Як сприяти психологічному комфорту під час атестації педагога

Атестація педагогічних працівників — важлива процедура в закладі освіти, що допомагає:

• підвищити якість освіти
• сформувати високопрофесійний кадровий склад
• стимулювати педагога до ефективної професійної діяльності, визначити його:

– професійний рівень

– результати професійної діяльності

– відповідність займаній посаді

– рівень кваліфікації.

Саме за результатами атестації педагогам присвоюють:

• кваліфікаційні категорії
• педагогічні звання.

Однак у процедурі атестації в системі освіти виокремлюють низку проблем, які істотно її ускладнюють. Педагоги відмічають стресовий характер атестації:

• негативні емоційні стани
• міжособистісні конфлікти
• навіть психоемоційні зриви.

Особливо це характерно для ситуацій, коли педагога оцінюють комісії ІІ і ІІІ рівнів.

Задля успішного розв’язання можливих проблем у період атестації саме й існує психологічний супровід педагога як особливе завдання практичного психолога.

Умови реалізації психологічного супроводу

Аби виробити правильну стратегію психологічного супроводу атестації педагогічних працівників, практичному психологу необхідно знати певні особливості, притаманні цьому педагогові, що можуть завадити йому успішно представити себе та свій досвід.

Педагоги часто не вміють:

• аналізувати всі компоненти своєї педагогічної діяльності
• управляти психічними станами
• переборювати психологічні бар’єри
• враховувати як свої індивідуально-психологічні особливості, так і особливості дітей.

Під час психологічного супроводу атестації практичний психолог реалізовує такі завдання:

• всебічно аналізуєпрофесійну діяльність педагога, спонукає його до самоаналізу
• допомагає зрозуміти педагогу власні індивідуально-психологічні особливості та їх вплив як на процес педагогічної діяльності, так і на проходження атестації
• складає індивідуальний психолого-педагогічний план підготовки педагога до проходження атестації
• визначає та обговорює з педагогом правила взаємодії (розподіляє функції, повноваження і обов’язки) на міжатестаційний період
• означає, хто і за що несе відповідальність щодо професійного розвитку, показує, що педагог є суб’єктом власної атестації
• запобігає негативним емоційним станам, міжособистісним конфліктам і психоемоційним зривам під час атестації, допомагає долати психологічні бар’єри
• стимулює прагнення педагога до підвищення його кваліфікації, професіоналізму та продуктивності педагогічної діяльності, до розвитку творчої ініціативи
• допомагає педагогу узагальнити набутий у міжатестаційний період досвід, проаналізувати здобутки та недоліки у професійній діяльності, визначити «слабкі сторони» та накреслити схему їх удосконалення
• виробляє у педагога навички самопрезентації, управління поведінкою за стресових ситуацій, вносить певні корективи до його іміджу.

Зміна ставлення педагогів до атестації

Для педагогів, на відміну від усіх інших категорій працівників, атестація є вкрай стресогенним явищем через специфіку їхньої роботи.

Педагоги болісно сприймають втручання у свою професійну діяльність, особливо оцінювання їхньої праці.

Це легко пояснити

Педагог — «професія влади»

Манера владарювати (навіть у позитивному сенсі), вести за собою, бути відповідальним спричиняє те, що педагог звикає «стояти на постаменті», бути головним, навчати й повчати. Тож виробляється стереотип, що навчати може лише він і саме він. А тому ситуація, коли навчають і повчають його, є для нього подвійно стресовою. Атестація перевертає звичну для педагога ситуацію зверхності та домінування догори дном

Отже, нагальним завданням практичного психолога у процесі психологічного супроводу педагога, що атестується, є:

• сформувати адекватне ставлення до процедури атестації
• виробити певні навички та форми поведінки у стресових ситуаціях.

Здебільшого педагогів, які звертаються по допомогу до практичного психолога навчального закладу в період підготовки до проходження атестації, можна умовно розподілити на дві групи:

Для кожної такої групи практичний психолог готує спеціальну програму психологічного супроводу атестації.

Завдання практичного психолога у ході супроводу педагога під час атестації, та й у міжатестаційний період, — допомогти змінити негативне ставлення до самої атестації. Адже головне в ній не в тому, щоб хтось дав педагогу експертну оцінку, а щоб спонукати його до розв’язання своїх професійних проблем, підштовхнути до саморозвитку.

Атестація може слугувати потужним стимулом до праці і професійного зростання. Вона опосередковано:

• підвищує психологічну компетентність педагога
• сприяє розвитку його особистісних і професійних якостей
• додає впевненості у собі та своїх силах.

Поглянувши на процес атестації під цим кутом зору, педагог спокійніше переживатиме її хід і з готовністю осягатиме нові знання.

Кожна життєва ситуація є такою, якою ми її сприймаємо.

За матеріалами Світлани Овсієнко,
практичного психолога спеціалізованого НВК «ДНЗ–ЗНЗ» «Лілея»,
Київ