Реформа шкільного харчування: основні зміни за чотири роки та плани на майбутнє

Нещодавно відзначали Міжнародний день шкільного харчування — подію, яка акцентує увагу на необхідності забезпечення дітей у навчальних закладах якісною та корисною їжею. У багатьох країнах діють спеціальні програми, спрямовані на вдосконалення системи харчування школярів. В Україні цей процес зазнав масштабних змін завдяки ініціативі першої леді Олени Зеленської, яка у 2020 році ініціювала реформування шкільного харчування.

НАКАЗИ: кінець навчального року🖨

Реформа у дії: що вдалося реалізувати?

Протягом чотирьох років впроваджено низку важливих змін, спрямованих на покращення харчування у школах. Одним із ключових партнерів у цьому процесі стала Держпродспоживслужба.

«З кожним роком ми наближаємось на один крок до мети — забезпечити рівний доступ кожної дитини до здорової їжі незалежно від місця проживання. Від Київщини до Львівщини, від великих міст до маленьких сіл — для кожного регіону формується оптимальна модель організації харчування. Це результат кропіткої чотирирічної роботи багатьох державних органів, місцевої влади та партнерів, яка не зупиняється навіть в умовах повномасштабної війни», — зауважив голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук. 

Серед основних досягнень реформи:

✅ Оновлення нормативно-правової бази щодо організації харчування.

✅ Реконструкція застарілих харчоблоків та запуск першої в Україні фабрики-кухні.

✅ Регулярне підвищення кваліфікації кухарів та управлінців навчальних закладів.

✅ Забезпечення гарячим харчуванням школярів, які раніше його не отримували.

Також одним із важливих завдань залишається впровадження безкоштовного гарячого харчування для всіх школярів, що поступово втілюється в життя.

Програма підвищення кваліфікації Система забезпечення якості освіти: нова українська школа

За експертної підтримки Державної служби якості освіти України. Усвідомите траєкторію розвитку школи, опрацюєте алгоритм, методи і напрями самооцінювання

ХОЧУ НАВЧАТИСЯ👌

У 2024-2025 навчальному році в освітніх закладах зменшується використання традиційної кухні при школах. Натомість запроваджуються сучасні моделі організації харчування:

• Опорні кухні — централізоване приготування їжі для кількох шкіл одного регіону.
• Фабрики-кухні — великі виробничі потужності, що готують страви та доставляють їх до закладів освіти.
• Кейтеринг — залучення приватних компаній для приготування та постачання їжі.

Ці моделі сприяють ефективнішому використанню ресурсів та підвищенню якості харчування у школах.

Проблеми та шляхи їх вирішення

Попри значний прогрес, реформа шкільного харчування стикається з низкою викликів, які потребують комплексного вирішення.

Основні труднощі:

• Логістичні проблеми через пошкодження транспортної інфраструктури.
• Перебої з електропостачанням та повітряні тривоги, що ускладнюють приготування їжі.
• Дефіцит кухарів та дієтологів через вимушене переміщення населення.

Рішення, що впроваджуються:

• Розширення мережі фабрик-кухонь для спрощення логістики.
• Оснащення харчоблоків автономними джерелами електроенергії.
• Організація курсів перекваліфікації та навчання персоналу.

Попри складну ситуацію в країні, процес удосконалення шкільного харчування не припиняється. Держпродспоживслужба разом з органами влади, освітніми установами та партнерами продовжує модернізувати харчові блоки, впроваджувати сучасні технології приготування їжі та покращувати кваліфікацію працівників.

Завдяки комплексному підходу вдалося значно підвищити якість харчування у школах, оновити інфраструктуру та забезпечити дітей збалансованим раціоном. У найближчі роки очікуються ще масштабніші позитивні зміни, які зроблять систему шкільного харчування ще ефективнішою.

Джерело: КМУ