У МОН роз’яснили про зміни, які передбачає реформа старшої школи

Блок під заголовком новини 1  Підпишіться на канал Messenger — Експертус Освіта! Тримаємо руку на пульсі змін без паніки та спаму

Як зміниться старша школа з 2027 року: усе про вибір профілів і нові можливості для учнів

Особливості реформи старшої школи

Про Держстандарт профільної середньої освіти

Вибір профілів, предметів, практичне навчання і оновлення матеріально-технічного забезпечення — старша школа скоро зміниться. Саме тому в МОН опублікували пояснення, що передбачає «Профільна»: реформа старшої школи, яка запрацює в Україні з 2027 року?

Для того щоб старша школа подобалася учням і задовольняла їх потреби, а також відповідала стандартам держави, вона має давати учням якомога більше можливостей для вибору свого шляху. Як показало соціологічне дослідження, саме цього хоче учнівство в старших класах. Тому в старшокласників буде кілька можливостей:

  • Профіль навчання. Профільні предмети учні вивчатимуть поглиблено.
  • Предмети / курси в межах профілю. Щоб ще більше індивідуалізувати вивчення обраного профілю, можна буде обрати окремі предмети.
  • Предмети / курси поза профілем. Кожен учень і учениця потребує всебічного розвитку, а тому вибирати предмети можна буде й поза профілем. Наприклад, учень математичного профілю зможе вибрати курси природничих наук, мистецтва, літератури тощо.

Однак, усе, що пов'язано з вивченням української мови і літератури, історії України, англійської мови та математики, фізичної культури й «Захисту України» буде обов’язковим. Це кожен громадянин повинен знати на належному рівні.

Як зауважили в освітньому відомстві, у старшокласників залишиться можливість здобувати професію після 9 класу. Адже випускники 9 класів обиратимуть, де продовжити навчання, — в академічному ліцеї або закладі професійного спрямування. В останньому можна буде здобути професію або спеціальність паралельно з повною загальною середньою освітою. У студентів цих закладів теж буде можливість вибирати предмети, проте насамперед вони стосуватимуться обраної професії.

Однією з головних цілей реформи: забезпечувати фундаментальність середньої освіти і водночас давати якомога більше прикладних знань і умінь. Для цього МОН працює над розробленням відповідних програм. Наразі уряд уже затвердив Державний стандарт профільної середньої освіти, що визначає, яких навчальних результатів мають досягти учні, навчаючись у старшій школі. 

Зокрема, МОН працює над тим, щоб запровадити в школах посаду кар’єрного радника. Це будуть фахівці, які пройшли спеціальну підготовку і займаються консультуванням підлітків, їхнім супроводом у процесі особистісного визначення та професійного становлення.

Передбачається, що упродовж 10 класу в учнів буде змога змінити профіль навчання, якщо вони зрозуміють, що помилилися з вибором. Адже в 10 класі буде найменше «профільних» уроків і найбільше обов’язкових для всіх. В 11–12 класах кількість «профільних» і вибіркових уроків зросте.

Щодо термінів запуску реформи, то нині триває підготовка до впровадження. 1 вересня 2025 року почнеться пілотування реформи в окремих ліцеях усієї країни. Уже зараз колективи з 30 ліцеїв готуються до пілоту. 1 вересня 2027 року перший потік Нової української школи почне вчитися в 10 класі за новими підходами. А влітку 2030 року буде перший випуск профільної старшої школи.

Реформа — це відповідь на запити учнів і батьків, пов’язані з поліпшенням якості освіти в старшій школі. Згідно зі всеукраїнським соціологічним дослідженням, яке КМІС провів у партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE на запит МОН:

  • 91% старшокласників і 83% студентів закладів професійної (професійно-технічної) і фахової передвищої освіти хотіли б вибирати предмети;
  • 50% опитаних учнів 10–11 класів займаються з репетиторами. З них 43% вважають, що навчання в школі недостатньо для вступу у ЗВО;
  • 30% батьків старшокласників не задоволені якістю освіти;
  • за словами більшості батьків і учнів, у школі здійснюється професійна орієнтація, щоправда, найчастіше про професії розповідають учителі. У школах не вистачає системного підходу до профорієнтації та різноманіття її методів;
  • серед найголовніших змін для шкіл учні старших класів назвали: набувати вмінь, які знадобляться в житті (67%), самостійно вибрати предмети / курси (63%), зменшити кількість предметів (57%), осучаснити навчальні кабінети й лабораторії (53%).

За матеріалами МОН

додаток

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Самооцінювання та інституційний аудит: як використовувати анкетування для оцінки якості освіти

Розглядаємо, як організовувати анкетування учасників освітнього процесу та які анкети для цього використати. Отримаєте готові анкети для самооцінювання освітньої діяльності, запропоновані Держслужбою якості освіти для інституційного аудиту
149

Синхронне й асинхронне дистанційне навчання: як поєднувати в реаліях війни

Школи та учні вже пристосувались до нового формату навчання. Досить важко вибрати формат змішаного навчання з правильною комбінацією занять, яка була б комфортною і для закладу, і для учнів. Також потрібно обрати онлайн режим роботи – він може бути синхронним чи асинхронним. Давайте разом розбиратися в чому різниця
110510

«Тривожна валіза» в закладах освіти: хто збирає і що повинна містити

Після сигналу тривоги учнів у закладі освіти швидко евакуюють в укриття. Скільки часу їм та працівникам закладу доведеться там перебувати – передбачити неможливо. Тож із собою беруть тривожні валізи з мінімальним набором для забезпечення життєвих потреб. Як зібрати тривожну валізу для дитини, для класу – далі у статті
11619

Інструктажі з питань охорони праці для працівників закладу освіти

Під час прийняття на роботу та періодично працівники закладу освіти зобов’язані проходити інструктажі з питань охорони праці. Які види інструктажів існують, хто їх проводить з працівниками та за яких умов — далі у статті
17726

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді