Результати дослідження щодо втрат і потреб української освіти через війну

Блок під заголовком новини 1  Підпишіться на канал Messenger — Експертус Освіта! Тримаємо руку на пульсі змін без паніки та спаму

Оцінювання втрат та потреб української освіти на основі RDNA3

Дослідження щодо втрат і потреб освіти

📝 Нова Інструкція з діловодства в ЗДО

У лютому 2024 року Світовий банк, уряд України, Європейський Союз і ООН оприлюднили результати третього спільного дослідження Rapid Damage and Needs Assessment (Швидке оцінювання шкоди й потреб, RDNA), присвяченого оцінці втрат та потреб у відновленні України після війни з росією.

Відповідно до результатів дослідження, загальні втрати в секторі освіти в період з лютого 2022 року до 31 грудня 2023 року становлять 6,9 млрд доларів США. За цей період 13% освітньої інфраструктури було пошкоджено або знищено (пошкоджено 3583 закладів освіти, знищено — 394). Ці збитки оцінюють приблизно в 5,6 млрд доларів США.

Найбільша частина пошкоджень припадає на школи — 1888 шкіл. Серед ЗВО пошкоджено або зруйновано 21% закладів, серед дослідницьких установ — 31% від загальної кількості. 

Щодо територіального показника, то найбільше закладів зруйновано чи пошкоджено у східних і південних областях: від 35% до 69% становлять заклади Донецької, Харківської, Херсонської та Луганської областей.

Незважаючи на те, що деякі навчальні заклади здатні продовжувати дистанційне навчання, дитячі садки зазнали особливого тиску, та не можуть функціонувати в такому форматі, що ускладнює життя батьків та опікунів.

За результатами дослідження також виявлено, що хоча інвестиції в освіту в 2023 році тривали, загальні потреби відбудови та відновлення в третій RDNA зросли на 30%, порівняно з попереднім дослідженням. Збитки в освітній інфраструктурі зросли на 26%.

Органи місцевого самоврядування активно реконструюють школи, дошкільні й інші заклади освіти. З січня до грудня 2023 року частка закладів освіти, що мають укриття, зросла з 68% до 80%, а частка шкіл, у яких відбувається навчання очно, зросла з 25% до 57%.

Український науковий сектор також входить до європейської дослідницької екосистеми, що створює нові можливості співпраці та обміну знаннями. Це сприятиме переходу до диджиталізації та більш стійкої економіки.

Однак, війна суттєво вплинула на освітню сферу, призводячи до втрат дослідницького потенціалу та погіршення результатів учнівства. Знизилися результати з математики, читання і природничих наук — ці освітні втрати еквівалентні двом рокам навчання. З початку лютого 2022 року освітні втрати можна оцінити в 5,5 млрд доларів США.

Проте ця цифра зростатиме протягом трудового життя сучасних учнів, негативно впливаючи на їхні доходи, і призведе до додаткових мільярдів втрат поза тими, що вимірює RDNA.

Нерівність між учнями збільшилася, зокрема, у дівчат та учнів з низьким соціально-економічним статусом. Втрати дослідницького потенціалу та інші витрати також вплинули на приватний сектор, оплату за навчання та витрати на демонтаж пошкоджених об'єктів освіти. Зазначено, що розрив у навчанні між учнями сіл та міст збільшився і тепер становить понад 4,5 роки.

Збитки охопили й такі сфери, як обіг приватного сектору, оплата за навчання, видатки закладів освіти, які використовують як притулки для ВПО або пункти незламності, та витрати на демонтаж і вивезення сміття пошкоджених об'єктів освіти.

Щоб відновити освітню сферу та зменшити втрати навчання, визначено загальні потреби в сумі 13,9 млрд доларів США на період з 2024 по 2033 роки. З цього 9,8 млрд доларів США буде витрачено на відновлення освітніх закладів протягом наступних 10 років, з урахуванням стандартів безпеки та якості, а також інноваційних підходів до навчання. Ще 4,1 млрд доларів США буде витрачено на забезпечення надання освітніх послуг, у тому числі будівництво укриттів та тимчасових заходів, а також гнучких програм надолуження освітніх втрат та психосоціальної підтримки.

За інформацією МОН

додаток

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Педагогічна рада школи: функції та планування

Засідання педагогічної ради — важлива частина роботи закладу освіти. Її актуальність — у колегіальному прийнятті рішень. Розгляньмо функції педагогічної ради та особливості підготовки до засідань
53947

Самооцінювання та інституційний аудит: як використовувати анкетування для оцінки якості освіти

Розглядаємо, як організовувати анкетування учасників освітнього процесу та які анкети для цього використати. Отримаєте готові анкети для самооцінювання освітньої діяльності, запропоновані Держслужбою якості освіти для інституційного аудиту
202

Синхронне й асинхронне дистанційне навчання: як поєднувати в реаліях війни

Школи та учні вже пристосувались до нового формату навчання. Досить важко вибрати формат змішаного навчання з правильною комбінацією занять, яка була б комфортною і для закладу, і для учнів. Також потрібно обрати онлайн режим роботи – він може бути синхронним чи асинхронним. Давайте разом розбиратися в чому різниця
110606

«Тривожна валіза» в закладах освіти: хто збирає і що повинна містити

Після сигналу тривоги учнів у закладі освіти швидко евакуюють в укриття. Скільки часу їм та працівникам закладу доведеться там перебувати – передбачити неможливо. Тож із собою беруть тривожні валізи з мінімальним набором для забезпечення життєвих потреб. Як зібрати тривожну валізу для дитини, для класу – далі у статті
11651

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді