Як російська пропаганда впливає на ставлення українських школярів до інших?

НМТ / ЗНО 2025

Минулого року було проведено дослідження щодо впливу російської пропаганди на українських школярів. 

Метою цього дослідження було з’ясувати чи стикаються українські учні з деструктивними наративами, які є частиною російської пропаганди та використовуються в інформаційно-психологічних спецопераціях. 

До загальнонаціонального опитування «Булінг та толерантність у школах з 24 лютого 2022 року» було залучено 14 728 респондентів віком від 9 до 16 років з різних областей країни.

Згідно з результатами опитування, 60,5% учнів 5–9 класів стикалися хоча б із одним повідомленням, яке роз'єднує суспільство, та були схильні погодитися з ним частіше, ніж ті респонденти, котрі не стикалися. Водночас 39,5% опитаних не стикалися з повідомленнями розбрату.

Найчастіше на стереотипні висловлювання школярі натрапляли в тік-току або інстаграму, рідше в месенджерах. 14,8% опитаних натрапляли на деструктивні наративи в інтернеті під час пошуку інформації, 14,2% — в ютубі, 14,1% — у чатах, форумах та онлайн-спільнотах, 7,2% — у чатах онлайн-ігор.

Булінг у класі: як виявити та припинити

Скористайтеся рекомендаціями, які допоможуть виявити ознаки булінгу в класі, щоб припинити цькування на початковому етапі. Скачайте анкету для вчителя «Чи є в класі цькування» та пам’ятку для батьків «Ознаки цькування дитини»

ВЗЯТИ В РОБОТУ

У дослідженні зазначається, що більшість учнів не погоджувалася зі стереотипними твердженнями, які розпалюють ворожнечу, але частина респондентів підтримала деякі з них:

• 21,3% — погодилися, що «носіям певної мови не місце в Україні»;
• 19,9% — погодилися, що «українськомовні занадто агресивно нав'язують свою мову»;
• 19% — погодилися, що «справжній українець не залишиться в Україні, щоб не наражати сім’ю на небезпеку»;
• 18,8% — погодилися, що «представники деяких регіонів України поводяться неналежним чином»;
• 14,7% — погодилися, що «справжній українець не залишить Україну під час війни»;
• 7,7% — погодилися, що «представники деяких регіонів заслуговують на той негатив, що про них говорять».

Окрім того, деструктивні наративи можуть ставати приводами для булінгу в закладах освіти. Серед підстав для цькування, які збігаються з повідомленнями розбрату, найчастіше називали такі:

• 36,2% — спілкування російською;
• 34,1% — спілкування українською;
• 20,6% — досвід біженства;
• 18,0% — належність до певного регіону України;
• 18,7% — «батько не служить у ЗСУ»;
• 10,8% — «перебування під окупацією».

За інформацією МОН