«Профільна» — саме такою має стати старша школа в Україні вже у 2027 році. Реформу старшої школи підтримують 85% старшокласників, про що свідчать результати всеукраїнського соціологічного дослідження, яке провів КМІС.
Нагадаємо, що реформа старшої школи передбачає, що після 9 класу учні зможуть обрати одне із двох спрямувань — академічне або професійне.
Академічне спрямування дасть змогу навчатися в ліцеях за обраним профілем, наприклад, STEM чи мовно-літературним. Учні зможуть самостійно обирати предмети для поглибленого вивчення, а також предмети, не пов’язані з профілем. Наприклад, учень біохімічного профілю зможе обирати курси, пов’язані з літературою, мистецтвом і мовами.
Зокрема, академічні ліцеї будуть великими закладами освіти, завдяки чому вдасться сформувати декілька груп учнів, а отже, для них з’явиться можливість запропонувати різні профілі та навчальні предмети на вибір.
Щодо професійного спрямування, то воно передбачає вступ у професійний коледж чи заклад фахової передвищої освіти (ЗФПО), де студенти зможуть опанувати професію та обирати предмети, що пов’язані з нею. А після закінчення навчання, студенти зможуть обрати подальший шлях — або вийти на ринок праці, або продовжити навчання у ЗВО.
У межах введення змін у сфері старшої школи, для зрозуміння ставлення до реформи, в Україні провели соціологічне дослідження, у якому взяли участь понад 80 тисяч респондентів: учні, батьки, освітяни та представники місцевої влади з усіх регіонів.
За результатами дослідження:
- 91% старшокласників і 83% студентів закладів професійної (професійно-технічної) і фахової передвищої освіти хотіли б обирати частину предметів для вивчення.
- 85% старшокласників підтримують реформу.
- Серед батьків учнів 10–11 класів реформу підтримують 85%, серед батьків учнів 5–6 класів — 78%.
Опрацюєте нові підходи до оцінювання навчальних досягнень учнів. Опануєте алгоритм, інструменти та методи формувального оцінювання
Зокрема, МОН провело захід «Профільна: якою буде реформа старшої школи», під час якого відбулася публічна дискусія за участю міністра освіти і науки України Оксена Лісового й учнів старших класів. Підлітки зазначили, що їм не вистачає можливості обирати предмети, які більше відповідають їхнім зацікавленням.
Передбачається, що реформа старшої школи посилить індивідуальний підхід до бажань дитини у виборі її освітньої траєкторії. Учень буде обирати ті предмети, які йому будуть потрібні та якими він цікавиться.
«Реформа старшої школи змінює ціннісний підхід до освіти. Дев’ятикласники самостійно обиратимуть, як вони хочуть навчатися у старшій школі. Це закладено у філософію всієї реформи, і це те, чого, як ми бачимо, прагнуть самі діти. Ми даємо їм свободу. Це одна з важливих, засадничих цінностей людини», — зауважив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
Окрім того, наразі триває підготовка до впровадження реформи: напрацьовуються зміни до законодавства, триває розроблення програм, підручників і навчальних матеріалів, налагоджено професійний розвиток учителів, триває оновлення освітнього середовища в майбутніх ліцеях та коледжах.
Зміна мережі закладів освіти — одна з найважливіших частин реформ. Згідно з дослідженням, 81% голів територіальних громад, де проживають менш як 1200 учнів, готові створювати академічні ліцеї. Водночас учні (72%) і студенти (71%) готові навчатися в іншій громаді, якщо там буде створено ліпші умови для навчання.
«З огляду на різноманітність населених пунктів, мережа шкіл потребуватиме різних підходів, проте великі міста, зокрема, обласні центри, повинні мати відокремлені академічні ліцеї від 1–9 класів. Сподіваюся, це буде відображено в законопроєкті, це важливо для забезпечення якісних і різноманітних освітніх траєкторій», — акцентував заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин.
Пілотування реформи стартує у 2025 році в окремих ліцеях у різних регіонах. Національний старт реформи заплановано на 2027–2029 роки.
За інформацією МОН
