Підпишіться на Messenger-канал 
Про Держстандарт профільної середньої освіти
Вибір профілів, предметів, практичне навчання і оновлення матеріально-технічного забезпечення — старша школа скоро зміниться. Саме тому в МОН опублікували пояснення, що передбачає «Профільна»: реформа старшої школи, яка запрацює в Україні з 2027 року?
Для того щоб старша школа подобалася учням і задовольняла їх потреби, а також відповідала стандартам держави, вона має давати учням якомога більше можливостей для вибору свого шляху. Як показало соціологічне дослідження, саме цього хоче учнівство в старших класах. Тому в старшокласників буде кілька можливостей:
- Профіль навчання. Профільні предмети учні вивчатимуть поглиблено.
- Предмети / курси в межах профілю. Щоб ще більше індивідуалізувати вивчення обраного профілю, можна буде обрати окремі предмети.
- Предмети / курси поза профілем. Кожен учень і учениця потребує всебічного розвитку, а тому вибирати предмети можна буде й поза профілем. Наприклад, учень математичного профілю зможе вибрати курси природничих наук, мистецтва, літератури тощо.
Однак, усе, що пов'язано з вивченням української мови і літератури, історії України, англійської мови та математики, фізичної культури й «Захисту України» буде обов’язковим. Це кожен громадянин повинен знати на належному рівні.
Як зауважили в освітньому відомстві, у старшокласників залишиться можливість здобувати професію після 9 класу. Адже випускники 9 класів обиратимуть, де продовжити навчання, — в академічному ліцеї або закладі професійного спрямування. В останньому можна буде здобути професію або спеціальність паралельно з повною загальною середньою освітою. У студентів цих закладів теж буде можливість вибирати предмети, проте насамперед вони стосуватимуться обраної професії.
Однією з головних цілей реформи: забезпечувати фундаментальність середньої освіти і водночас давати якомога більше прикладних знань і умінь. Для цього МОН працює над розробленням відповідних програм. Наразі уряд уже затвердив Державний стандарт профільної середньої освіти, що визначає, яких навчальних результатів мають досягти учні, навчаючись у старшій школі.
Одна з найважливіших управлінських компетенцій — уміння спілкуватися та презентувати свої ідеї. Як керівник закладу освіти ви спілкуєтеся з працівниками, батьками, учнями, партнерами, управлінцями різних рангів, громадськими діячами тощо. Щоб «прокачати» цю компетенцію, опануйте правила ефективної комунікації та позбудьтеся бар’єрів у спілкуванні
Зокрема, МОН працює над тим, щоб запровадити в школах посаду кар’єрного радника. Це будуть фахівці, які пройшли спеціальну підготовку і займаються консультуванням підлітків, їхнім супроводом у процесі особистісного визначення та професійного становлення.
Передбачається, що упродовж 10 класу в учнів буде змога змінити профіль навчання, якщо вони зрозуміють, що помилилися з вибором. Адже в 10 класі буде найменше «профільних» уроків і найбільше обов’язкових для всіх. В 11–12 класах кількість «профільних» і вибіркових уроків зросте.
Щодо термінів запуску реформи, то нині триває підготовка до впровадження. 1 вересня 2025 року почнеться пілотування реформи в окремих ліцеях усієї країни. Уже зараз колективи з 30 ліцеїв готуються до пілоту. 1 вересня 2027 року перший потік Нової української школи почне вчитися в 10 класі за новими підходами. А влітку 2030 року буде перший випуск профільної старшої школи.
Реформа — це відповідь на запити учнів і батьків, пов’язані з поліпшенням якості освіти в старшій школі. Згідно зі всеукраїнським соціологічним дослідженням, яке КМІС провів у партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE на запит МОН:
- 91% старшокласників і 83% студентів закладів професійної (професійно-технічної) і фахової передвищої освіти хотіли б вибирати предмети;
- 50% опитаних учнів 10–11 класів займаються з репетиторами. З них 43% вважають, що навчання в школі недостатньо для вступу у ЗВО;
- 30% батьків старшокласників не задоволені якістю освіти;
- за словами більшості батьків і учнів, у школі здійснюється професійна орієнтація, щоправда, найчастіше про професії розповідають учителі. У школах не вистачає системного підходу до профорієнтації та різноманіття її методів;
- серед найголовніших змін для шкіл учні старших класів назвали: набувати вмінь, які знадобляться в житті (67%), самостійно вибрати предмети / курси (63%), зменшити кількість предметів (57%), осучаснити навчальні кабінети й лабораторії (53%).
За матеріалами МОН
