Чорнобильська катастрофа: подвиг ліквідаторів та уроки на майбутнє

Блок під заголовком новини 1  Підпишіться на канал Messenger — Експертус Освіта! Тримаємо руку на пульсі змін без паніки та спаму

Автор
редактор стрічки новин порталу «Педрада»
Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу

День пам'яті Чорнобильської катастрофи

report_11614439.gif   Зміни та новації в законодавстві: листопад 2025
   Скачати  

             

26 квітня минає 39 років з моменту наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства — аварії на Чорнобильській атомній електростанції. 

Національно-патріотичне виховання в школі

У ніч на 26 квітня 1986 року під час експерименту на четвертому енергоблоці сталися два потужні вибухи, внаслідок яких у повітря потрапила величезна кількість радіоактивних речовин.

Радіоактивна хмара накрила не лише Україну, а й Білорусь, Росію та значну частину Європи. Найбільше постраждали північні регіони України, зокрема Київщина, Житомирщина, Чернігівщина. За даними, на територію Білорусі припало понад 60% радіоактивних викидів. Шкідливі ізотопи, що опинилися в атмосфері, були зафіксовані в Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Великій Британії, Німеччині та інших країнах.

Україна і досі зазнає тяжких наслідків цієї катастрофи: мільйони громадян були евакуйовані, сотні тисяч ліквідаторів боролися з наслідками аварії, ціною власного життя і здоров'я. Тисячі людей загинули або захворіли, переважно на онкологічні хвороби, викликані радіаційним опроміненням.

Чорнобиль став символом того, до чого може призвести байдужість влади, коли бюрократичні процедури та ілюзія контролю важливіші за людське життя. Брак відкритості, ігнорування реальної небезпеки, приховування інформації — усе це поглибило масштаб трагедії.

Аварію на ЧАЕС оцінено за Міжнародною шкалою ядерних подій на найвищому, сьомому рівні — поряд із катастрофою на Фукусімі. Вона стала переломною подією, яка не лише сколихнула екологічну свідомість світу, а й вплинула на хід історії — зокрема, прискорила крах Радянського Союзу.

Сьогодні Чорнобиль — це не лише зона відчуження, а й зона пам’яті. Щороку наприкінці квітня українці і світ згадують про мужність ліквідаторів, про тих, хто втратив домівки, здоров’я, рідних. Це урок, що закликає до відповідальності, прозорості та пріоритету людського життя над будь-якими політичними чи економічними інтересами.

Чорнобиль живе у пам’яті, у серцях і в історії. Його тінь і сьогодні лягає на долі мільйонів.

Цікаві матеріали для тематичного уроку можна знайти на сайті УІНП і Знайшов.

додаток

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів за вимогами НУШ

Розуміння критеріїв оцінювання – ваш ключ до ефективного навчання. У цій статті ви знайдете відповіді на питання, як оцінювати знання учнів, як це працює в різних класах і форматах навчання, та як зробити цей процес справедливим і зрозумілим для кожного. Читайте далі, щоб опанувати інструменти, які допоможуть вашим учням досягати кращих результатів!
282583

Самооцінювання та інституційний аудит: як використовувати анкетування для оцінки якості освіти

Розглядаємо, як організовувати анкетування учасників освітнього процесу та які анкети для цього використати. Отримаєте готові анкети для самооцінювання освітньої діяльності, запропоновані Держслужбою якості освіти для інституційного аудиту
152

Синхронне й асинхронне дистанційне навчання: як поєднувати в реаліях війни

Школи та учні вже пристосувались до нового формату навчання. Досить важко вибрати формат змішаного навчання з правильною комбінацією занять, яка була б комфортною і для закладу, і для учнів. Також потрібно обрати онлайн режим роботи – він може бути синхронним чи асинхронним. Давайте разом розбиратися в чому різниця
110510

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді