Україні
  • мужності та героїзму учасників:
    • революційних подій в Україні 2004, 2013–2014 років
    • АТО
    • ООС у Донецькій та Луганській обл.

Кодекс лицарської честі учасника гри

  • підготовлений
  • безкорисливий
  • чесний
  • дисциплінований
  • активний
  • підприємливий
  • відважний
  • витривалий
  • врівноважений
  • точний
  • здоровий
  • обережний

Виховний метод гри

Засобами виховного методу гри є:

засіб

зміст

  • самоосвітній просвітницький курс
  • самовиховання в малих групах — роях згідно із системою ступенів, затверджених Головним штабом Гри (планом особистісного розвитку для кожної вікової групи, що включає основні елементи національно-патріотичного виховання)
  • зростання особистості, яке передбачає допомогу кожному учаснику Гри в його усвідомленій та активній участі у власному розвитку
  • самоврядування в первинних осередках — куренях (дружинах, заставах, чотах)
  • самоврядування відбувається за методикою пластової (скаутської) гурткової системи — через взаємодію роїв у рамках куреня, під керівництвом ради ройових та опікою виховника
  • розподіляючи відповідальність між собою, учасники гри:
    • ухвалюють рішення
    • організовують, здійснюють та оцінюють свою діяльність
  • участь в освітніх наметових таборуваннях
  • відбуваються щороку на чотирьох рівнях:
    • первинних осередків — куренів (у закладах освіти)
    • на районному, міському, ОТГ
    • обласному
    • всеукраїнському
  • участь у національних та місцевих змаганнях і заходах національно-патріотичного, військово-патріотичного або громадянського характеру
  • змагання й заходи, які проводять:
    • заклади освіти
    • громадські об’єднання
    • інші організації, установи
  • інші масові заходах у межах гри:
    • збори
    • злети
    • фестивалі
    • семінари
    • акції
    • експедиції
    • конкурси тощо

Організація гри «Сокіл» («Джура»)

Учасники гри «Сокіл» («Джура») — це:

  • учні закладів загальної середньої освіти
  • учні закладів позашкільної освіти
  • члени громадських об’єднань
  • учасники молодіжних центрів.

Вони об’єднані на добровільних засадах у самовиховних малих групах — роях (гуртках).

Критерії формування роїв

назва рою

кількість учасників

вік учасників

  • «молоді козаки»

3–8 однолітків

15–17 років

  • «джури»

11–14 років

  • «новаки»/«козачата»

до 12 однолітків

6–10 років

Структура куренів:

  • рої одного закладу об’єднуються в курені — базову організаційну одиницю гри
  • курінь можу складати:
    • 1-2 роїв молодих козаків
    • 3-5 роїв джур
    • 2-3 роїв новаків
У закладі освіти створюють один курінь, після його успішної апробації — додаткові курені.
Курені, створені на базі молодіжних центрів та громадських об’єднань, діють у порядку, як для закладів освіти.

4 етапи створення куреня

  • 1-й
  • підбір адміністрацією закладу освіти кандидатури виховника — за рекомендацією Головного штабу
  • вишкіл кандидата за програмою і під контролем Головного штабу
  • 2-й
  • створення виховником першого рою з числа молодих козаків, які планують продовжити навчання в цьому закладі освіти
  • кількамісячна підготовка рою за програмою, затвердженою Головним штабом
  • 3-й
  • розгортання рою молодих козаків у повноцінний курінь через створення трьох або чотирьох роїв джур, де молоді козаки виконують функцію ройових та їхніх заступників
  • обрання старшини новоствореного куреня з числа молодих козаків
  • започаткування виховником щотижневого вишколу ройових
  • 4-й
  • вибори в роях джур ройових і їх заступників з числа джур цих роїв
  • створення ради ройових куреня
  • вишкіл нових ройових, який проводять молоді козаки
  • виділення з кожного рою джур, молодих козаків по дві особи для створення та ведення роїв новаків

Здоров’язбережувальні тренінги для учнів

Підсумкові наметові таборування

Організацією та проведенням підсумкових наметових таборувань керують:

  • місцеві держадміністрації
  • органи місцевого самоврядування.

Підсумкові наметові таборування гри проводять поетапно:

етап

рівень

строк проведення

учасники

  • початковий
  • навчально-тренувальний похід первинних осередків (куренів) з не менш як однією ночівлею у польових умовах

квітень–травень

  • первинні осередки/курені
  • I-й
  • районний
  • міський
  • ОТГ

травень

  • кращий рій куреня або збірний рій куреня
  • збірні рої закладів освіти, в яких не створено курені
  • II-й
  • обласний

травень–червень

рої-переможці попередніх етапів

  • III-й
  • фінальний (Всеукраїнський)

липень–серпень

Етапи підсумкових наметових таборувань

Етапи гри проводяться у формі підсумкових наметових таборувань.

Початковий, I та II етапи

Для проведення цих етапів штаби відповідного рівня:

  • створюють організаційні комітети
  • визначають установи/організації, відповідальні за організацію та проведення того чи того етапу гри.

До складу організаційних комітетів входять:

  • представники відповідного штабу
  • працівники:
    • місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування
    • систем:
      • Міноборони
      • Мінкультури
      • Мінсоцполітики
      • Національної поліції
      • Національної гвардії
      • Держприкордонслужби
      • ДСНС.

Всеукраїнський етап

Організацію та проведення ІІІ (Всеукраїнського) етапу забезпечує Український державний центр туризму. Для цього створюють Організаційний комітет, склад якого затверджує МОН.

У складі Організаційного комітету — представники:

  • Головного штабу
  • МОН та державних установ
  • співорганізаторів гри
  • Українського державного центру туризму.

Обов’язковим елементом підсумкових наметових таборувань є:

  • щонайменше дві ночівлі підряд учасників гри в польових умовах
  • щоденне виконання під час:
    • ранкових шикувань — Державного гімну України
    • вечірніх шикувань — маршу «Зродились ми великої години» (на сл. Олеся Бабія).

Тривалість таборування визначає організаційний комітет з огляду на вік учасників.

Виконання програми таборування

Для забезпечення виконання програми наметового таборування всіх етапів організаційні комітети формують таборову старшину. До її складу входять:

  • педагогічні працівники закладів освіти
  • представники військових частин
  • представники закладів військової освіти
  • представники громадських об’єднань (за згодою).

Персональний склад таборової старшини затверджують наказом установи чи організації, на яку покладено відповідальність за організацію та проведення відповідного етапу таборування, за погодженням з відповідним штабом гри.

Для забезпечення об’єктивності оцінювання досягнень учасників під час проведення конкурсів та змагань організаційні комітети формують суддівські колегії.

Суддівська колегія формується з:

  • організаторів і співорганізаторів гри
  • представників місцевих держадміністрацій та органів місцевого самоврядування
  • педагогічних працівників закладів освіти
  • представників громадських об’єднань (за згодою).

До складу суддівських колегій не допускають представники закладів освіти та організацій, рої яких беруть участь у конкурсах і змаганнях відповідного етапу.

Програма наметового таборування

Наметове таборування — це:

  • підсумкова форма у процесі навчання, виховання та розвитку учасників гри протягом року
  • обов’язкова форма проведення відповідного етапу гри.

Участь у наметовому таборуванні зараховують персонально кожному його учаснику як проходження навчально-польових зборів за навчальним предметом «Захист Вітчизни».

Програма підсумкового наметового таборування може включати такі елементи:

  • індивідуальна та групова робота під керівництвом виховників
  • навчально-польові збори
  • теренові ігри
  • теренові змагання й квести
  • туристсько-краєзнавчі експедиції та походи
  • самостійна робота учасників табору
  • доброчинні акції
  • зустрічі та тематичні лекції з видатними особистостями
  • заходи мистецького спрямування
  • конкурси, вікторини, естафети, дискусії, майстер-класи, тренінги
  • перегляди та обговорення тематичних фільмів
  • відвідування музеїв.

⇒ Організовуємо клуб національно-патріотичного виховання

Під час таборування організовують конкурси та змагання за умовами, які:

  • рекомендує Головний штаб на поточний рік
  • затверджує наказом керівник установи/організації, відповідальної за організацію та проведення відповідного етапу таборування.

Новий формат заходу до Міжнародного дня рідної мови

Теми:
Освітній процес Розробки заходів у школі ... всі

Вебінар ВМДЗ

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді