Чому медіаграмотність стає ключовою навичкою для сфери освіти?
У 2024 році кожен третій інтернет-користувач у країнах ЄС долучався до онлайн-навчання — проходив курси або використовував цифрові освітні матеріали. За даними Євростату, частка таких користувачів зросла до 33%, що на 3% більше, ніж у 2023 році.
Найбільш активно онлайн-освіту опановували в Ірландії (61%), Нідерландах (59%) та Фінляндії (53%). Водночас найнижчий рівень залученості зафіксували в Румунії (10%), Кіпрі (11%) та Болгарії (17%).
В Україні також зростає популярність дистанційного навчання, особливо серед молоді та людей середнього віку. Війна суттєво вплинула на цей процес — через безпекові ризики багато школярів вимушені навчатися онлайн.
У журналі — цикл статей, присвячених просвітницькій програмі «Свідомий користувач медіапростору». У цій статті — опис двох занять, які ознайомлюють із поняттями нетикету та реклами в інтернеті, а також її маніпулятивним впливом на людину.
Згідно з дослідженням «Індекс майбутнього» у 2024 році, 24% українських учнів здобувають освіту дистанційно, причому найбільше таких дітей у східних і південних регіонах.
Однак разом із поширенням цифрової освіти виникає новий виклик — медіаграмотність та критичне мислення. Величезна кількість інформації в інтернеті потребує навичок її аналізу, відрізнення достовірних джерел від фейкових і запобігання впливу дезінформації.
Критерії для ефективного онлайн-навчання:
- Розвиток медіа- та інформаційної грамотності;
- Формування навичок критичного мислення;
- Підвищення рівня інформаційної безпеки.
Сучасна освіта має не лише використовувати цифрові технології, а й навчати відповідальному споживанню контенту. Це допоможе учням, студентам і педагогам максимально ефективно використовувати можливості онлайн-навчання, знижуючи ризики інформаційних загроз у цифровому світі.
За інформацією Профспілки працівників освіти і науки