У родині двоє дітей різного віку: дівчатка 4-х та 11-ти років. Вони обидві полюбляють дивитися телевізор. Однак молодша, окрім того, що дивиться «свої» мультики, ще й «підглядає» за телевподобаннями старшої сестри. Тож біля телевізора вона проводить значно більше часу, ніж сестра. Як обмежити перегляд телепередач для молодшої дівчинки, не посилюючи при цьому змагальних мотивів між сестрами?
Часто обмеження батьками тривалості перегляду телепередач викликає в дітей обурення, незгоду, плач. Аби цього не сталося, потрібно завчасно домовитися з дітьми про те, скільки часу впродовж дня та тижня вони можуть витрачати на це заняття. Доцільно також узгодити список мультфільмів та телепередач, які діти можуть переглядати в той чи той день.
Якщо ліміт перевищено, слід зробити перерву. Наприклад, відволікти дитину іншими справами, щоб наступного дня не вмикати телевізор зовсім. Або ж нагадати їй про раніше встановлене правило, за якого перевищення часу, проведеного за переглядом телевізора, зумовлює скорочення його перегляду наступного дня або збільшення кількості певних завдань, до яких у дитини немає достатньої мотивації.
Якщо в сім’ї кілька дітей різного віку, доволі поширеним явищем є суперечки щодо того, хто та як довго дивитиметься телевізор. Уникнути капризування молодшої дитини з того приводу, що старша більше часу проводить перед телевізором, можливо. Варто так упорядкувати розклад дня дітей, аби час, відведений для перегляду телепередач старшої дитини, збігався з прогулянкою, заняттями в гуртку, денним сном молодшої. А у вихідні замість перегляду телевізора значно ліпше планувати активні форми проведення часу за участю всіх членів родини.
Дуже важливою в цій ситуації є позиція батьків. Щоб уникнути невдоволення з боку меншої дитини, батьки мають встановити вдома чіткі правила перегляду телевізора й пояснити, чому ці правила для дітей різного віку неоднакові. Відповідно, старшу дитину батьки мають попросити не вихвалятися перед молодшими сестричкою чи братиком своїми привілеями, інакше їх обох чекатиме адекватне до ситуації покарання. Визначене покарання обов’язково має бути конкретизованим та відповідати особливостям поведінки кожного з дітей.
Є діти, що граються, голосно сміючись, штовхаючись, поспішають до гурту, а є діти, які усамітнюються, стають мовчазними в компанії однолітків і, схоже, бояться людей. Педагоги мають вміти працювати з такими дітьми та вміти заспокоїти батьків і підказати їм шляхи вирішення ситуації.
Психічний розвиток дитини раннього віку відбувається через сприймання, навколо сприймання і завдяки сприйманню. Як практичний психолог може створити оптимальні умови, які сприяли б розвитку природних задатків психіки кожної дитини?
Зазвичай підготувати статистичний звіт практичного психолога складно, тому на його розроблення відводять 8 годин робочого часу. З нашими рекомендаціями ви зможете впоратися швидше
Скачайте рекомендації для батьків:
