Вiдповiдно до (КЗпП) у разi звiльнення без законної пiдстави або незаконного переведення на iншу роботу працiвник повинен бути поновлений на попереднiй роботi органом, який розглядає трудовий спiр.
При винесеннi рiшення про поновлення на роботi орган, який розглядає трудовий спiр, одночасно приймає рiшення про виплату працiвниковi середнього заробiтку за час вимушеного прогулу або рiзницi в заробiтку за час виконання оплачуваної нижче роботи, але не бiльш як за один рiк. Якщо заява про поновлення на роботi розглядається бiльше одного року не з вини працiвника, орган, який розглядає трудовий спiр, виносить рiшення про виплату середнього заробiтку за весь час вимушеного прогулу (ч. 2 ст. 235 КЗпП).
Вiдповiдно до при присудженнi оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробiток за мiсцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовiй непрацездатностi, вихiдна допомога, середнiй заробiток на перiод працевлаштування, допомога по безробiттю), який працiвник мав у цей час.
Якщо пiд час розгляду судом справи про поновлення на роботi, позивач перебував на облiку в Центрi зайнятостi як безробiтний та отримував допомогу по безробiттю, то у разi поновлення на роботi за рiшенням суду, що набрало законної сили, припиняється:
реєстрацiя безробiтного в територiальному органi центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi зайнятостi населення та трудової мiграцiї ( );
виплата допомоги по безробiттю ( ).
Отже, при поновленнi працiвника на роботi за рiшенням суду, виплата допомоги по безробiттю припиняється, однак кошти, виплаченi ранiше не повертаються, оскiльки вони повиннi були бути врахованi при присудженнi оплати вимушеного прогулу у зв’язку з незаконним звiльненням. Аналогiчна норма застосовується i до вихiдної допомоги, виплаченої працiвнику згiдно зi .
Також законодавством не передбачено повернення компенсацiї невикористаних вiдпустки, виплаченої в день звiльнення. Цiєї ж думки дотримується Мiнпрацi в .
